Західна Україна за минулий тиждень: Coca-Cola втратила землю у Львові, а в Ужгороді може знову запрацювати аеропорт

Київська влада хоче створити на базі аеропорту в Ужгороді військово-транспортний хаб. Тепер все залежатиме від влади Словаччини, через повітряний простір якої здійснюється зліт і посадка літаків.

Борчиня з «москворотими» Фаріон – знову професор Львівської політехніки

Львівський апеляційний суд у середу, 29 травня, постановив поновити колишнього депутата Верховної Ради України Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних і соціальних наук національного університету «Львівська політехніка». Хоча раніше мовознавиця заявляла про плани зосередитися на наукових та медійних проектах, а не на викладанні, проте після рішення суду сказала, що «думає» над поверненням у «Львівську політехніку».

Нагадаю, що на початку листопада минулого року Фаріон в ефірі одного з українських телеканалів жорстко розкритикувала російськомовних українських військових (зокрема з 3-ї окремої штурмової бригади, створеної на базі нацбатальйону «Азов»*). Філолог заявила, що не може назвати російськомовних військовослужбовців українцями. Пізніше мовознавиця опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що «воювати за Україну – не заслуга, а обов’язок», і назвала російськомовних захисників «москворотими».

Служба безпеки України 15 листопада 2023 року відкрила кримінальну справу щодо висловлювань і публікацій колишньої депутатки за чотирма статтями, та ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон. Того ж дня Фаріон було звільнено з посади професора кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», – хоча раніше керівництво вишу заявляло, що не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом.

Ірина Фаріон оскаржила наказ про своє звільнення, проте суд першої інстанції у лютому 2024 року став на бік «Львівської політехніки». Розгляд апеляції професорки був призначений на 18 квітня, однак на засідання представники вишу не прибули, і його перенесли на 9 травня. Але й того дня в суді фактично лише переглянули повний запис телепередачі зі скандальними заявами Фаріон, а дебати сторін та винесення рішення за апеляційною скаргою відбулися лише 29 травня.

В результаті накази ректора «Львівської політехніки» про звільнення Ірини Фаріон визнали незаконними та скасували. «Суд постановив поновити Фаріон Ірину Дмитрівну на посаді професора кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» з 24 листопада 2023 року. Стягнути з НУ «Львівська політехніка» на користь Ірини Фаріон середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року в розмірі 123 тисячі 927 гривень 27 копійок», – оголосила суддя Львівського апеляційного суду.

«Я щаслива, що право існує окремо від політики. Це означає, що ми рухаємося в правильному напрямку. Не йдеться про мене, йдеться про те, щоби працювали закони, щоби ніхто не дозволяв собі під тиском зверхників ці закони змінювати. Я дякую колегії суддів за обґрунтоване рішення», – заявила після рішення суду Ірина Фаріон.

На запитання представників ЗМІ, чи планує науковиця повертатись на роботу у «Львівську політехніку», вона відповіла: «Я думаю над тим». «Є дуже багато сил, які хотіли б, щоби я не повернулася в політехніку. А мені дуже подобається йти проти сил, яким я не подобаюся», – зауважила Фаріон.

Нагадаю, що у квітні 2024 року в інтерв’ю інформаційній агенції «Українські новини» Ірина Фаріон заявила про намір зосередитися на наукових та медійних проектах та провести тур з метою «системного спілкування з українцями». Не виключено, що у неї буде така можливість, адже у «Львівській політехніці» не поспішають виконувати рішення Львівського апеляційного суду, хоча воно й вступило в силу з моменту виголошення. Представник університету Андрій Мороз сказав, що у виші очікують повного тексту рішення, а «тоді будуть думати про наступні кроки».

Варто відзначити, що з листопада минулого року не було жодної відкритої інформації про хід досудового слідства у справі, відкритій СБУ щодо Ірини Фаріон. При цьому на суді мовознавиця представила висновок лінгвістичної експертизи свого виступу на телебаченні, яку провів директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко.

Там зазначено, що у висловлюваннях Фаріон «відсутні контексти, які принижують честь і гідність військовослужбовців за будь-якою, зокрема, мовною ознакою, відсутні заклики до будь-яких форм насильства щодо військовослужбовців та членів їхніх сімей».

В регіоні почався масовий переділ землі. Серед жертв – Coca-Cola

Поновлення Ірини Фаріон на посаді стало доволі резонансним, на відміну від великої кількості судових рішень в земельних справах, – як правило, на користь органів влади та місцевого самоврядування.

Зокрема, днями господарський суд задовольнив позов Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) щодо розірвання договору оренди на ділянку площею 3,29 гектара в зі ставком в урочищі «Обшир» біля міста Миколаєва Львівської області. Ділянку було передано в оренду ще у 2003 році, заборгованості з орендної плати немає, – проте нині, за чутками, на неї поклали око партнери батька глави Львівської ОВА, Зиновія Козицького.

