Ужгород та Луцьк тепер мають свої власні залізниці

Одночасно в двох кінцях Західної України заходилися відживлювати дитячі та вузькоколійні залізниці: в Ужгороді та Луцьку. Тепер ними опікуватимуться відповідні місцеві громади, до яких ці об'єкти безкоштовно перейдуть у власність від київської влади. Чи дійдуть руки до «дорослої» «вузькоколійки» — европейського взірця?

Дитячу залізницю в Ужгороді, а також Боржавську вузькоколійну залізницю «Анцю Кушницьку» передадуть на баланс Закарпатської обласної ради.

За згоду на це, під час засідання 7-ї сесії облради, проголосували 53 обласні депутати, — повідомили на сайті Закарпатської обласної ради.

Також депутати підтримали безоплатну передачу з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл і селищ дитячої залізниці у місті Ужгороді.

Відповідно до цього рішення надано згоду на безоплатну передачу із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області шляхом безоплатного відчуження Боржавської вузькоколійної залізниці («Анця Кушницька»), що простяглася на теренех Берегівського (Виноградівського) і Хустського (Іршавського) районів із дотриманням наступних умов: забороною відчуження отриманого майна у приватну власність та використання об’єктів комплексу за цільовим призначенням.

Очільник облради Володимир Чубірко, який і став ініціатором того, щоб обласна рада забрала на свій баланс Боржавську вузькоколійку зазначає:

— Експлуатація Боржавської залізниці коштує 7 млн грн на рік. З них 3 млн – це місцевий податок за землю. Тобто реальна експлуатація становить 4 мільйони. Для порівняння: відновлення 20 км вузькоколійної колії з Чопа до Ужгорода ще до війни становило пів мільярда. Наразі це шанс для нас створити серйозний продукт і експлуатувати його.

Разом з обласною радою і всіма ОТГ 4 млн грн. ми можемо заробити. А далі треба активно працювати, щоб вузькоколійка стала інструментом для створення туристичної атракції, робочих місць, розвитку сфери послуг та доходів місцевих громад. Також вона може займатися вантажними перевезеннями.

Наприклад, транспортувати вугілля з Ільниці для подальшого перевантаження на станціях Берегово і Виноградово. Цей вид палива може стати стратегічним продуктом найближчої зими, і буде цікавим українському і європейському ринкам.

Незалежно одне від одного, але одночасно до місцевої громади перейде й дитяча залізниця в Луцьку.

Луцька міська рада дала згоду взяти на баланс з державної у комунальну власність майновий комплекс дитячої залізниці.

Таке рішення обранці громади ухвалили під час чергової сесії міськради, – розповів Суспільному керівник департаменту економічної політики міськради Борис Смаль.

— На балансі дитячої залізниці — теплотяг, два пасажирських вагони, дві станції "Росинка" і "Водограй", стрілочні пости, колія, шпали, світлофори та інше майно, – розповів Владислав Корецький. Хлопець відвідував гурток юних залізничників, зараз, опікується подальшою долею залізниці.

Вже як два роки дитяча залізниця у Луцьку не працює.

— За два роки поки дитяча залізниця уже стоїть законсервована, вона втратила свою силу і потрібно буде багато чого змінювати, оновлювати. Але, все що залишається незмінне – це історія дитячої залізниці, – каже чоловік.

Зі слів керівника профільного департаменту міськради Бориса Смаля, залізницю почнуть експлуатувати, коли будуть гроші та безпека в державі.

Після того, як майновий комплекс дитячої залізниці перейде у комунальну власність міста територію навколо колій приберуть. Раніше, зі слів Бориса Смаля, зробити це було неможливо, бо майно не належало місту.

До цього комплекс належав державному акціонерному товариству «Укрзалізниця».

Про переведення самої Укрзалізниці на евростандартну ширину колії, про що з початком війни почали дедалі гучніше і частіше почали згадувати — наразі не повідомляється.

Але точно можна сказати, що звуження не дитячої, а вже «дорослої» колії має розпочатися саме з Західної України, де частково інфраструктура під це вже є.

Що і не дивно, бо ж до 1939 року вся Західна Україна їздила саме евроколією. Від самих початків її прокладення на цих теренах, див.:

Перша угорсько-галицька залізниця

Розбудова залізниць Закарпаття за часів Австро-Угорщини

Як Австро-Угорщина будувала залізницю в Карпатах