Західна Україна за минулий тиждень: Чергові мовні скандали та рабин, що хотів врятувати ухилянта

Поліція фабрикує справи щодо священнослужителів, які хочуть допомогти чоловікам виїхати за кордон. При цьому рабин обійшовся штрафом, а от клірики УПЦ МП можуть багато років провести за ґратами.

В регіоні – чергове загострення «мовного питання»

Протягом минулого тижня одразу в кількох областях Західної України сталися інциденти, пов’язані з мовною політикою у державі. При цьому йшлося як про звичні вже ура-патріотичні заяви окремих «активістів», розтиражовані ЗМІ, так і про суто політичні рішення та навіть кримінальне переслідування за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі» і «державну зраду».

Так, у п’ятницю, 16 травня, Волинська обласна рада підтримала звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо необхідності внесення змін до законопроекту «Про професійну освіту» у частині навчання мовами нацменшин, заявивши, що ці зміни «створюють ризики деукраїнізації». Ініціатором звернення стала фракція ВО «Свобода».

«Час від часу Верховна Рада приймає закони, які є потенційно небезпечні для національної безпеки та суверенітету. Зокрема мова йде про закон про профтехосвіту у частині навчання мовами нацменшин за заявами 8 студентів. Я сумніваюсь, що це допоможе здобути прихильність друзів Путіна. Але точно може посприяти формуванню п’ятої колони в Україні», – заявив на сесії перший заступник голови Волинської облради Юрій Поліщук, який зараз фактично керує роботою цього органу місцевого самоврядування.

«У час, коли український народ героїчно бореться за свою свободу та незалежність, питання підтримки і розвитку державної мови набуває особливого значення. Мова – це не лише засіб комунікації. Це зброя, яка формує національну свідомість, зміцнює зв’язок поколінь і укріплює нашу стійкість перед загрозами. Вважаємо, що запропонована в законопроекті норма щодо можливості навчання мовами національних меншин, якщо цього забажає група студентів і ухвалить рішення засновник закладу, створює загрозу розмивання статусу української мови в освітньому процесі. Таке рішення йде врізнобіч із чинним законодавством України, яке чітко закріплює обов’язкове застосування української мови в освітньому процесі», – сказано у зверненні депутатів Волинської облради.

Вони також запропонували вилучити положення, яке дозволяє проведення освітнього процесу мовами національних меншин у закладах професійної освіти. «Освіта в Україні має здійснюватися виключно державною мовою – українською. Це є не просто формальним питанням, а принциповою основою збереження нашої національної ідентичності, єдності та безпеки», – зазначено у документі.

Варто відзначити, що відповідні зміни до закону були внесені на вимогу Європейського Союзу, і українські урядовці навіть представляли їх угорській стороні як нібито «повагу до національних меншин в Україні». Проте в умовах чергового різкого погіршення стосунків між Києвом та Будапештом навряд чи в Угорщині реагуватимуть на рішення депутатів з Волині – це все ж не Закарпаття, де живе автохтонна угорська громада. Правда, і серед закарпатських ура-патріотів вистачає тих, хто готовий вбити за слово іноземною мовою. Нині переважно йдеться про російську мову, проте почавши, можна не зупинитися.

Наприклад, «Українська правда» опублікувала інтерв’ю з уродженцем Закарпаття, 23-річним ветеринаром Миколою Руснаком, який називає себе «парамедиком-добровольцем без офіційного статусу, пільг чи забезпечення від держави». Інтерв’ю передрукували також закарпатські ЗМІ, його заголовок – «Їду в таксі після поранення, а там грає російський шансон». Продовження історії від ветеринара: «Кажу водієві: "Переключіть", а він: "Та мені батя в дитинстві включав, от я і слухаю". Мені все одно, що слухав твій батя. Не може в країні, де ракети вбивають дітей, грати ця хрінь. Я б дуже не хотів повертатися в суспільство, де немає елементарної поваги до людей, які пройшли війну». Закарпатські коментатори, як правило, схвально поставилися до позиції свого земляка.

Ще одна професійна «борциця» за українську мову, депутат Верховної Ради від Львова Наталія Піпа, 16 травня похвалилася тим, що за її доносом відкрито кримінальне провадження стосовно блогерки Анни Алхім (Буряченко). «Подала депутатське звернення до Служби безпеки та Національної поліції через загрозу національній безпеці. Вимагаю розслідування, надання правової оцінки та негайної жорсткої реакції», – написала Піпа. За словами депутата від партії «Голос», дії блогерки є протизаконними, вона зневажає Україну та поширює наративи російської пропаганди.

Блогерка неодноразово заявляла, що вимоги розмовляти українською порушують її права і є нацизмом щодо російськомовних, а мешканців Західної України назвала «заводом дебілів». Алхім також критикувала пісні українською та зізнавалась, що надає перевагу російським пісням. А приводом для нового скандалу та доносу стала її поведінка на недавній вечірці: дівчину попросили заспівати пісню українською мовою, проте вона відмовилася, закотила очі та скривила обличчя.

