Новини
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
-
11 жовтня
-
12:00
-
10 жовтня
-
15:00
«Хто, як не я?» – під Ізюмом загинув житель Великобританії, родом з Тернопільщини
У боях під Ізюмом на Харківщині загинув 44-річний тернополянин Віктор Яцуник. Військовий 25 років проживав у Великобританії, останніх чотири роки служив у британській армії. Був миротворцем на Кіпрі.
За словами двоюрідного брата загиблого – Валерія Червака, – Віктор виїхав до Великої Британії, коли мав 19 років. Там навчався, довго добивався того, щоби служити у їхніх військах. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, не роздумуючи приїхав в Україну.
– Казав, хто, як не я? Відразу не міг потрапити в ЗСУ, бо кілька тижнів треба було почекати на закінчення контракту з британськими збройними силами. Тому спочатку працював інструктором на Яворівському полігоні на Львівщині. Там познайомився з американським військовим. Разом поїхали до Києва. У столиці вже підписав контракт зі Збройними силами України. Захищав Київ. Після цього у складі 93 бригади воював на Харківщині. Був командиром, отримав медаль "За хоробрість у бою, – розповів брат загиблого Суспільному.
Віктор Яцуник підірвався разом із побратимом на фугасній міні. Поранення отримали навіть ті бійці, які були від епіцентру вибуху за десять метрів. Віктор загинув на місці, його товариш – по дорозі в госпіталь, каже Валерій.
– Ми цьогоріч на Паску ще зустрічалися. Його мама плакала, бо дуже переживала, хвилювалася. Але його слово і рішення захищати Україну було непохитним. Він говорив, що воює не за владу, не за себе, а бореться за ліпше майбутнє для своєї держави. «Я хочу, щоби мої діти приїжджали у вільну, демократичну, багату і красиву країну Україну», – казав.
Боєць був родом із Верняків Збаразької громади на Тернопільщині. Хоч згодом більшість часу прожив в обласному центрі, та часто приїжджав до села, де мав чимало родичів.
Валерій Червак розповів, що Віктор бавив його маленьким, допомагав годувати й переодягати.
– Наші мами – рідні сестри. Між нами було десять років різниці у віці. Я пам'ятаю його завжди життєрадісним, справедливим, добрим, сильним. Любов до всього свого проявляв з дитинства. У 2014 році, будучи в Англії, очолив волонтерський рух на підтримку України.
У загиблого бійця залишилося двоє дітей: двадцятирічна дочка і п'ятирічний син. Дружина та сестра приїхали із Великобританії в Україну, щоби відбути чин прощання і поховання.
Загиблий заповів, щоби у разі смерті його кремували.
Прощатися з Віктором Яцуником будуть у Києві, в Тернополі та у Великобританії.
Зокрема, в Тернополі панахида відбудеться у п'ятницю, 23 вересня. Похорон запланували на суботу.
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР