Польськомовні перегони від київських урядників

З нагоди 102 річниці утворення Войска Польскєґо чи не кожен високопосадовець України поквапився записати польською мовою привітання. Не знати, чи їх до цього примусила адміністрація президента України, чи це вийшло стихійно, але таке «дербі» не залишилось непоміченим TVP ‑ провідним телемовником Польщі.

– З нагоди 102-ї річниці переможної битви під Варшавою та свята Войска Польскєґо найголовніші старшини української армії та представники влади в Києві хочуть висловити свої побажання полякам. Спеціальні відеозаписи з цієї нагоди підготували, серед інших прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр оборони Олексій Резніков, Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний. Однак це ще не все, – звітує Телевізія Польска, або простіше – TVP.

Загалом з Днем Войска Польскєґо привітання надіслали кільканадцять армій світу, при чому не лише з блоку НАТО, але й з країн Африки, Азії, Південної Америки.

І лише литовці та еспанці в своїх побажаннях по кілька сказали польською мовою – всі решта або рідною, або англійською.

– Проте найбільше добрих слів цього дня, звичайно, лунає з України, – відзначає TVP.

Більше того, низка високопосадовців та представників військової старшини свої привітання записали польською мовою.

Розпочав сьогоднішній «челлендж», як вже писав ЗУНР, – Головнокомандувач ЗСУ ґенерал Валерій Залужний.

Його зачин продовжив прем'єр‑міністр України Денис Шмигаль. Хоч і читав з телесуфлера, але загалом навіть ліпше за Залужного «відстрілявся».

Воно й звісно: зі Львова ж фацет. За роком народження, правда, майже вже не застав «телеантен на Польщу», та щось таки, очевидно, встиг схопити.

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеґрації тимчасово окупованих територій України, польською мовою відчиталася найліпше. Що й не дивно, зважаючи на її не просто західняцьке походження, а з самої Рави‑Руської – куди вже ближче до Польщі?

Міністер оборони Олексій Резніков як уродженець Львова з 1966 року – так само без особливих труднощів впорався з польським текстом: навіть чітко продекламував тяжкі для розуміння східняками дифтонґи Ą та Ę.

Бігме – дивився «Сексмісію» через «дециметрівку» з приставкою.

Командувачеві Військово-Морськими Силами Олексію Неїжпапі навіть українська літературна давалася важко – чоловік з Севастополя все ж таки переїхав. Однак кілька слів на завершення привітання він польською прочитав!

Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ Віктор Хоренко своє україномовне привітання завершив гаслом “Niech żyje Polska!” (Най жиє Польща!)

[для перегляду перелічених повижче видивів на сторінці TVP потрібно задіяти VPN, налаштований на Польщу]

Масну крапку в нинішньому Дні польської мови та Войска Польскєґо в Україні поставив президент Зеленський, який прочитав доволі складний польський текст без особливих шпортань між словами:

Такі теплі та щирі подяки нашому теперішньому найближчому ситуативному союзнику – справа, безперечно, надзвичайно похвальна.

За 31 рік існування цієї держави – то, мабуть, перший випадок прояву такого повороту голів та щелеп (прости Господи) українських високопосадовців від Московії та русско‑язикія бодай на якусь мовну альтернативу.

Водночас таки напрошуються кілька логічних питаннячок.

Чи будемо ми спостерігати подібний чиновницький поліглотний парад з нагоди відповідних свят, скажімо, Литви, Латвії чи Естонії? 

А ці країни в відносному вимірі до своїх можливостей та розмірів дають послідовну та стійку підтримку чи не більшу за ту саму допомогу з боку Польщі!

Це по‑перше. Але є ще й «по‑друге».

Чи варто сподіватися на подібну навалу привітань 1 листопада з Днем ЗУНР – відомим як Листопадовий Чин?

І якщо такі привітання будуть від київських владоможців – то чи хтось спробує їх промовити Галицкоў мовоў?

Тим паче, що для вихідців з Галичини – згаданих Ірини Верещук, Дениса Шмигаля, Олексія Резнікова, а також уродженця Тернополя Руслана Стефанчука – це взагалі не мало б становити жадних труднощів!

Пожиємо – побачимо. Чекати недовго: рівно на 20 днів менше, ніж до завершення вкотре вже подовженого воєнного стану. Подовженого знову без оголошеної будь‑кому війни....