Командир сильно побив 19‑літнього вояка з Волині

Волинянка заявляє, що її сина, який проходить службу в одній із військових частин, побив командир роти. Усе через те, що солдат самовільно залишив частину.

Зі слів жінки, належної медичної допомоги хлопцю не надали, навіть не зафіксували побої.

Матір солдата вирішила надати розголосу цій історії, оскільки впевнена, що не можна закривати очі на проблему фізичного насильства в армії, йдеться в сюжеті ТРК Аверс.

Крововиливи під очима, численні синці на обличчі, шиї та руках – таку світлину Антоніна Хомярчук отримала від свого 19-річного сина Максима, який несе службу в одній з військових частин.

Як розповідає жінка, вона постійно контактує з сином телефоном. Однак одного разу хлопець не виходив на зв’язок кілька днів. Потім він зателефонував із чужого номера і сказав, що його побив командир роти.

– Він був дуже побитий. Сліди на шиї. Не знаю, можливо, його душили. З його слів, він познайомився з місцевими і самовільно покинув частину ввечері. Безперечно, він порушив статут. Це зрозуміло. Командир вирішив його покарати. Не знаю, як так трапилося, що командир вийшов із себе. Він його побив. Він бив його так, що той втратив свідомість. Бив якимось залізним дротом. Бив цеглиною по голові. Змушував лізти головою в туалет, що стоїть на вулиці. І коли Максим сказав, що не буде цього робити, побив його до такого стану, що дитина втратила свідомість, – зазначає матір солдата.

Зараз хлопець у медчастині. Він скаржиться на те, що, окрім таблеток від головного болю, не отримує належного лікування.

– Дитина вже стільки часу лежить у медчастині, в Максима струс мозку (його нудить, він має блювотні позиви), а йому дають таблетки від головного болю. Його навіть не оглядав лікар. Я додзвонилася до підполковника, запитала, чому його не оглядає лікар, чому не зафіксували факт побиття. Той відповів, що лікар був, дивився. Прийти і подивитися – це одне, а лікувати – зовсім інша справа. Навіть якщо він порушив статут, але є факт, що його побили, то йому потрібно надати відповідну допомогу. Розумію, що за порушення статуту мало би бути покарання, але не таке рукоприкладство, – говорить Антоніна Хомярчук.

Вона додає, що під час спілкування з іншими солдатами цієї частини їй розповіли, що випадки фізичного насильства з боку командира роти відбуваються систематично.

– Це не перший випадок такого знущання над солдатами. Хлопці говорять, що цьому майору все постійно сходило з рук, хоча були звернення, були побиття, – каже жінка.

Командир військової частини Павло Агеєв ситуацію коментує неохоче, бо нібито цим питанням уже займаються компетентні органи.

– Військова служба правопорядку, Служба безпеки України й ДБР проводять розслідування. Які ще до мене питання? Ви що думаєте, що все просто так? – зазначає він.

Як переконує, побої було належним чином зафіксовано, а потерпілому надають відповідну допомогу.

Натомість у Державному бюро розслідувань запевняють, що нічого не чули про такий інцидент.

– У нас немає такого кримінального провадження. Радимо звернутися у Військову службу правопорядку, – інформує речниця Хмельницького теруправління ДБР Катерина Герасімчук.

Журналісти надіслали запити до Військової служби правопорядку, СБУ та очікують офіційних коментарів.

Як бачимо, вояків ЗСУ чатує не тільки небезпека з боку ворога, але й від своїх рідноньких командирів.

Цікава «мотивація» для рекрутів вимальовується.