У Дрогобичі розпочався Х Міжнародний фестиваль «Шульцфест»

У Дрогобичі розпочався Х Міжнародний фестиваль «Шульцфест», присвячений уродженцю цього міста, письменнику та митцю Бруно Шульцу.

Цьогорічний Х Міжнародний фестиваль «Шульцфест» має дві частини, повідомляє Українська літературна ґазета. Перша відбувалась у Любліні 7–10 липня, друга – у Дрогобичі.

Під час фестивалю у місті автора «Цинамонових крамниць» гостей запрошують на тематичні лекції від Сергія Жадана, відеозв’язок із перекладачами Шульца та знавцями його творчості, мистецькі виставки, концерти, спектаклі.

Фестиваль відбувається під почесним патронатом Ґенерального Консула Республіки Польщі у Львові, Президента міста Люблін (Польща) та Дрогобицької міської ради.

Бруно Шульц — польський письменник та художник єврейського походження, який народився і творив у Дрогобичі. Свої твори писав польською мовою.

Літературні критики ставлять книжки Бруно Шульца на один рівень із творами Марселя Пруста та Франца Кафки. Його так і називають: «Дрогобицьким Кафкою».

Вся творчість Бруно Шульца може розглядатись як ремінісценція тих вражень та переживань, які він виніс зі свого дитинства, що пройшло в патріархальній єврейській родині у Дрогобичі. Найвідоміші літературні твори — «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою».

Окрім літературної спадщини, з іменем Бруно Шульца пов'язаний скандал щодо фресок його авторства. 

Під час німецької окупації ​гауптшерфюрер Фелікс Ландау взяв Шульца на примусові роботи. Сам Ландау, який в минулому був столяром у Відні, став референтом у справах юдеїв в дрогобицькому ґетто.

Очевидці згадували, що він не вважав євреїв за людей, міг стріляти по них заради розваги просто з балкону своєї вілли. Проте Шульц його зацікавив своїм мистецтвом.

Ландау до мистецтва мав особливу слабкість. Шульц опинився на віллі Ландау, неначе в клітці. За наказом Ландау він виконав свої знамениті фрески, зокрема, на стінах дитячої кімнати сина німецького начальника.

У 2001 році стінописи Бруно Шульца були віднайдені на колишній віллі есесівця Фелікса Ландау. Їх відкрив дослідник Беньямін Гайслер.

А в травні 2002 року впродовж трьох днів вони були фахово демонтовані зі стін квартири, де на той час мешкало подружжя літніх людей, котрі за незручності отримали відшкодування в сумі 100 доларів США.

Довкола цієї справи розгорівся міжнародний скандал. Як з’ясувалося згодом, фрески демонтували і вивезли до Ізраїлю співробітники Інституту “Яд Вашем” в Єрусалимі.

Речниця інституту Іріс Розенберґ в офіційній відповіді на закиди щодо нелегального вивозу культурного надбання України зазначила, що група консерваторів на чолі з представником “Яд Вашем” Марком Шрайберманом отримала дарчу від власників помешкання (не завірену у нотаріуса) і офіційний дозвіл влади Дрогобича.

Емісар Єрусалимського Інституту Голокосту «Яд Вашем» Марк Шраберман, який вивозив фрески, і раніше мав проблеми із українською митницею. Причина була та сама: він намагався переміщати історико-культурні цінності.

Утім артефакти чи колекції, створені в певному місці, належать місцевій громаді, тому й Шульцові розписи є власністю України.

Після довгих перемовин України та Ізраїлю, які координував тодішній президент Віктор Ющенко, був підписаний протокол, згідно з яким «Яд-Вашем» отримав право користування фресками протягом 20 років з правом автоматичного 5-річного подовження.

Три фрески передані «Яд-Вашем», інші п'ять — перебувають після реставрації у музеї «Дрогобиччина».

Протокол набрав чинності у 2008 році, відтак потенційне повернення фресок до України можливе у 2028 році.

Серед дослідників і учасників тих подій стійко закріпилася назва «Шульцгейт».