Рідна мова виконавиці Фіїнки стала підметом наукової роботи – вона перемогла

Студентка франківського вишу перемогла на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт ‑ вона досліджувала творчість відомої гуцульської блоґерки Фіїнки.

Студентка ІІ курсу Фахового коледжу Закладу вищої освіти «Університет Короля Данила» Анастасія Михайлюк посіла перше місце на завершальному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук.

Попередньо дівчина стала переможцем двох етапів конкурсу: міського й обласного і її роботу рекомендували до участи у Всеукраїнському конкурсі.

Над роботою Анастасія Михайлюк працювала рік. І тематику обрала досить несподівану:

«Структурно-семантичні особливості фразем у сучасному діалектному дискурсі на матеріалі творчості Ірини Вихованець (Фіїнки)».

– Я мала на меті проаналізувати особливості будови та значення гуцульських фразеологізмів на основі YouTube-контенту Ірини Вихованець (Фіїнки). Такий матеріал дослідження обрала недарма, оскільки Фіїнка чи не єдина, хто популяризує автентичний гуцульський говір в медійному просторі. Думаю, що після війни люди почнуть більше цікавитися українськими діалектами і говірками. Я – представниця бойківського діалекту, але гуцульський – краще зберігся, він більш закритий, не так асимілювався до літературної української мови, – розповідає Анастасія Михайлюк.

У майбутньому дівчина мріє працювати архітектором, адже навчається на спеціальності «Архітектура і містобудування», проте полишати досліджень з мови не планує.

– Обираючи тему дослідження для Анастасії, я опиралася на те, що вона – підліток й аналізувати сучасний YouTube- чи Інстаґрам‑контент їй буде цікавіше, ніж, наприклад, особливості художньої прози (хоч ми аналізували і прозу також).

Такі конкурси сприяють вихованню молодого покоління науковців. У дітях потрібно плекати любов до науки. Ми повинні всіляко заохочувати нашу молодь залишатися в Україні, тим більше у такий непростий час. Україні потрібні розумні люди, науковці зокрема, – зазначає викладачка кафедри перекладу та філології Університету Короля Данила, кандидатка філологічних наук.

ЗУНР писав, що нещодавно Фіїнка оприлюднила документальний фільмик про мандрівку до батьківської оселі – саме від свого тата мисткиня й навчилася гуторити рідноў мовоў.

Щоправда, ані переможниця конкурсу – студентка‑архітекторка, ані ї наставниця‑філологиня, ані сама Фіїнка ніде не поминаються діялектами їкої саме мови є Гуцульска а Бойківска говірки.

Їдна справа – їкшо тего самі не відают.

Але засадничо єньча, їкшо сьі просто боят зказати вголос праўду...

Натомість ЗУНР вірить, що в міру затягування України в Европейську спільноту – вона буде змушена визнати, згідно Европейської хартії реґіональних мов – існування й Галицької.

Щоправда, ця мова вже повністю зникла з щоденного ужитку і майже стерта з ґенетичної пам'яті й самих родовитих галичєн.

Проте пильне дослідження тенетів інтернету показує, що інтерес до неї зростає, коло ентузіастів відродження Галицької — шириться.

А приклад низки вже було зниклих або майже зниклих Кельтських мов показує, що в нашу добу відродити нещодавно поховану мову – цілком можливо!

Особливо, коли встиглося закарбувати звуковими записами звучання мови від її ще було живих носіїв: