Західна Україна за минулий тиждень: Львівські депутати ховаються від мобілізації у вишах, а в Закарпатті – чергові антиугорські акції

Львівські депутати на словах підтримують скасування відстрочки від мобілізації для чоловіків, які здобувають вищу освіту після 30 років. Проте самі стають студентами та аспірантами, щоб не йти до війська.

Львівські депутати йдуть у виші, щоб не йти в армію

З початку повномасштабної війни щонайменше п’ятеро депутатів Львівської обласної та міської рад стали студентами та аспірантами денної форми навчання у місцевих вищих навчальних закладів. Їхній вік коливається від 28 до 53 років. Вся справа у тому, що саме депутатство в місцевих радах не убезпечує від призову до війська. При цьому очне навчання є одною з підстав для відстрочки від мобілізації під час воєнного стану, тому цей шлях активно використовують ухилянти від військової служби.

Вперше список з восьми депутатів – здобувачів вищої та післядипломної освіти оприлюднив львівський Telegram-канал «Таємниці Ратуші». Проте лише п’ятьох з восьми депутатів можна вважати умовними ухилянтами. Двоє депутатів зі списку – Ростислав Добош та Назарій Бербека – навчаються заочно, а 46-річний депутат Віталій Андрейко заперечив, що став студентом.

А от 46-річний депутат Львівської міськради від «Європейської солідарності», журналіст Антін Борковський, який з минулого року є викладачем кафедри журналістики Львівської політехніки, у 2023-му став аспірантом цього вишу. «З урахуванням того, що я викладаю у Львівській політехніці, з’явилася ідея ще і відновити роботу над дисертацію», – пояснює Антін Борковський.

Його однопартієць, 34-річний депутат міськради від «Європейської солідарності» адвокат Володимир Марусяк став студентом денної форми за спеціальністю «публічне управління та адміністрування» в Українському католицькому університеті.

«Бажання було ще раніше. Але, по-перше, в минулому році через зайнятість і дотичність до ЗСУ не було можливості підготуватися. По-друге, я закінчив їхню програму Good Governance («Добре врядування»), і наступним етапом було повноцінне навчання. По-третє, я маю юридичну освіту, водночас займаюся депутатською діяльністю, але не маю достатніх спеціальних знань, щоб бути активним депутатом. Тому така освіта дозволятиме мені краще розуміти принципи і засади місцевого самоврядування, публічної влади, кооперуватися і робити нові проекти», – пояснює Володимир Марусяк своє бажання вчитися.

Депутат називає «збігом обставин» те, що став студентом під час війни. Запевняє, що це не для отримання відстрочки від мобілізації, адже після початку великої війни долучився до добровольчого формування територіальної громади. Це підрозділи добровольців, сформовані для територіальної оборони в межах певної громади, які не перебувають у складі ЗСУ та не залучаються до воєнних дій. «Є бойові розпорядження і накази, виконуємо певні завдання. Моє навчання ніяк не впливає на проходження цієї служби», – запевняє депутат.

53-річний депутат Львівської обласної ради від Народного руху Юрій Мазур, який вже має дві вищі освіти, у цьому році став аспірантом приватного вишу – Львівського університету бізнесу та права – за спеціальністю «судоустрій, адвокатура, прокуратура». Навчання в аспірантурі дає йому відстрочку від мобілізації.

«Як що спонукало? Вже є певні досягнення в політиці, став депутатом обласної ради. Те, що пишуть про якихось там ухилянтів – це зовсім не відповідає дійсності. Я пишу статті у співавторстві з працівниками СБУ, розвідки про судоустрій в умовах військового стану. Планую продовжувати політичну діяльність. Для того потрібне звання кандидата наук чи доктора філософії в галузі права. Адже люди, які мають наукові звання, вже претендують на певні комісії в раді», – запевняє Юрій Мазур.

При цьому Юрій Мазур скептично оцінює військову службу колег-депутатів (формально 12 депутатів Львівської облради пішли до війська). «Депутати-військові, самі розумієте, на кожну сесію, комісію їх зобов’язані відпускати, відповідно до чинного законодавства. Тому знаєте, не сильно ми ухиляємося. Залежить ще, хто як воює», – каже депутат.

Студентом цього ж приватного університету минулого року став 35-річний депутат Львівської облради від «Голосу» Захар Миляник. Раніше він розповідав журналіста, що є молодшим лейтенантом запасу медичної роти, бо закінчив військову кафедру під час навчання у медуніверситеті, але має відстрочку від мобілізації, бо навчається в магістратурі Львівського університету бізнесу та права.

Студентом Львівської політехніки в цьому році намагався стати 28-річний депутат Львівської облради від президентської партії «Слуга народу» Роман Фединяк. Він подав заяву на вступ в магістратуру на спеціальність «публічне управління та адміністрування» та рекомендований до зарахування на контракт. Водночас, депутат заявляє, що таким чином тільки пробував свої сили, а ставати студентом не планує.

