Польські чиновники їздять в Галичину наче до якогось периферійного повяту в Польщі

Впродовж першого тижня вересня аж троє польських діячів високого державного ранґу відвідали міста Галичини.

Відкрив «навчальний сезон» своїм візитом 2 вересня Міністр охорони здоров’я Республіки Польща Адам Нєдзєльскі.

Він відвідав Львів, завітав в медзаклад Львівщини, де лікують та реабілітують українських військових, а також поговорив з обласною адміністрацією про відкриття у польському Жешуві медичного вузла, де тимчасово прийматимуть вояків з України: спочатку їх транспортуватимуть наземно зі шпиталів Львова, а далі вже літаками доправлятимуть до інших міст Европи на лікування.

Під час свого візиту пан Адам Нєдзєльскі наголосив, що Польща активно допомагає Україні медичним обладнанням, ліками, приймає на лікування діток з онкологією. За що йому адміністратор Львівщини Козицький барвистолівно подякував.

Буквально через два дні, 4 вересня, – польський управлінський десант висадився в Чорткові на Тернопіллі.

Привід направду був поважний – 500 ліття отримання містом Маґдебурзького права не кожен день випадає.

Тож цієї нагоди до цього галицького містечка завітали, опріч українських нардепів та очільників – також посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцкі, члени правління страхової аґенції PZU Ернест Бейда та Анджей Яворський, аташе з питань оборони посольства Польщі в Україні капітан Мацей Наленч, Віце-президент Польсько-української господарчої палати й Міжнародного товариства польських підприємців в Україні, Голова Правління Plastics‑Україна Іренеуш Дерек, єпископ Львівської архідієцезії Едвард Кава, голова правління згаданої PZU Україна Яцек Адріан Матусяк та член правління цієїж компанії Павел Ґжешік.

Разом, якщо нікого не забули, – 7 осіб.

Зрозуміло, що відкриття скверу на честь Лєха та Марії Качиньскіх, трагічно загиблих під Смоленськом, – так само поважна подія. Тому присутність на ній посла Польща – то його безпосередні службові обов'язки.

Але «цілий автобус» решта учасників делеґації з такої, загалом, не вельми державної події, ще й навіть не ві Львові...

Втім, дійсно: колись, як то кажуть, «за Польщі» – з наголосом на í – Чортків відігравав видне значення як прикордонно‑транспортний вузол: з нього залізнична колія йшла напряму до тодішньої Румунії, а в самому місті кватирувала велика залога тодішньої польської Стражі Ґранічної: прикордонників тобто.

Очевидно, десь про саме про це і мав нагадувати такий представницький польський десант на ювілей Чорткова.

І треба надати належне: місцева українська (покищо?) влада справно підготувалася: в зоні зорового контакту довкола нового польського скверу було прибрану з будівель всі червоно‑чорні бандерівські знамена – і замінено їх на прапори Евроунії.

Можна це списати на звичайно політичну гостинність та ввічливість, але разом з тим, чомусь її в тім самім Львові не особливо квапляться саме в такий спосіб проявляти.

Наприклад, пан Нєдєльскі стояв в палаті мало не під самим червоно‑чорним полотнищем. Подумки, мабуть, в Польського міністра все кипіло, але таки стояв!

Крапку в цьому чиновницькому маратоні Галичиною поставила не аби хто, а перша пані Польщі – Аґата Корнгаузер-Дуда, дружина президента Польської республіки.

Відразу зауважимо, що пані Корнгаузер-Дуда за час каденції її чоловіка на посаді – далеко не вперше відвідує Галичину. А в останні пів року тим паче.

Загальна географія відвідин першої пані Польщі за останні 4 роки охоплює Золочів, Жовкву, Івано-Франківськ, Бучач, Кам'янець‑Подільський, і навіть Фастів.

Зрештою: чому «навіть»? Саме туди, куди сягав орел Речі Посполитої! і це ж ще далеко не край річ‑посполитського світу...

Про Львів можна і не згадувати: сюди Аґата Корнгаузер-Дуда їздить частіше, ніж більшість мешканців райцентрів Львівщини.

Найсвіжіший її візит відбувся буквально 5 вересня.

В рамцях цих відвідин пані Корнгаузер-Дуда вшанувала пам’ять полеглих українських та польських воїнів на Личаківському кладовищі у Львові та військовому кладовищі у Мостиськах. Там поховані солдати польського війська, які загинули на початку Другої світової війни, воїни Української Галицької Армії та новітні герої України.

Також перша леді Польщі відвідала Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, де лікують важкохворих дітей. Аґата Корнгаузер-Дуда поспілкувалась з пацієнтами діалізного відділення та відділення дитячої онкології, яких евакуювали з Київщини, Харкова, Миколаєва та Донецька.

– Сьогодні ми відчули, наскільки сильною і безпрецедентною є підтримка Польщі в такий нелегкий для нашої країни час. Візит у Львів, де зберігається висока загроза ракетного удару, засвідчив потужне бажання допомогти нашому Центру і нашій країні загалом, — відрапортував директор Центру Андрій Синюта.

Також дружина президента Польщі відвідала лікарню святого Луки – саме тут запрацював перший комунальний магнітно-резонансний томограф експертного класу, що його лікарні подарував уряд Польщі.

– Сучасний та швидкий МРТ-апарат – це подарунок від уряду Польщі нашому урядові. Його сьогодні передав Державний секретар канцелярії Президента Польщі Яцек Шєвера у межах візиту на Львівщину першої леді Республіки Польща Аґати Корнгаузер-Дуди. Такого класу техніки дотепер не було у медзакладах на Заході України. За добу за допомогою цього апарата можна обстежити до 40 людей. Це ще одне підтвердження, що Польща з нами. Дякуємо за щиру та всебічну допомогу! — знову заславословив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

В межах поїздки перша леді Польщі відвідала і львівський ліцей № 24 імені М. Конопницької. Дружина польського президента взяла участь в інтегрованому занятті для учнів перших класів ліцею №24 та ліцею №10 та поспілкувалась із педагогами й учнями.

Аґата Корнгаузер-Дуда під час візиту запевнила, що вона і її країна й надалі підтримуватиме й допомагатиме усім українцям аж до перемоги.

Якщо зважити на той фактик, що ліцей № 24 імені М. Конопницької – це заклад саме польською мовою навчання, – то напрошуються загалом цікаві умовиводи з цього візити пані Аґати!

Наприклад: чиєї саме «перемоги» допомагатиме Польща?

Зрештою, і не тільки з її поїздок: з решта польський службовців і представників так само.

Видається, що вже без особливого приховування польська сторона примірюється до своїх майбутніх очільних кабінетів: щоби вже не їздити щотижня туди‑сюди електричкою – а осісти як нормальні люди. Осадники тобто.

І скидається на те, що багато хто з нинішніх місцевих урядників радо почне їм прислужувати.