Західна Україна за минулий тиждень: Корупційні скандали у Львові та тиск на угорців і румунів

В Закарпатті запропонували заборонити Партію угорців України, а в Чернівецькій області позбавили повноважень депутатів, що представляють румунську громаду.

У Львові чергові корупційні скандали з політичним підтекстом

Тесть заступника голови Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Івана Собка, Ігор Кадикало, скуповує земельні ділянки у передмісті Львова. Заявлена вартість ділянок суттєво нижча ринкової, однак на її покупку пенсіонер Кадикало витратив уже більше 2 мільйонів гривень. При цьому він ніколи не займався бізнесом, і має невеликі офіційні доходи. Про це 21 грудня повідомило пов’язане з мером Львова Андрієм Садовим видання «Наші гроші – Львів» (НГЛ).

65-річний Ігор Кадикало живе в селі Судова Вишня неподалік від Львова. Офіційно він пенсіонер, однак уже 10 років працює майстром виробничого кооперативу «Мрія», що займається видобутком піску і гравію та виробництвом будматеріалів. За підрахунками журналістів, зарплати у кооперативі невисокі, крім того, за даними фінансового звіту, станом на кінець 2022 року «Мрія» заборгувала своїм працівникам 150 тисяч гривень зарплати.

У травні 2019 року Ігор Кадикало почав інвестувати у землю в елітному передмісті Львова – Брюховичах, де живуть його донька та зять Іван Собко, який з жовтня 2019 року працює заступником голови Львівської ОВА. У наступні чотири роки Ігор Кадикало скупив десять ділянок у Брюховичах. Усі ділянки, які купив Ігор Кадикало, впродовж 2018-2019 років Брюховицька сільська рада безкоштовно виділила мешканцям. При цьому перші дві ділянки Кадикало купив уже через три місяці після відповідного рішення сільради.

Наступні сім ділянок Ігор Кадикало придбав у 2021 році, ще одну – у листопаді 2022 року. При цьому Кадикало придбав у різних власників сім ділянок на вул. Незалежності в селищі Брюховичі лише по 48 тис. грн кожна (8 тис. грн/сотка). Вказана в договорах купівлі-продажу вартість землі, що є в розпорядженні журналістів, є оціночкою, тобто, мінімально можливою. Реальна ж вартість може бути значно вищою.

Наприклад, сусідні ділянки продають по 266 тис. грн/сотка, тобто в тридцять з гаком разів дорожче. За оцінкою видання НГЛ, сукупна вартість десяти ділянок, що належать Ігору Кадикалу, становить не менше 11 млн грн (більше 300 тис. доларів США за актуальним курсом НБУ). За документами ж, на їхню купівлю він витратив 2,04 млн грн (приблизно 75 тис. доларів США).

На одній із придбаних у Брюховичах ділянок 65-річний пенсіонер у липні 2023 року почав будувати будинок. За кілька місяців на ділянці збудували двоповерховий будинок, перекрили його, встановили вікна і двері. Сусіди стверджують, що це будинок віце-губернатора Собка.

Із самим Ігорем Кадикалом журналісти НГЛ поспілкуватись не змогли. Іван Собко на запит видання відповів, що не має стосунку до придбаної тестем землі. «В мене є те майно, яке відображено у декларації. Щодо майна родичів – це їхні справи, я не можу і не уповноважений коментувати їхні статки. Я нічого не купляв і нічого не продавав останні три роки. Майновий стан родичів – це точно не до мене», – написав він.

Однак тесть – не єдиний родич віце-губернатора Собка, у якого видатки не сходяться з доходами. Нещодавно чиновника помітили у Львові за кермом нового BMW 630D XDrive вартістю 60 тис. євро. У коментарі журналістам він заявив, що лише кілька разів брав це авто «покататися», а насправді воно належить його 65-річному батькові, який живе у маленькому гірському селі Беньова, де народився і сам Іван Собко. «Тато багато років працював на залізниці, йому 65 років, міг купити собі автомобіль. Якщо ви запитаєте, чи користувався я цим автомобілем? Так, тричі приїздив ним на роботу. То я і автомобіль брата використовую», – заявив Іван Собко.

BMW за 60 тис. євро – досить дивний вибір автомобіля для 65-річного селянина, що живе у горах. Хоча, за словами Івана Собка, батько вклав лише 40% вартості – решту дав його брат Микола, приватний підприємець з 2018 року. Микола Собко зі своєю дружиною справді зареєстровані як підприємці, але у 2020 році їхній сукупний річний доход склав близько 2 млн грн. Такі доходи навряд чи дозволяють витратити 36 тис. євро на автомобіль для літнього батька. При цьому сам Микола Собко володіє значно скромнішим Skoda Kodiaq 2018 року.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький закиди на адресу свого заступника не прокоментував, як і претензії до самого губернатора, які прозвучали 22 грудня на прес-конференції керівництва Львівського обласного будинку вчителя. Справа в тому, що обласна рада з подачі ОВА пропонує виселити цю організацію з приміщення в самому центрі Львова, по вулиці Коперника, 42, і всю будівлю передати «Малій академії наук учнівської молоді». Однак більшість львівських експертів переконана, що це лише перший крок до приватизації згаданого будинку.

