Західна Україна за минулий тиждень: Зеленський на Волині та голова Тернопільської облради на годину

Колишнього голову Тернопільської обласної ради, обвинуваченого у корупції Михайла Головка, суд поновив на посаді. Проте вже через 57 хвилин після цього депутати знову проголосували за його звільнення.

Зеленський на Волині боровся з панікою

Володимир Зеленський 30 липня здійснив бліц-візит до двох областей історичної Волині – Рівненської та Волинської. Розпочався він з інспекції оборонних споруд на кордоні з Білорусією, проте в обох областях президент України зустрівся також з представниками бізнесу, яким обіцяв допомогу від держави.

Спочатку Зеленський прибув до Волинської області, де провів координаційну нараду щодо безпекової ситуації та захисту державного кордону. У ній узяли участь представники військового керівництва, Державної прикордонної служби України (ДПСУ), та начальники військових адміністрацій всіх областей, які межують з Білорусією – Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської та Чернігівської.

Президент ознайомився з роботами на одному з опорних пунктів у Волинській області. З лютого 2022 року тут були побудовані протитанкові рови, загороджувальні паркани та взводні опорні пункти з вогневими позиціями. На напрямках імовірного руху броньованої техніки встановлені залізобетонні конструкції та захисні споруди для укриття особового складу.

Численні фото Зеленського у траншеях стандартного зразка, швидше схожих на театральні декорації без жодного сліду перебування у них військових, вочевидь були покликані перебити зображення подібних траншей під Слов’янськом, де вони руйнуються через неякісне спорудження.

Після поїздки на кордон Зеленський у Луцьку зустрівся з місцевими виробниками в межах економічної платформи «Зроблено в Україні». У зустрічі також взяла участь перший віце-прем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко, яка пообіцяла, що вже цього року підприємці Волині зможуть отримати 1,6 мільярди гривень.

Ідеться про гранти, кредитні програми, компенсації за вітчизняну сільгосптехніку та понад 20 мільйонів гривень субвенції на придбання шкільних автобусів, які виробляють у регіоні. Варто відзначити, що ці автобуси (майже повністю з імпортних комплектуючих) виробляє «Луцький автозавод». Він належить екс-президенту Петру Порошенку, котрий на словах є опонентом діючої влади.

На зустрічі з підприємцями Зеленський також заявив, що «ворог намагається посіяти паніку в прикордонних областях», і закликав довіряти лише українським офіційним джерелам інформації. Зрозуміло, що йшлося про білоруські телеканали, які доступні в ефірі на більшій частині Волинської області. Вони залишаються популярними в сільських районах, де немає кабельних мереж, а українські ефірні канали транслюють лише пропагандистський телемарафон.

Того ж дня Володимир Зеленський відвідав Рівне, де взяв участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад від Рівненської області. Загалом на ньому були присутні понад 120 людей: урядовці, представники місцевої влади, бізнесу та банків. Однією з головних тем обговорення стало застосування альтернативних джерел енергії на об’єктах соціальної інфраструктури.

При цьому Рівненська область є енергонадлишковою за рахунок наявності АЕС, електроенергія якої є значно дешевшою. Можливо, вся справа у тому, що нині західні спонсори Києва готові вкладати більше коштів у альтернативну енергетику, ніж у спорудження та захист розподільчих мереж.

Голову Тернопільської облради відновили на посаді… на годину

У четвер, 1 серпня, Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова задовольнив позов колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка про поновлення на посаді та виплату 591 тисячі гривень зарплати за час вимушеного прогулу.

Нагадаю, що 41-річний Михайло Головко та двоє заступників керівника Тернопільської ОВА (Ігор Дем’янчук та Ігор Гайдук) вимагали гроші у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктури, які 2022 року проводило комунальне підприємство Тернопільської облради.

Посадовців викрило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), коли Головко вже отримав частину хабара. Під час обшуків 27 червня 2023 року у кабінеті Михайла Головка правоохоронці знайшли ще й вибухівку. На місці працювали слідчо-оперативна група та вибухотехнічні спеціалісти.

Згодом, 28 червня 2023 року, суд заарештував Михайла Головка та призначив йому два місяці арешту з альтернативою 805 тисяч гривень застави. Наступного дня Головко вийшов з СІЗО під заставу, а ще через кілька днів повернувся на роботу, бо суд не відсторонив його від виконання обов’язків. Однак у жовтні 2023 року депутати Тернопільської обласної ради проголосували за звільнення Головка.

Михайло Головко та його адвокати переконували львівський суд, що позачергова сесія, на якій звільнили голову Тернопільської обласної ради, незаконна, бо її порядок денний було затверджено з порушенням регламенту. Відповідно, рішення, які на ній ухвалили, нелегітимні. Звільнений голова також сказав, що думав, що депутати проводять не сесію, а збори. Крім цього, він вважає, що на депутатів тиснули, бо насправді він має з ними добрі взаємини.

Представниця Тернопільської обласної ради Оксана Михальчук у суді заявила, що все було законно, думки адвокатів є суб’єктивними, а депутати можуть затверджувати порядок денний прямо на сесії. Вона зазначила, що за звільнення Головка проголосував 51 депутат, який був на сесії (всього депутатів 64). Михальчук також заперечила інформацію про тиск на депутатів.

