Західна Україна за минулий тиждень: Львів як складова польської виборчої кампанії та звернення рад на підтримку Зеленського

Львів став майданчиком передвиборчої кампанії правоконсервативного кандидата в президенти Польщі. Хоча про «польський Львів» він не говорив, вистачило назвати Бандеру терористом та порівняти його з Гітлером.

Львівська гастроль кандидата в президенти Польщі

Кандидат в президенти Польщі Славомір Ментцен під час свого візиту до Львова записав провокаційне відео. У відповідь йому почали погрожувати смертю та занесли на сумнозвісний «Миротворець». Захисту від МЗС Польщі політик не дочекався, зате його розкритикувало українське дипломатичне відомство. При цьому Ментцен вперше вийшов на друге місце в президентському рейтингу.

Кандидат на посаду президента Польщі від правоконсервативної партії «Конфедерація», 38-річний депутат Сейму Славомір Ментцен, ввечері 25 лютого опублікував відео зі Львова, де він був напередодні. В ньому політик заявив, що Україна має «покінчити з культом Степана Бандери». На відео політик стоїть з польською депутаткою Європарламенту від «Конфедерації» Анною Брилькою на тлі пам'ятника Степану Бандері, й звинувачує українців у «вшануванні злочинців».

«Українці продовжують вшановувати злочинців, винних у вбивстві 100 тисяч поляків. Ми стоїмо з Анною Брилькою у Львові під пам’ятником Степану Бандері. Це терорист, якого ще до Другої світової війни польський суд засудив до смерті за вбивства поляків. Він заснував організацію українських націоналістів, яка відповідальна за Волинську трагедію. Люди Бандери закатували 100 тисяч поляків. Україна повинна якнайшвидше закінчити культ Степана Бандери», – сказав Славомір Ментцен. «Це так само, якби в Німеччині встановлювали пам’ятники Гітлеру», – додала Анна Брилька.

Варто відзначити, що пам’ятник лідеру одного з крил Організації українських націоналістів (ОУН) Степану Бандері у Львові встановлено ще 2007 року. За його фігурою стоїть «Стела Української державності» – 30-метрова тріумфальна арка на 4 колонах. Вони символізують періоди нібито української історії – княжу добу (Київську Русь і Велике князівство Литовське), гетьманську Україну, «визвольні змагання» (УНР, ЗУНР і ОУН) та сучасність.

На заяву польського політика 26 лютого відреагував міський голова Львова Андрій Садовий. Він порадив Ментцену записати подібне відео на Сході України. «Проросійському політику з польським паспортом Славоміру Ментцену я б рекомендував проявити хоробрість і записати подібне відео, наприклад, біля Донецької стели. Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Маю інформацію, що йому взагалі заборонено в’їзд в Україну. Варто перевірити», – зазначив Садовий.

Того ж дня відео Ментцена прокоментував журналіст, автор та упорядник кількох історичних книг Вахтанг Кіпіані. Він написав на своїй Facebook-сторінці: «Кандидат у президенти Польщі Ментцен, відомий декларацією кілька років тому – "не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу" – приперся до Львова і записав ролик під пам'ятником Степана Бандери. Він звинуватив провідника ОУН у "вбивстві ста тисяч поляків". Цей довбень мріє про славу Пєрацького. "Можемо повторити" (с)». Нагадаємо, Броніслав Пєрацький був міністром внутрішніх справ міжвоєнної Польщі. У червні 1934 року його було вбито бойовиками ОУН, організатором цього теракту був Степан Бандера. При цьому Кіпіані, який і раніше робив антипольські заяви, отримує фінансування, зокрема, від Польського інституту – структури МЗС Польщі.

Сам Славомір Ментцен поширив пост журналіста зі своїм коментарем: «Український історик Вахтанг Кіпіані погрожує мені смертю, пише, що може організувати для мене повторення історії Пєрацького, польського політика, міністра внутрішніх справ, убитого в 1934 році українськими націоналістами. Кіпіані – відомий український історик, виступає на телебаченні, нагороджений медаллю імені Бандери. Він також отримав медаль подяки Європейського центру солідарності в Гданську.

Погрожуючи смертю польському депутату, українці вкотре демонструють своє ставлення до Польщі. Вони вимагають від нас грошей, а в той же час продовжують шанувати вбивць поляків і навіть заявляють про вбивство польського політика за те, що я сказав про них правду. Я очікую, що Міністерство закордонних справ на чолі з Радославом Сікорським відреагує і не допустить подальших нападів українців на нашу країну».

Проте вже 27 лютого прізвище Ментцена з’явилося на сумнозвісному українському сайті «Миротворець». Польського політика там звинуватили в «розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, участі у актах гуманітарної агресії проти України та поширенні російської пропаганди». Того ж дня в МЗС України заявили, що «звернули увагу на цинічну акцію, яку кандидат в президенти Польщі провів у Львові саме у третю річницю від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну», і натякнули на «адекватні засобі реагування».

Сам же Ментцен саркастично написав у соціальних мережах, що «просив МЗС про реакцію, і МЗС відреагувало – на жаль, українське». «Виглядає так, що я тепер довго Львова не побачу», – додав політик.

При цьому результати соціологічного опитування, оприлюднені 28 лютого, свідчать, що Славомір Ментцен міг би вийти до другого туру. За Ментцена готові проголосувати 18,9% опитаних поляків – це другий результат. Перше місце рейтингу утримує мер Варшави, ліберал Рафал Тшасковський (33,6%), третє – консерватор Кароль Навроцький (16,5%), який з початку кампанії перебував на другій позиції. Наскільки це пов’язано з візитом Ментцена до Львова – сказати важко.

