Яка вода тече у кранах львів’ян: усе про якість питної води у Львові

Про якість води, яку вживають львів’яни, і про те, як її стан моніториться – поспілкувались із начальницею відділу зв’язків з громадськістю Львівського комунального підприємства “Львівводоканал” Уляною Горбатою.

Львів отримує воду виключно з підземних артезіанських свердловин. Для мешканців міста її видобувають одразу в 17 місцях, які розкидані територією області на відстані від 20 до 110 кілометрів від обласного центру.

Свердловини, з яких Львів отримує воду, — глибиною від 30 до 200 метрів. Цього цілком достатньо, щоб забезпечити чистоту, тим більше, що артезіанська вода і без того не потребує додаткового очищення.

– Водозабори, які ми використовуємо, мають воду відмінної якості, яка не потребує додаткового очищення. У нас немає водопровідних очисних споруд, бо вода не потребує очищення від домішок. Лише на одному напрямку, який йде у Городоцький район, вода потребує знезалізнення, — розповідає виданню LVIV.MEDIA Уляна Горбата.

Крім того, гарантує якість води, яку отримують львів’яни, сертифікована хіміко-бактеріологічна лабораторія “Львівводоканалу”. Якість питної води у лабораторії контролюють щоденно, незалежно від того, чи це святкові, чи вихідні дні. Дізнатися результати моніторингу можна на сайті “Львівводоканалу”.

Однак, оскільки Львів отримує воду з різних водозаборів, то її хімічні властивості можуть відрізнятися. Тобто у певних районах містах вода буде більш насичена солями магнію та кальцію, ніж в інших.

– Наприклад, вода з Плугівського водозабору, яку отримують мешканці Личаківського району та Винників, має більший вміст солей. Натомість у Франківському районі вода значно м’якша, — пояснює Горбата.

Начальниця відділу зв’язків з громадськістю “Львівводоканалу” наголошує, що вода, яку отримують львів’яни, є чистою та мінералізованою. Єдине, що може псувати якість води у Львові, — це залізо, яке іноді потрапляє у крани споживачів через старі трубопроводи.

– Коли стаються аварійні зупинки водопостачання, а мережа у будинку спустошується, можливе погіршення якості води. Це пов’язано з тим, що труби можуть бути заіржавілими. Перша порція води під час відновлення водопостачання буде з домішками заліза, але це мине після промивки труб, — зауважує Уляна Горбата.

Вона додає, що “Львівводоканал” має понад 2 тисячі кілометрів мереж трубопроводів. Однак підприємство за рік може змінити лише 20-25 кілометрів труб. Це тільки 1% від загальної протяжності комунікацій.

– Співвідносно до протяжності трубопроводів, які ми обслуговуємо, це незначно покращує ситуацію, — акцентує Уляна Горбата.

У воді, яку отримують львів’яни, немає домішок, тому ретельного очищення вона не потребує. Натомість воду просто дезінфікують.

До речі, дезінфікують воду для львів’ян без використання хлору. Зараз 100% мешканців міста отримують воду, очищену за допомогою гідрохлориду натрію.

– Робимо ми це за допомогою гіпохлориду натрію та електролізу (розклад речовин постійним електричним струмом — ред.). Хлорид натрію, тобто звичайну кухонну сіль, ми розчиняємо у великих місткостях з водою. Через розчин пропускаємо струм. Відповідно відбувається процес розпаду хлориду натрію й утворюється гіпохлорид натрію, який має антисептичні та дезінфікуючі властивості, — каже Уляна Горбата.

Відстоювати воду, яку споживають львів’яни, не потрібно, оскільки вона не має домішок. Однак, якщо є побажання додатково очищувати воду, можна використовувати фільтри.

Наразі є велика кількість різноманітних фільтрів, які легко встановлюються та є досить простими у використанні. Зокрема, можна використовувати такі системи очищення:

– Фільтри-глечики. Такі системи добре видаляють органіку, хлор, деякі моделі пом’якшують воду.

– Проточні фільтри. Ці системи теж виловлюють з води органіку, хлор, а ще залізо, марганець, нітрати, деякі моделі пом’якшують воду.

– Системи ультрафільтрації. Працюють за принципом проточних фільтрів, але разом з тим можуть знезаражувати воду від бактерій, органічних речовин без зміни сольового складу води.