Переселенці з Краматорська розбурхали життя в Бережанах ‑ здійснили три патріотичні акції на державні свята

Переселенці з Донбасу розбурхали життя в Бережанах: відразу три патріотичні акції провели на державні свята: вдягнули у вишиванку місцевий пам’ятник Тараса Шевченка, подарували місту вишитий дуб з мапою України та подарували немовлятам у пологовому вишиті льолі.

Подружжя Муравльових – двічі переселенці. До Краматорська Оксана та Олекса приїхали у 2014 році з Ясинуватої, а через повномасштабний наступ рф в Україні були змушені знову тікати від війни, переїхали до Бережан на Тернопільщині.

Справу українського розмовного клубу «Файно», розпочату в Краматорську, продовжили у новому житті, пише «Антикризовий медіа-центр».

Декілька років поспіль, готуючись до державних свят, український розмовний клуб «Файно» готував якісь цікавинки для Краматорська, місцевих жителів та переселенців.

Співпрацюють з родинною майстернею Woodlike, яка безкоштовно виготовляє для клубу патріотичні сувеніри.

Саме таким чином з’явилась мапа України, яка складається з регіонів-пазлів та вишита бісером. Ця мапа знаходиться в дитячій бібліотеці в Краматорську.

Згодом зробили вишитий герб Краматорська, а також мапу-льолю з дитячими розпашонками, вона зберігається на підприємстві «ДонМет».

Цього року, попри війну, переселення та інші складнощі, співпрацю з WoodLike вирішили продовжити та замовили в них дерево-мапу.

– У Бережанах ми співпрацюємо з ГО «Бережанський майдан», у діяльності якої є екологічна складова. Готуючись до Дня незалежності, вирішили зробити щось екологічне. Відразу виникла ідея з дубом – це основа для мапи-пазла. Дуб вирішили прикрасити калиною, вишитою бісером. А на кожний регіон додати також мотанку, – розповідає Оксана Муравльова.

Родина Поколенків, яка розвиває майстерню Woodlike, охоче взялась допомогти Оксані Муравльовій втілити її задумку в життя. Від самого початку створення майстерня позиціонує себе як соціальний бізнес і підтримка таких організацій, як клуб «Файно» – це їх соціальна відповідальність.

Woodlike позиціонує себе як родинна майстерня з історією.

Прадід Дмитра виготовляв багети для дзеркал у майстерні на власному подвір’ї, де й збудували нову майстерню Дмитро та Наталя.

На логотипі Woodlike розміщене дерево з листочками.

На вулиці в Костянтинівці, де живе родина Поколенків, росте козацький дуб 18 століття.

Отже, вони зраділи, що їм замовили зробити дерево як символ українців.

– Мапа України з пазлів – це наша унікальна розробка. Саме під її розмір робили й дерево. Саму мапу вирізали лазером, а от дерево на новому фрезері. Його розмір – метр на метр. У кожному пазлі-регіоні зробили дірочки під вишивку бісером калини. Вони однакові, але трошки відрізняються за розміром, бо самі пазли також різні. Для того, щоб прикріпити мотанки, також зробили окремі дірочки.

Над вишивкою калини та виготовленням мотанок працювали близько 20 волонтерів.

Наймолодша учасниця – старшокласниця, найстарша – 80-річна жінка.

Серед майстринь – переселенці з Донеччини, Миколаївської, Херсонської, Харківської областей та місцеві, в тому числі давні виселенці з Польщі.

В Західній України мотанки майже не робили через релігійну складову сувенірів.

До цього місцевих привчають переселенці, позиціонуючи мотанки скоріш як іграшки.

Настанови давала майстриня з Києва Олена Сухоцька, з якою клуб «Файно» вже давно співпрацює.

Так зробили мотанки з ниток, з трави та клаптиків тканин. Їх розмір – не більше 8-10 сантиметрів.

У Бережанах переселенці з Донеччини одягнули Тараса Шевченка у вишиванку. Ця ідея також належить родині Муравльових.

Для Краматорська вже стало звичним коли на свята погруддя Шевченка вдягали у вишиванку. Цього року Оксана Муравльова, яка вже виїхала з небезпечного міста, звернулась до міського голови, а той підтримав ідею – на День вишиванки краматорського Шевченка одягли у святкове вбрання.

Згодом Шевченкову вишиванку евакуювали з Краматорська та передали до Бережан. Близько тижня йшли перемовини з місцевою владою, аби дозволили вдягнути вишиванку на пам’ятник Шевченка.

Без техніки не вийшло б справитись: пам’ятник великий. Остаточної згоди дійшли 22 серпня ввечері, а вже 23 серпня зранку, на День Прапора, приїхала вишка і вдягнули краматорську вишиванку на бережанського Тараса.

Вона виявилась трохи малою, а плечі накрили 5-метроаим прапором. Цей прапор Оксана Муравльова пошила вже в Бережанах на швейній машинці, яку вдалось вивезти з Краматорська.