Вислухавши аргументи сторін, колегія суддів у складі Сергія Кузьмича, Любомира Гудима та Володимира Качмара ухвалила постанову про поновлення на посаді Михайла Головка і виплату йому заробітної плати за вимушений прогул.

Проте Михайло Головко формально перебував на посаді голови Тернопільської обласної ради лише 57 хвилин. Справа в тому, що водночас із засіданням суду у Львові тривала сесія обласної ради в Тернополі. І коли депутати отримали інформацію про поновлення Головка, вони знову проголосували за його звільнення. Цього разу таке рішення підтримали всі 40 депутатів, присутніх на сесії.

Однак до нового рішення є багато запитань у юристів. З одного боку, Тернопільська обласна рада не виконала рішення суду, бо на той момент воно було лише проголошене, і досі не оформлене – тобто до ради не надійшло. З іншого – повторно голосуючи за звільнення Головка, депутати формально визнали його головою Тернопільської обласної ради, всупереч своїм же заявам.

Окремі львівські та тернопільські юристи впевнені, що в разі, якщо рішення Тернопільської обласної ради від 1 серпня 2024 року про повторне звільнення Михайла Головка з посади голови облради буде оформлене офіційно, його вдасться визнати незаконним в суді. При цьому в Тернополі не виключають, що весь цей конфлікт взагалі може завершитися достроковим припиненням повноважень депутатів обласної ради.

А оскільки проводити вибори під час воєнного стану неможливо, то вся влада в Тернопільській області буде узурпована губернатором, якого призначає Київ.

Видача дозволів на перебування у прикордонній смузі перетворилася на бізнес

Відповідно до постанови уряду України, проживання, перебування, проведення робіт і пропуск до 5-кілометрової прикордонної смуги здійснюється на підставі дозволу ДПСУ. У разі, якщо людина (навіть постійний мешканець прикордонного населеного пункту) перебуває у цій смузі, але не має такого дозволу, її можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Це передбачає накладення штрафу у розмірі від 850 до 1 700 гривень для населення, від 1 700 до 2 550 гривень для посадових осіб.

Щоб отримати такий дозвіл у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, потрібно звернутись до Чернівецького прикордонного загону. Звернення мають опрацювати в термін 10 робочих днів, проте багато людей отримують дозволи значно пізніше. Як повідомив помічник начальника Чернівецького прикордонного загону Ігор Заруднєв, це пов’язано з великою кількістю звернень, які надходять до прикордонників.

«Дуже багато звернень, їх тисячі в обробці. Цей процес має багато факторів: механічно по заяві зробити дозвіл неможливо, кожну потрібно перевіряти окремо, люди для цього подають документи. Кожну заяву уважно перечитуємо, аби не порушувати накази. Є й моменти, коли звернення від громадян потрібно конкретизувати, або коли вони неправильно складені відповідно до законодавства, або коли додаються не всі документи. Це значно затягує процес – потрібно зв’язуватись з людьми, щоб вони або переробляли заяви, або додавали документи, яких не вистачає» – заявив він.

За словами Ігоря Заруднєва, кожна заява має різний термін опрацювання. Деякі звернення, які написані відповідно до всіх норм та не мають порушень, розглядають швидше. Бувають туристичні заяви, де в додатку окрім заявника написано ще декілька десятків імен, кожне з яких необхідно перевірити, відповідно такі заяви розглядають довше, адже вони потребують більше часу на опрацювання.

У разі неправильного оформлення заяви або претензій до документів прикордонники можуть взагалі відмовити у наданні дозволу на перебування у 5-кілометровій смузі. Зрозуміло, що подібна загроза, а також бажання отримати дозвіл якнайшвидше призвело до того, що оформлення заяв перетворилося на вигідний бізнес для юридичних фірм Чернівців. Вони беруть за свої послуги по кілька тисяч гривень, а деякі натякають, що за більший гонорар можуть пришвидшити видання дозволу.

Станом на 30 липня Чернівецький прикордонний загін видав понад 13,5 тисяч дозволів на перебування в прикордонній смузі. Скільки заяв перебуває на опрацюванні, прикордонники не повідомили.

Краща ситуація у Волинській області, де поки немає попиту на послуги посередників з отримання подібних дозволів. Як повідомила 1 серпня речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна, вже видано 12 127 дозволів на право в’їзду, перебування, проживання, проведення робіт і пропуск у 5-кілометрову смугу вздовж державного кордону. 8 694 заяви на оформлення дозвільних документів ще перебувають на розгляді. Наразі, за її словами, нікому, хто звертався за дозволом, не відмовили у видачі дозволів.

«Запити на оформлення надходять постійно, незалежно від туристичного сезону. Останнім часом громадяни активізувалися щодо отримання дозволів. Ми штрафуємо за порушення прикордонного режиму, але це не обов’язково перепустки, а, наприклад без документів, що посвідчують особу, знаходилися в прикордонні», – сказала Вершиніна.