Після доносу депутата Департамент комунікацій Національної поліції повідомив: «Щодо Анни Буряченко відкрили три кримінальні провадження за трьома статтями – 111, 161 і 346 Кримінального кодексу України». Нагадаю, стаття 161 – це «розпалювання міжнаціональної ворожнечі», а стаття 111 – «державна зрада», за неї можна отримати навіть довічне ув’язнення.

Це очевидний «кар’єрний ріст» Піпи, адже раніше депутат могла похвалитися лише адміністративним арештом підлітка з Одеси за «хуліганство» два роки тому. Вся «провина» хлопця полягала в тому, що він співав на вулиці Львова пісні Віктора Цоя, – проте за доносом Піпи (до речі, у неї самої є малолітні діти) його на кілька днів кинули за грати.

Рабин Чернівецької області обіцяв переправити ухилянта за кордон

На минулому тижні стало відомо про досить дивне рішення Чернівецького районного суду у справі громадянина Ізраїлю, головного рабина Чернівецької області та голову правління Іудейської релігійної громади Буковини Менахема Гліцнштейна. Той за круглу суму обіцяв допомогти виїхати до Ізраїлю родичу своєї чернівецької знайомої, чоловікові мобілізаційного віку, – проте засудили рабина не за спробу незаконного переправлення людей за кордон, а за шахрайство, причому священнослужитель визнав провину і розкаявся.

Згідно з матеріалами справи, до головного рабина Чернівецької області наприкінці  2024 року звернулась знайома з проханням допомогти у виїзді її родичу до Ізраїлю (тобто вочевидь йшлося про постійну відвідувачку синагоги). Слідчі з’ясували, що вона нібито не знала, як відбувається процедура виїзду за кордон, тому повністю покладалася на авторитет Гліцнштейна.

«Обвинувачений вирішив цим скористатись, та шляхом зловживання довірою незаконно заволодіти її грошима, не маючи на меті вчиняти будь-які дії, спрямовані на допомогу або сприяння у виїзді чоловіка за межі України», – йдеться у матеріалах суду. Після того, як він отримав 10 тисяч доларів від жінки в кабінеті синагоги, рабина затримали поліцейські.

Під час судового засідання Гліцнштейн свою вину визнав повністю та пояснив, що до нього щодня звертаються за допомогою і порадою, зокрема й «потерпіла». Проте він наголосив, що не міг реально допомогти чоловіку виїхати за кордон, і не планував цього робити. Спершу справу кваліфікували як незаконне переправлення людей через кордон, однак згодом змінили обвинувачення на шахрайство. Жодного запобіжного засобу для рабина не обирали.

Потерпіла не з’явилася до суду, подавши заяву про відсутність претензій до обвинуваченого та прохання розглядати справу без її участі. Суд визнав недоцільним детальне дослідження доказів, оскільки обвинувачений і сторони не оспорювали обставини справи. Було проведено допит Гліцнштейна, досліджено письмові докази, що характеризують його особу, та враховано заяву потерпілої.

З огляду на щире каяття, співпрацю зі слідством та факт, що на утриманні в рабина є шестеро неповнолітніх дітей, суд вирішив призначити йому не тюремне покарання, а штраф. Відтак Менхаем Гліцнштейн має сплатити 413 тисячі гривень, він звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном. Суд також зняв арешт з його автомобілів Mazda CX-7 та Toyota Sienna.

Незважаючи на вирок суду, Менхаем Гліцнштейн продовжує очолювати Іудейську релігійну громаду Буковини. Судячи з усього, справа не лише у тому, що він належить до надзвичайно впливової гілки іудаїзму – Любавичських хасидів (ХАБАД), але й в очевидній фабрикації справи з боку українських правоохоронців.

Подібні справи вони фабрикують і щодо священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), проте їм доводиться значно важче, ніж буковинському рабину. Так, 12 травня на Закарпатті суд взяв під варту 62-річного священика та 43-річного диякона УПЦ МП, нібито причетних до організації незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон України. Їм загрожує до 9 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Як повідомили у поліції Закарпатської області, кліриків затримали у селі Великі Ком’яти Берегівського району одразу після отримання ними 10 тисяч доларів від ухилянта за трансфер до Румунії в обхід офіційних пунктів пропуску. Тобто збігається не лише спосіб провокації, але й сума, яку «підсадні качки» поліцейських пропонують священнослужителям.

Воловецький районний суд обрав священику та диякону УПЦ МП запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 243 та 212 тисячі гривень. Оскільки їхня громада відчутно бідніша, ніж буковинські іудеї, клірики наразі залишаються за ґратами.