Західна Україна за минулий тиждень: Радянських воїнів викидають з могил, за російську музику судять

У Львові хочуть остаточно знищити Пагорб Слави, де поховані російські та радянські воїни, полеглі в двох світових війнах. В одній з приречених на знищення могил поховано розвідника Миколу Кузнєцова.

У Львові дозволили викинути з могил останки радянських воїнів

Виконавчий комітет Львівської міської ради на засіданні у вівторок, 14 січня, дозволив «перенесення» меморіального комплексу Пагорб Слави, що передбачає ексгумацію понад 200 могил та перепоховання останків на Голосківському цвинтарі Львова. Серед могил, які перенесуть, останки 24-х Героїв Радянського Союзу, зокрема, розвідника Миколи Кузнєцова.

В грудні 2024 року Міністерство культури України на запит міського голови Львова Андрія Садового надало дозвіл на перепоховання братської могили російських воїнів, могили радянських воїнів, 24 могил Героїв Радянського Союзу, 226 індивідуальних могил радянських солдатів та пам’ятників діячам СРСР. Проте для початку робіт було необхідне спеціальне рішення міськвиконкому.

Замовником робіт визначили комунальне підприємство «Личаківський цвинтар». Як повідомив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко, спершу перенесуть елементи пам’ятника, після чого мають дослідити та ексгумувати радянські поховання. За словами чиновника, ексгумовані останки радянських воїнів перепоховають на спеціально відведеному місці Голосківського цвинтаря «з дотриманням християнських традицій».

Проте львівські реалії змушують сумніватися у щирості підлеглого Андрія Садового. Адже на Личаківському військовому кладовищі в березні 2023 року розпочали ексгумацію давніх поховань, і через кілька місяців відзвітували про знайдені 459 поховань.

За словами керівника Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослава Шеремети, серед них – поховання військових НКВС, які загинули в боях з підрозділами УПА. Як відомо, сам пан Шеремета уславився тим, що у 2019 році на церемонії перепоховання бійців дивізії СС «Галичина» перебував у спеціально пошитому есесівському мундирі.

Як заявляв Святослав Шеремета у 2023 році, останки поховань часів Першої світової війни, згідно з рішенням міськвиконкому Львова, перенесуть і в майбутньому планують збудувати меморіальний комплекс. Натомість поховання радянських часів зберігатимуть у «спеціальному депозитарії до ухвалення подальших рішень». Насправді йдеться про звичайний склад, там останки радянських воїнів в мішках перебувають і досі, і навряд чи викинутих з могил на Пагорбі Слави чекає інша доля.

Нагадаю, Пагорб Слави – це меморіальний комплекс у Львові, де поховані російські та радянські військові, що загинули під час Першої та Другої світової воєн. Меморіальний комплекс розташований на початку вулиці Пасічної і є частиною заповідника «Личаківський цвинтар». У квітні 2022 року на Пагорбі Слави демонтували радянську символіку, а у листопаді 2023 – скульптури радянських воїнів.

Мабуть, найбільш відомою з могил, приречених на знищення, є могила радянського розвідника Миколи Кузнєцова. Завдяки Кузнєцову, який діяв під личиною офіцера вермахту Пауля Зіберта, вдалося ліквідувати 11 генералів та високих чиновників нацистської окупаційної адміністрації у Рівненській та Львівській областях. Нацисти всюди розклеїли плакати з фото Кузнєцова-Зіберта, і 9 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині його впізнали бойовики УПА, яка тісно співробітничала з нацистами. За однією з версій, він сам підірвав себе гранатою, за іншою – загинув у бою. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

Могилу Миколи Кузнєцова неодноразово пошкоджували. Через це його племінниця Маргарита Брюханова кілька разів просила Львівську міськраду дозволити перепоховати останки в Єкатеринбурзі, аби родичі могли доглядати за могилою. Однак виконком відмовляв у перепохованні, вимагаючи обміняти останки розвідника на українських полонених, які перебувають на території Росії.

Маргарита Брюханова подала заяву до суду, і у вересні 2021 року Касаційний адмінсуд Верховного суду зобов’язав мерію Львова дозволити перепоховання останків Миколи Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у Єкатеринбурзі. Цю постанову оскаржити не можна. На вимогу суду 22 жовтня 2021 року міськвиконком Львова вкотре розглянув питання перепоховання, однак всі його члени проголосували проти.

«Поки громадяни нашої держави, які перебувають в ув’язненні на окупованих територіях та на територіях Російської Федерації не повернуться додому, дане рішення не буде мати підтримки на виконавчому комітету Львівської міськради», – заявив під час засідання виконкому міський голова Львова Андрій Садовий. З тих часів його позиція не змінилася.

Коментуючи 15 січня рішення влади Львова про перенесення могил з Пагорбу Слави, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що йому невідомо, чи були пропозиції обміняти ексгумовані у Львові останки радянського розвідника Миколи Кузнєцова на українських військовополонених. Він додав, що при обміні пріоритет має надаватися живим бійцям.

