Сьогодні завершується найбільший музичний фестиваль Польщі

Розпочався останній день фестивалю Pol'and'Rock Festival 2022 ‑ найбільшого музичного дійства Польщі й одного з найбільших фестивалів Европи взагалі.

Фестиваль Pol'and'Rock 2022 цього року відбувається на цілковито новім для себе місцю: на летовищі Чаплінек (Czaplinek).

Перед цим дійство вже кілька разів також змінювало локализацію, а ще до того традиційним місцем проведення дійства була галявина попід містом Костжин над Одров (Kostrzyn nad Odrą), біля границі з Німеччиною.

Засадничою особливістю цьогорічно дійства є те, що фестиваль повернувся знову до засади безкоштовного входу: власне, до того, з чого біля 30 років тому все й починалося.

Традиційно найбільше музичне дійство розгортається на купі сцен, артмайданчиках та в великих подієвих шатрах. Тільки минулого року через антиковідні обмеження фестиваль відбувся в камерному студійному форматі з обмеженою кількістю учасників в одній зі студій Варшави.

А загалом, фестиваль кожного року збирає від чверті до пів мільйона глядачів, а також цілу купу музичних зірок: як польських, так і світового рівня.

В історії фестивалю брали участь й виконавці з України, зокрема DrymbaDaDzyga, Haydamaky та інші гурти.

Цього року представником від України орґанізатори обрали метальову зграю Jinjer, який походить зі східняцького міста Горлівка Донецької області. 

Гурт, загалом, нівроку собі пробився за Европейську метальову сцену і не тільки, але він має одну заковику: Jinjer в житті не співали жодної пісні українською мовою.

Офіційно сама група це пояснює суто ринковою кон'юктурою: мовляв, з англійською мовою виконання є шанс пробитися на Західні співочі підмостки, а з українською – ні.

Почасти це правда.

Але тільки почасти: є приклади, коли суто україномовні гурти успішно концертують Европою, більше того: навіть мають в репертуарі одну‑дві‑три пісні, виконані мовою країни‑господаря: польською, литовською, німецькою, і так далі.

Зокрема, ті ж самі загаді Haydamaky, Kozak System, Joryj Kłoc, Los Colorados, та інші.

Тому тут радше має прояв інша стійка закономірність: чи не всі гурти з Донбасу чи Сходу України, які не хочуть, аби їх безпомилково визначали як про‑русскі – радше обирають собі основною мовою виконання саме англійську – лишень би не співати українською!

Як то кажуть: Схід і Захід України – разом! Але є нюанси...

Зрозуміло, що старі орґанізатори‑пацифісти Pol'and'Rock‑у не особливо занурюються в такі внутрішньо українські тонкощі, які – називаймо речі своїми іменам – й спричинили до війни: спочатку до конфлікту суто на Донбасі, звідки походить гурт Jinjer, а потім це дало впевненість росії вже й для повноцінного вторгнення до України.

Тож разом із запрошенням доволі сумнівно українського гурту на фестиваль, польські орґанізатори цього року проводять його під доволі засмальцьованим гаслом епохи Холодної війни – «Ні війні!».

До слова, саме сов'єти це гасло юзали на повну.

Зрештою, що хотіти від посивілих польських хіппі‑орґанізаторів, які вдають, що політика їх не цікавить, але водночас чудово вміють рахувати касу.

Власне, саме для більшої притягальної сили дійство і починалося в 1995 році під назвою Przystanek Woodstock – Пшистанек Вудсток (Зупинка Вудсток) – використавши бренд знаменитого хіппі‑дійства, що відбулося в 1969 році в США.

Що не кажіть, а слово ‟Woodstock” давно є добре впізнаваним іменем!

Бажання зіграти на ностальгійних нотках зрілого покоління, а також вистрибнути на чужій славі, зрештою, зіграло злий жарт з польськими орґанізаторами.

У 2018 році до них висунула ліцензійні претензії аґенція, що представляє інтереси Майкла Ленґа (Michael Lang) – американського продюсера і концертного промоутера, який був одним з творців отого леґендарного ориґінального Woodstock'а.

Аби уникнути втягування в завідомо програшну для себе справу з наступними величезними штрафами, орґанізатори польського дійства швиденько перейменували фестиваль з Przystanek Woodstock – на Pol'and'Rock Festival.

Втім, за попередні 22 роки існування найбільше музичне дійство Польщі встигло собі напрацювати мільйонну армію шанувальників, і не тільки в самій Польщі.

Тому вимушене перейменування ніяк не відбилося на популярності та відвідуваності дійства.

Польські хіппі – вони такі: ‟послідовненькі”.