Останній конфлікт може набути серйозного розголосу, оскільки керівником Львівського обласного будинку вчителя є Володимир Парубій – батько екс-спікера українського парламенту Андрія Парубія, нині одного з ключових діячів партії Петра Порошенка «Європейська солідарність». Тим більше, що останнім часом, розраховуючи на проведення виборів, Порошенко використовує будь-яку можливість для критики влади.

Продовжується тиск на угорську та румунську громаду

В Закарпатті в черговий раз запропонували заборонити Партію угорців України (КМКС). Це зробила низка депутатів міської ради Берегово, яке є своєрідною столицею закарпатських угорців.

Як розповіла ЗМІ глава фракції КМКС в Берегівській міській раді Кароліна Дорчі, 20 грудня після розгляду на сесії міськради питань порядку денного та голосування двоє лідерів опозиційних фракцій закликали депутатський корпус порушити закон та здійснили провокацію проти Партії угорців України.

Віталій Антіпов, керівник фракції «Європейська солідарність», що має лише трьох депутатів у раді, один з яких на цьому засіданні склав свої повноваження, та Золтан Ковач, керівник фракції «Команда Андрія Балоги». Вони закликали депутатів надіслати листа прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану з проханням про якнайшвидше виділення Європейським Союзом допомоги Україні та приєднання України до ЄС.

«Я поінформувала депутатів про Указ президента України №671/2021 року, згідно з яким лише президент України, Кабінет Міністрів України та міністр закордонних справ України можуть звертатися з листами, коментарями й запитами до високопоставлених іноземних дипломатів, глав держав та осіб, які обіймають високі посади. Якщо місцевий депутат хоче зробити щось подібне, то в першу чергу має звернутися до центральної влади. Очевидно, метою двох колег-депутатів була провокація», – зазначила Кароліна Дорчі.

«Після цього Золтан Ковач зачитав відкриту петицію до резидента України з проханням заборонити діяльність Партію угорців України на час війни. Він необґрунтовано звинуватив партію і сформулював такі вигадки, що КМКС, імовірно, подасть у зв’язку з цим заяву в правоохоронні органи, адже це образа та дискредитація честі нашої партії. Це була свідома провокація» – наголосила вона.

«До слова, мені цікава реакція української прокуратури та СБУ щодо цього інциденту, оскільки я вважаю абсолютно обурливим те, що два депутати спонукають цілий корпус до протиправних дій», – додала голова фракції КМКС. Вона також вказала на лицемірство депутата Золтан Ковач, який, будучи угорцем, просить заборонити угорську партію – при цьому інші два депутати від партії «Команда Андрія Балоги» таку пропозицію не підтримали.

Якщо у Берегівській міській раді антиугорський виступ не отримав продовження, то Закарпатська обласна рада позбавила повноважень одного з депутатів, якого звинуватили у симпатіях до Угорщини. Йдеться про висуванця партії «Слуга народу» Олексія Іванчо, власника термального комплексу «Косино», який недавно отримав сумну славу через рейд співробітників воєнкомату.

Формально Іванчо сам склав повноваження депутата на сесії Закарпатської обласної ради 21 грудня, проте це відбулося після серії публікацій в близьких до губернатора Віктора Микити ЗМІ, де комплекс «Косино» назвали «нашпигованим символами Великої Угорщини». У відпочинковому закладі, орієнтованому, зокрема, на туристів з Угорщини, справді були зображення історичного герба цієї країни, корони угорських королів і т.п.

«Апогеєм цього угорського великодержавного символізму є виконана в дереві карта Великої Угорщини, що включає в себе нинішнє українське Закарпаття. Карта, виявлення якої в офісі Василя Брензовича, лідера підконтрольної офіційному Будапешту Партії угорців, було використане СБУ, разом з іншими доказами, при формуванні звинувачення останнього у державній зраді. Через що В.Брензович вже понад 3 роки переховується від українського правосуддя в Угорщині» – писало видання «Закарпаття онлайн». До речі, Василь Брензович є депутатом Закарпатської обласної ради від КМКС, проте здійснювати свої повноваження не може.

Варто відзначити, що на минулому тижні фактично втратили мандати депутати Чернівецької обласної ради, які представляють румунську громаду краю. 22 грудня на сесії облради 37 її депутатів проголосували за «призупинення повноважень» чотирьох своїх колег, обраних в 2020 році за списками забороненої нині партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ).

Один з них, депутат Василь Онофрей, назвав таке рішення незаконним та планує оскаржувати його у суді, бо воно порушує права буковинців, які голосували за нього у 2020 році. «Політичної партії ОПЗЖ в облраді немає. Фракція була й ми всі з неї вийшли, бо не підтримували політичні погляди та ситуацію в цілому, яка склалася в країні з причин, які нам відомі. Я прийшов в облраду, бо за мене проголосували понад 1,5 тисячі буковинців», – заявив він.

За словами Онофрея, через це рішення в облраді не буде представників від колишнього Герцаївського району, населеного в основному румунами, і це порушить їхні права. Варто відзначити, що серед позбавлених повноважень є ще один обранець, за якого голосували переважно представники румунської громади Чернівецької області.

Це герой України Михайло Жар, тобто митрополит УПЦ ПМ Лонгин. Зараз священнослужитель, якого СБУ обвинувачує в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, перебуває у лікарні – після недавньої спроби штурму збудованого під його началом монастиря в Банченах Герцаївського району.