Біженка зі Львова зруйнувала шлюб і бізнес британця

Житель Великобританії Тоні Гарнетт, який кинув дружину і двох дітей заради української біженки Софії Каркадим, заявив про те, що залишився без засобів до існування. А так все романтично починалось...

Історія, що прогриміла на всю Великобританію, сталася після того, як Ентоні Гарнетт і його дружина прихистили українку у себе вдома. Через 10 днів 29-річний чоловік заявив, що у нього спалахнули почуття до гості, і кинув сім'ю.

Тепер Гарнетт скаржиться, що залишився без роботи через невдоволення громадськістю його романом. Раніше, за його словами, у нього був успішний бізнес, зараз же йому доводиться займатися розподілом охоронців в паби і клуби. Доходи Гарнетта сильно впали.

Крім того, минулого тижня відбулося судове засідання, за підсумками якого чоловікові заборонили зв'язуватися зі своєю колишньою дружиною. Жінка поскаржилася на образливі повідомлення, які їй надсилав колишній чоловік.

За даними UkrMedia, 22 річна Софія прибула в сімейний будинок Гарнеттів в Бредфорді, в травні після втечі з Західної України, але через кілька днів у пари встановився зв'язок.

Мати дітей Гарнетта, Лорна, наказала Софії піти і звинуватила українку в тому, що вона заграє з її чоловіком, але Тоні Гарнетт вирішив зібрати валізи і піти зі своєю новою пасією.

Тоні розповів, що він і його нова любов піддалися потоку образ в Інтернеті через своє рішення, в той час, як деякі люди погрожували спробувати домогтися депортації Софії з Великобританії:

— Софію лають, люди називають її розлучницею і говорять про петиції про її депортацію.

Тоні Гарнетт також розповів, що він відмовився від змінної роботи, щоб стати постійним опікуном Софії після того, як вона частково осліпла після операції на очах, і розповів, що її приїзд спонукав його розірвати стосунки з Лорною, які і так давно зіпсувалися.

— Це не було так, як якби ми зустрілися один з одним і вирішили тут же з'їхати. Я пішов, незважаючи ні на що, тому що мені набридла Лорна, яка відразу виступила проти Софії, — розповів виданню Metro Гарнетт.

Як повідомляється, Софія перенесла інфекцію на очах в Німеччині по дорозі до Великобританії, і в результаті їй належить шестимісячне відновлення після операції.

Тим часом Софія наполягає, що вона не "розлучниця" і не змушувала Гарнетта кидати дружину і дітей.

У недавньому пості на своїй сторінці в соцмережі молода українка виклала свою версію ситуації. Вона сказала, що рішення Гарнетта піти від свого давнього партнера було "свідомим і зваженим".

Дівчина знову заперечувала, що "викрадала" кого-небудь, і піддала критиці висвітлення в ЗМІ цієї історії, яка, за її словами, була "явно перебільшена і написана таким чином, щоб бути якомога драматичнішою".

— Це було його усвідомлене і обдумане рішення, рішення 29-річного чоловіка, який має право закохуватися, має право бути щасливим і має право вибирати, з ким бути, — написала Софія.

— Друге, що я хочу висвітлити, це поняття "жовта преса". Ви дійсно думаєте, що когось із щасливої родини можна викрасти за 10 днів? Ентоні і я в порядку. Тому тим, хто підтримував мене з самого початку і знав, що за будь-яким моїм вчинком стоїть щось справжнє і прекрасне — спасибі. Решта — розчаруєтеся в своїх судженнях, — доповнює дівчина.

Тим часом Лорна Гарнетт, яка не була формально одружена з батьком своїх дітей, але вирішила змінити прізвище, заявила що, на її думку, Софія з самого початку націлилася на її чоловіка.

Лорна каже:

— Їй було наплювати на спустошення, яке залишилося позаду. Все, що я знала, перевернулося з ніг на голову протягом двох тижнів.

Лорна розповіла, що у неї є сумніви щодо розселення українських біженців у Великобританії, але вона визнала її правильною, побачивши в новинах "жахливу" ситуацію:

— Я вирішила, що було б правильно дати дах над головою людині й допомогти, коли вона відчайдушно цього потребує. І ось як Софія відплатила мені за те, що я надала їй житло.

Сім'я прийняла Софію після того, як вона втекла з Західної України після початку конфлікту, а Тоні Гарнетт розповів, що він "хотів вчинити правильно" і що Софія виявилася першою людиною, яка вийшла з ним на зв'язок на сторінці в соцмережі, де він запропонував розмістити біженця за схемою британського уряду "Будинки для України".