За прослуховування російської музики – обмеження в правах на 15 років

Згаданий вище Личаківський цвинтар у Львові потрапив на минулому тижні у новини зі ще одного приводу. 14 січня група неповнолітніх хлопців, проїжджаючи повз кладовище, увімкнула в автомобілі російську музику. Вони зняли цей момент на відео і виклали в соціальні мережі, що одразу ж викликало обурення серед місцевих «патріотів».

Як написав місцевий телеграм-канал «Говорить Великий Львів», «інцидент викликав широку реакцію: багато людей вважають цей вчинок виявом неповаги до пам’яті загиблих героїв, що поховані на цьому кладовищі». Хлопців затримали і змусили просити вибачення на камеру.

«Один із хлопців, який потрапив на відео, згодом вибачався, заявивши, що це була "помилка у плей-листі". Однак чи можна таке пояснити технічною помилкою, чи це справді випадковість?» – в стилі публічного доносу написав телеграм-канал. Проте наразі відкритої інформації про притягнення неповнолітніх до відповідальності немає.

А от дівчині, котра слухала російську музику в центрі Чернівців, пощастило менше. 13 січня у соціальних мережах ширилося відео, в якому нетвереза дівчина на вулиці Кобилянської слухала з телефону російські пісні та підспівувала. Хлопці, що знімали відео, її відверто провокували, погрожуючи викликати СБУ, на що дівчина відповіла, що їй «по*** СБУ» і що вона «за Росію», як «всі нормальні тьолки».  

А вже 15 січня у підконтрольному спецслужбі телеграм-каналі «Київ оперативний» з’явилося відео з вибаченнями дівчини, а також її фото поруч з працівником кіберпідрозділу СБУ. На відео дівчина заперечує, що підтримує Росію, і просить вибачення «у людей, які зараз на війні й захищають нашу країну». Каже, що у момент, коли її знімали у Чернівцях, вона «перебувала у неадекватному стані».

Проте цим справа не закінчилася. 16 січня речниця Чернівецького обласного управління СБУ Леся Федоренко підтвердила ЗМІ, що дівчині повідомили про підозру за статтею 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність»). Якщо суд визнає її винною, дівчину можуть позбавити права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Так що 17-річному одеситу, на якого влітку 2023 року написала заяву депутат Верховної Ради Наталія Піпа за виконання пісень Віктора Цоя на вулицях Львова, ще дуже пощастило. Суд визнав його винним у дрібному хуліганстві, хлопця змусили на камеру просити вибачення, та «всього лише» тиждень незаконно утримували в притулку для неповнолітніх (фактично це заклад позбавлення волі), – погрожуючи, що його маму і тата позбавлять батьківських прав за те, що син «втік з дому».

На Закарпатті рецидивіст втік з будівлі ТЦК зі здобиччю

На Закарпатті чоловік, якого доставили для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та подальшої мобілізації, проник до кабінету начальника територіального центру комплектування (ТЦК), звідки викрав велику суму в іноземній валюті, а потім втік через вікно. Про це вранці 14 січня повідомила депутатка Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк.

«Колишній рецидивіст, який був доставлений на ВЛК, відкрив замок дверей кабінету відмичкою та непомітно проник в кабінет начальника ТЦК, звідки викрав 27 тисяч євро, а потім втік через вікно», – написала вона у своєму телеграм-каналі. За інформацією депутата, згодом керівник ТЦК повідомив, що ці гроші він збирав на купівлю дронів для ЗСУ. Василевська-Смаглюк додала, що поліція оголосила втікача в розшук, а в області було введено план «Перехоплення».

Лише через кілька годин влада на Закарпатті почала спростовувати інформацію депутата. Спочатку речниця Нацполіції у Закарпатській області Анна Дан повідомила, що із заявами про викрадення коштів з ТЦК до поліції ніхто не звертався. «У нас не було зафіксовано таких звернень. Також в Закарпатській області не було оголошено ніякого плану перехоплення», – заявила вона.

Потім отямилися і в Закарпатському обласному ТЦК, де інформацію про інцидент назвали «фейком». У заяві ТЦК було зазначено, що жодного підтвердження факту крадіжки немає, а інформація, яку активно поширюють у соцмережах, є неправдивою. «Текст публікації містить ознаки дезінформації. Використання зображень та відео з невідомих джерел додає маніпулятивного контексту. Такі дії спрямовані на дискредитацію Збройних сил України та підрив довіри громадян до роботи ТЦК», – сказано у заяві.

У всій цій ситуації звертають на себе увагу два моменти. По-перше, у заяві правоохоронців та військових не згадано депутатку, яка була першоджерелом поширення інформації про пригоду у ТЦК, і відсутні традиційні погрози звернутися до суду. По-друге, Ольга Василевська-Смаглюк багато років працювала у провідних київських ЗМІ (останні роки перед обранням до парламенту – на телеканалі «1+1»), не була помічена у фейках і має широку мережу інформаторів.

Хоча депутатка, врешті-решт, видалила допис про крадіжку у ТЦК на Закарпатті, мої джерела в цьому краї твердять, що вона таки відбулася. На їхню думку, саме з цим пов’язаний екстрений приїзд в Ужгород екс-губернатора краю, генерала СБУ Віктора Микити, який нині є заступником керівника Офісу президента України.