Обласні та місцеві ради регіону наввипередки спішать засвідчити вірність Зеленському

Після того, як в США на найвищому рівні озвучили вимогу проведення в Україні виборів (насамперед – президентських), обласні та місцеві ради в усіх регіонах країни отримали вказівку з Банкової – терміново ухвалити звернення на підтримку легітимності Володимира Зеленського, термін повноважень якого минув ще навесні 2024 року. Першими почали цей процес в Західній Україні.

Ще на попередньому тижні, 20 лютого, відбулася позачергова сесія Закарпатської обласної ради з єдиним пунктом порядку денного – звернення на підтримку Володимира Зеленського. Першість закарпатців не дивує, адже колишній губернатор краю Віктор Микита нині відповідає за регіональну політику в Офісі президента України. Звернення одноголосно підтримали всі депутати, які зібралися на сесію – 41 особа.

«Лише український народ має право обирати свого президента! Лише українці вирішуватимуть, коли і як проводити вибори у своїй країні! Ми заявляємо про підтримку президента України Володимира Зеленського та його позиції: «Нічого – про Україну без України!» Жодних перемовин за нашими спинами! Жодних компромісів із ворогом, який прийшов, щоб знищити нашу державу! Закликаємо весь цивілізований світ згуртуватися у боротьбі за Україну – за її незалежність, за її свободу, за її майбутнє як вільної та демократичної держави!» – сказано у зверненні, яке завершило гасло ОУН «Слава Україні! Героям слава!»

Наступного дня з метою ухвалення аналогічного звернення зібралася позачергова сесія Волинської обласної ради. На сесію, крім депутатів облради, прибули представники районних рад області, місцевих громад, народні депутати, а також керівники правоохоронних відомств регіону. Проте тут, на відміну від Закарпаття, без дискусій не обійшлося.

«Для чого сьогодні нас зібрали сюди на позачергову сесію, щоб ради ухвалювали однакові рішення, які схожі на «листи щастя»? Якщо ми як місцеве самоврядування продемонстрували свою спроможність на початку повномасштабного вторгнення, не отримуючи жодних інструкцій, показали, що ми за державу Україну, що ми можемо організовувати національний спротив, що ми досі за власні кошти підтримуємо військо, – то ми маємо право, ухвалюючи рішення Волинською обласною радою, говорити з Президентом і піднімати ті питання, які сьогодні хвилюють усіх людей у країні», – заявила депутат від партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» (ЄС) Юлія Вусенко. Вона запропонувала внести деякі зміни в проект звернення, однак колеги її не підтримали, і в результаті фракція ЄС за документ не голосувала.

На минулому тижні звернення на підтримку Зеленського полилися як з відра. 26 лютого під наглядом губернатора Сергія Тюріна та керівників правоохоронних зібралася позачергова сесія Хмельницької обласної ради. Попри всі зусилля її голови Віолетти Лабазюк, одноголосності не вийшло. З 42 депутатів один утримався, а один навіть наважився проголосувати проти звернення.

27 лютого відбулися позачергові сесії одразу двох обласних рад – Івано-Франківської та Рівненської. На Прикарпатті несподіванок не було, там депутати підтримали спущене з Києва звернення без дискусій та одноголосно. Варто відзначити, що першим про прийняття звернення повідомив не голова облради Олександр Сич, а заступник начальника Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Ільчишин.

А от у Рівному фракція «Європейської солідарності» домоглася внесення змін як в назву звернення, так і в його зміст. За пропозиції депутата від ЄС Світлани Богатирчук-Кривко про внесення до назви та тексту заяви правку про підтримку демократії в Україні проголосували всі 52 депутати Рівненської обласної ради, присутні на засіданні. В цілому ж звернення підтримали 45 депутатів, не голосували – сім.

В п’ятницю, 28 лютого, на позачерговій сесії депутатів Тернопільської міської ради було одноголосно прийняте «Звернення щодо зміцнення державних інституцій та збереження національної єдності». Його текст відрізнявся від того, який розглядали на сесіях облрад. Зокрема, абзац на підтримку Зеленського було сформульовано так:

«Усвідомлюючи історичну відповідальність перед майбутніми поколіннями, ми заявляємо про безумовну підтримку легітимності та авторитету всіх українських державних інституцій: президента України як верховного головнокомандувача, Верховної Ради України як вищого законодавчого органу, Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади, Збройних сил України, судової системи та органів місцевого самоврядування».

А от депутати Золочівської районної ради Львівської області того ж дня одноголосно підтримали спущений з Києва текст, який прес-служба райради прямо назвала «Зверненням про підтримку президента України». Як жартують місцеві коментатори, це голосування означає, що процес врешті зрушився з місця і колись дійде до Львівської облради – десь приблизно під кінець березня.

Проте насправді сесія Львівської обласної ради може відбутися і раніше, якщо начальнику Львівської ОВА Максиму Козицькому вдасться домовитися з фракцією націоналістичної партії «Свобода». Першим кроком в цьому напрямку можна вважати подання Козицького на ім’я Зеленського від 28 лютого з проханням посмертно присвоїти звання героя України Ірині Фаріон, колишній депутатці Верховної Ради від «Свободи».