Софія прилетіла в Манчестер 4 травня після декількох тижнів очікування в Берліні схвалення її британської візи.

Тоні Гарнетт сказав, що він і його гостя швидко встановили зв'язок, і хоча його шестирічній та трирічній дочкам вона теж сподобалася, його партнерка з 10-річним стажем сприйняла нову мешканку в багнети.

Йшли дні, Софія приєднувалася до Гарнетта в спортзалі, і вони розмовляли в його машині, а вдома вони фізично зближувалися.

— Вдома я зрозумів, що ми знаходимо приводи, щоб торкатися і торкатися один до одного, це було дуже кокетливо, але на цьому етапі нічого більше не відбувалося, — розповів зачарований українкою британець. — Хоча це було досить невинно, це викликало суперечки. Я можу зрозуміти, що коли я приходив вночі, Софія готувала мені їжу. Лорна ніколи не була в захваті від того, що в нашому будинку буде біженка, тому що це означало, що дівчатка повинні були переїхати в одну кімнату.

Ситуація досягла апогею після різкої сварки між жінками, через яку Софія розплакалася і заявила, що вона більше не може жити в цьому будинку. Тоні Гарнетт каже що "щось всередині мене клацнуло", і він сказав своїй партнерці:

— Якщо вона йде, то і я йду.

Потім парочка зібрала свої речі й переїхала до батьків Тоні, але тепер винаймає окреме помешкання в Бредфорді.

Після того, як його 10-річні стосунки закінчилися всього за 10 днів, Тоні сказав, що відчуває себе погано і що Лорна не винна:

— Мені дуже шкода, через що проходить Лорна, це була не її вина, і це не було пов'язано з тим, що вона зробила неправильно. Ми ніколи не збиралися цього робити, це не було заплановано, і ми не хотіли нікого образити.

Видання Фокус.ua напряму поспілкувалося з колишньою львів'янкою.

Софіє, як ви потрапили в Англію?

— Я жила у Львові, коли почалася війна. Власниця квартири вирішила підвищити ціну на оренду, а мене виселила. Я не сперечалася, бо збиралася їхати. Взяла валізи та поїхала до свого знайомого в Німеччину. Прожила кілька тижнів, але залишатися на утриманні в людини було незручно, тому я спробувала перебратися в Берлін — власними силами. Там виникли проблеми з реєстрацією, бо подати документи на статус біженця можна лише один раз, а я вже тоді подала на візу в Англію, не хотіла залишатися в Німеччині.

Тому я не могла розраховувати на виплати в Німеччині та не могла отримати житло. Кожні два дні переїжджала.

Були неприємні ситуації. Якось я зайшла в будинок до 50-річного чоловіка, який здавав житло. Він запалив свічки, розлив шампанське та запропонував "поспілкуватися". Я відмовила, збиралася йти, на що він мені сказав: "Якщо ти зараз підеш, то можеш не повертатися". Я взяла валізу та поїхала в хостел. І таких ситуацій було чимало. Після цього я вирішила поїхати в Англію.

Чому обрали Велику Британію?

— Тут гарантується спонсорство на шість місяців. Якщо ти приїжджаєш у Великобританію, то протягом пів року за тебе відповідає твій спонсор. У випадку, якщо він не знає, де ти або що з тобою, він сплачує штраф у розмірі тисячі фунтів. Це мені здавалося більш безпечним і логічним.

Уточнення редакції. За спонсорською схемою громадяни України та члени їхніх сімей можуть в'їхати у Великобританію, якщо в них є спонсор, який може надати житло щонайменше на 6 місяців. У такому разі український біженець може жити, працювати й навчатися у Великій Британії, а також отримувати доступ до державної грошової допомоги.

Приїхавши до Англії, ви опинилися в будинку свого майбутнього хлопця?

— Так, але я ні на що не розраховувала й нічого не планувала — я опинилася в Ентоні завдяки спонсорській програмі. У мене було в планах відпочити від усіх переїздів і від операції, яку мені зробили після прильоту, знайти роботу й переїхати. Не так сталося, як гадалося. З другого дня Лорна (це його тодішня дівчина) дзвонила, поки ми були в госпіталі, ревнувала, висловлювала претензії, не вірила, що ми поїхали в лікарню, — думала, що ми з Ентоні на побаченні. А коли я приїхала додому, вона посміхалася та цікавилася, як я почуваюся.

Тоді я зрозуміла, що проживу в цьому будинку максимум кілька тижнів. Не переношу лицемірство та не можу жити там, де мені некомфортно, — а один із мешканців цього будинку явно був мені не радий і пропонував Ентоні, щоб той зателефонував до консула та відправив в Україну.