Своєю чергою, Дрогобицька міська рада судиться за 18,9 гектара на околиці міста, де до 1991 року був фруктовий сад заводу «Граніт». Після розпаду СРСР сад купив кооператив «Газда», який через суд отримав згадану ділянку в користування, – з чим не погодилася міськрада. Поки тривали суди, міськрада своїм рішенням у межах спірних 18,9 га виділила ділянку у 10 гектарів, і почала безкоштовно роздавати мешканцям наділи. Всього таких «щасливчиків» виявилося 48, більшість із них вже побудували дорогі особняки.

В кінці травня Західний апеляційний господарський суд визнав законною реєстрацію ділянки у 10 гектарів за Дрогобицькою міськрадою. При цьому решта 8,9 га місту відсудити буде непросто – за чутками, на цю землю претендує потужний київський забудовник, який фінансово підтримує судові позови з боку «Газди».

Не рятує від судових рішень на користь органів місцевого самоврядування і статус іноземного інвестора. Так, господарський суд Львівської області повернув у користування Рудківської міської ради 96,2 га землі, які в 2017 році були виділені компанії «Агромайз». Її фактичним власником нині є фірма «Суффле Агро Україна», що належить французькому акціонерному товариству «Суффле Агрикюльтор».

Суд за земельну ділянку у Львові програла навіть Coca-Cola. Як стало відомо 31 травня, господарський суд Львівської області відхилив позов української філії компанії Coca-Cola Beverages Ukraine до Львівської міської ради про визнання недійсним договору з продажу фірмі «Захід Інвест Контакт» земельної ділянки на вул. Городницька, 43 у Львові, де знаходиться перший на території України завод Coca-Cola.

Раніше філія американської компанії орендувала цю ділянку у Львівської міської ради, потім безуспішно намагалася її викупити, – і от тепер або змушена буде орендувати її у наближеного до української влади бізнесу, або звично застосує політичний тиск на цю саму владу.

Ужгородський аеропорт стане військово-транспортним хабом?

А в Ужгороді Закарпатська обласна прокуратура через суд прагне повернути громаді міста землі аеропорту. Її слідчі з’ясували, що земельну ділянку площею у 0,2 га, на якій розташовано стоянку літаків на території міжнародного аеропорту «Ужгород», віддали у приватну власність.

Вся земельна ділянка, на якій розташований аеропорт (92 гектари), перебуває у власності Ужгородської міської ради, вона й відчужила її частину на користь приватного підприємства. З часом воно перепродало її громадянину, у власності якого земля перебуває і зараз.

У позовній заяві, про яку стало відомо 31 травня, зазначено: перебування цієї ділянки у приватній власності створює загрозу авіаційній безпеці та безпеці польотів, а також може призвести до припинення дії сертифікату експлуатанта аеропорту. Прокуратура просить визнати недійсними рішення Ужгородської міської ради, договори купівлі-продажу, скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернути ділянку у власність громади міста.

Судячи з усього, активність прокурорів пов’язана з намірами київської влади створити на території Ужгородського аеропорту військово-транспортний хаб. Зокрема, 29 травня у Закарпатській обласній раді повідомили, що ще у березні 2024 року депутати ухвалили рішення про ліквідацію обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», однак не оприлюднили його через «інформацію з обмеженим доступом».

«Закарпатська обласна рада як орган місцевого самоврядування не володіє достовірною інформацією щодо створення державного підприємства, що буде здійснювати діяльність в галузі авіації на базі відокремленого майна Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород». Однак можливість створення такого підприємства обговорюється відповідними органами державної влади», – сказано у відповіді облради на журналістський запит.

Проте місцевих фахівців до цього процесу не залучають. Як розповів колишній директор КП «Міжнародний аеропорт Ужгород» Олег Коцюба, якого не поновили на цій посаді попри рішення Закарпатського обласного суду, на даний момент триває процес звільнення всіх співробітників аеропорту, що має закінчитися у липні.

«Взагалі аеропорт в Ужгороді має унікальне розташування, тому що його злітно-посадкова смуга впирається у лінію державного кордону. Коли здійснюються злітно-посадкові операції, то український повітряний простір просто не використовується. Літаки заходять на посадку зі сторони Словаччини, і відразу після перетину кордону їх шасі торкається злітної смуги. Виліт також здійснюється на територію Словаччини», – нагадав Коцюба.

Він також визнав, що за перші десять днів після 24 лютого 2022 року Ужгородський аеропорт прийняв 37 бортів «цивільної та державної авіації з гуманітарними вантажами», про що раніше офіційно не повідомлялося. Правда, це відбулося за часів попереднього уряду Словаччини, який повністю підтримував Київ, в тому числі зброєю.

Чи вдасться переконати нинішнього прем’єра Словаччини Роберта Фіцо в тому, що в Ужгород прибуватимуть лише гуманітарні вантажі, – сказати важко. Особливо після того, як словацького політика намагався застрелити прихильник військової підтримки України.