Я розуміла, що незабаром з'їду. Але не з ним. Планувала, що поїду одна.

Коли за тиждень я захотіла разом із Ентоні поїхати до його батьків, у гостях у яких ми вже були, Лорна агресивно мені заборонила це робити. "У сенсі — я не поїду?" — відреагувала я та пішла збирати свої речі нагору. У них почалася сварка, під час якої вона мене матюкала. Ентоні не витримав такого спілкування та вирішив переїхати разом зі мною.

Як почали формуватися наші стосунки?

— Ми спілкувалися так, як заведено спілкуватися спонсору та біженцю. Ентоні допомагав мені в побуті — налаштувати Netflix, завести картку. Робив усе, щоб я почувалася, як удома. І це нормально. Лорна ж робила все навпаки, щоб я почувалася максимально некомфортно. Це й зрозуміло, тому що приймати біженців — це було його рішення, їй воно не подобалося.

Стосунки з Ентоні почалися, коли ми переїхали та відмежувалися від щоденних стресів. Бо до цього Лорна щодня наполягала, що треба "відмовитися" від мене та повернути назад в Україну. Ми переїхали до батьків Ентоні, тому що винайняти житло в Англії — це не швидка процедура.

І ось там, у його батьків, і почали розвиватись наші стосунки. Тому що, як виявилося, його тато й мама ніколи не любили Лорну. Тоні неодноразово від неї йшов. Вони зустрічалися десять років, але фактично п'ять. Тому що він двічі йшов і жив із іншою жінкою, якийсь час жив сам. Тож ці стосунки були зруйновані до мене. Нині ж у них ідуть суди. І Ентоні сказав, що якби я не приїхала, то він все одно пішов би за кілька місяців.

Але вони були одружені?

— Ні. Лорна змінила прізвище для того, щоб у сертифікаті про народження дітей було прізвище Ентоні. Він не хотів із нею одружуватися.

Як ви поставилися до того, що ваша історія, виворіт вашого особистого життя потрапив у ЗМІ? Де це було опубліковано вперше?

— Ця історія мала вийти з іншим підтекстом. До нас звернувся давній знайомий Ентоні, який працює в The Sun, із приблизно таким проханням: "Не всі британці хочуть брати до себе біженців. Давайте напишемо гарну лавсторі, як у вас вийшло". Без уточнень, конфліктів і сварок. Ми погодились.

І ось ця історія потрапляє в мережу та розлітається по всьому світу. Перший тиждень я була не в собі. Жартувала, що коли це все закінчиться, я питиму ще кілька місяців. Але насправді я була в жахливому стані, бо навіть мої батьки та родичі мені висловлювали претензії:

"Що ти наробила? Більше ми з тобою спілкуватися не хочемо, соромно виходити надвір!"

Настільки неприємною ця стаття була тому, що вона зачіпала питання українських біженців у Британії. Лорна, яка там давала інтерв'ю, заявила, що вона прийняла мене до своєї оселі, а я вкрала чоловіка. І через таку подачу й розгорівся конфлікт. Зараз багато ЗМІ звертаються до нас знову, щоб дізнатися правду.

Ви писали в себе в "Інстаграмі", що Росія брала участь у кампанії наклепу проти вас. Як тут замішана РФ?

— Як тільки вийшла ця стаття, вони з радістю це підхопили та створили хибний сайт газети "Порадниця", на якому виставили гидоту про мене та почали розповсюджувати в інтернеті. Наразі ці сторінки вже видалені. Спробували спровокувати міжнародний конфлікт, використовуючи мою історію. А зараз, через місяць, коли багато хто зрозумів, що не можна за тиждень забрати чоловіка зі щасливого шлюбу, ЗМІ звертаються до мене, щоб дізнатися, як усе було насправді.

Чи писали вам щось в особисті повідомлення після того, як стало відомо про цю історію?

— Було кілька груп людей. Перші — ті, які мене знають і розуміють, що якщо так сталося, то були причини. Другі — сторонні люди, які вміють аналізувати подану інформацію. Казали, що підтримують і розуміють, що просто так із сім'ї за десять днів не втечеш. Треті — божевільні, які писали, що я вкрала чоловіка в обмін на дане житло.

Чим ви займалися в Україні?

— Працювала проджект-менеджером у IT-компанії.

Що плануєте робити далі?

— Ми збираємося переїхати в Манчестер або Лідс. Відкрити свій бізнес, бо є такий досвід. Жити, як нормальні люди. У нас навіть є кіт!