«Я не є студентом і не планую ним бути поки що. Так, це моя заява, але я не планую вступати в політехніку. Я кожного року пробую вступати, подаю заяви в різні вузи, пробую свої знання, чи можу бути зарахований. Заради власного досвіду» – запевняє Роман Фединяк. Пересвідчитися в його правдивості можна буде трохи згодом, адже зарахування в магістратуру ще триває.

Всі депутати запевняють, що нормально сприймають скасування відстрочки від мобілізації для чоловіків, які здобувають вищу освіту після 30 років. На їхню думку, «потрібно приводити законодавство до єдиного знаменника, адже відбувається багато дивних історій». Проте наразі студентський квиток залишається найдешевшою можливістю не потрапити до війська.

Так, 8 вересня поліція Тернопільської області повідомила про затримання колишнього співробітника військкомату, який допомагав чоловікам відтермінувати їхній призов, обіцяючи домовитися з представниками закладів вищої освіти про зарахування на платну форму навчання. «Ціна питання» складала 2 тисячі доларів, тоді як рішення лікарської комісії про непридатність до військової служби – принаймні 5 тисяч доларів.

Триває тиск влади на угорську громаду Закарпаття

Президія громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» (KMKSZ) 5 вересня оприлюднила відкриту заяву, в якій «із жалем констатувала, що події, які відбуваються в середній школі імені Ференца Ракоці ІІ в Мукачеві, зменшують шанси на збереження якісної угорськомовної освіти в місті».

«Ми вважаємо обурливим той факт, що після безпідставного звільнення колишнього керівника закладу нова директорка, призначена Мукачівською міською радою, на церемонії відкриття навчального року не дозволила використовувати угорську національну символіку, хоча це не суперечить жодному законодавчому положенню і з часів незалежності України є загальноприйнятою практикою в закладах з навчанням угорською мовою» – сказано в заяві.

На думку керівництва KMKSZ, «антиугорські акції керівництва міста Мукачева можуть призвести до виникнення міжнаціональної напруженості, що не відповідає інтересам ані громади Закарпаття, ані України в цілому».

Вся справа у тому, що в січні 2023 року директора Мукачівської школи №3 імені Ференца Ракоці ІІ з угорською мовою навчання Іштвана Шинка було звільнено з посади. Звільнення було необґрунтованим, адже Шинк керував навчальним закладом 17 років і був дуже авторитетним у середовищі освітян. Проте для мера Мукачевого Андрія Балоги, сина місцевого «барона» Віктора Балоги, це виявилося неважливим.

Педагог оскаржив своє звільнення, і у квітні Мукачівський міськрайонний суд своїм рішенням поновив Шинка на посаді директора школи з виплатою заробітної плати за час незаконного звільнення. Проте  8 травня, за чотири тижні до закінчення навчального року і до розгляду апеляції міськради поновленого директора знову звільнили.

А в серпні на посаду директора згаданої школи призначили колишнього завідувача дитячого садка Марію Паук, яка навіть не володіє угорською мовою. На сторінці навчального закладу одразу ж з’явилася інформація, що новий директор «не має ніякого стосунку до угорської громади». При цьому допис завершувався словами: «Не поступимося!» А керівництво KMKSZ тоді наголосило, що «призначення нового керівника, який не мав жодних зв’язків із закладом та відповідною спільнотою, відбулося в ультимативній формі, без консультацій з колективом, батьками та громадськими організаціями».

Під час церемонії першого дзвоника в угорській школі, де вперше за багато десятиліть не було угорської національної символіки, група колишніх її вчителів та батьків учнів влаштувала мовчазну акцію протесту, після якої встановили на столі поруч з символічним шкільним дзвоником свічку в угорських національних кольорах.

Після завершення урочистостей педагог Пал Попович зазначив: «Ми живемо в дивні часи, мабуть, востаннє таке було в Радянському Союзі, коли угорський народ намагалися розтоптати, зневажали наші традиції, забороняли наші національні символи. На жаль, мені довелося дожити до того, що в моїй школі, куди я ходив, де ніколи не було ніяких проблем з тим, що ми тут вивчаємо та навчаємо угорською мовою, використовуємо наші національні символи, раптом з’являється нова сила, нова влада, яка намагається відібрати в нас те, що є нашим».

Причина помсти угорській громаді зі сторони клану Балог, який вважає Мукачівську територіальну громаду своєю вотчиною, полягає в тому, що через позицію депутатів від KMKSZ він втратив більшість у Мукачівській міській раді. А Іштван Шинк є в міськраді лідером фракції KMKSZ. Крім того, він підписав заяву 18 депутатів про те, що вони бойкотуватимуть засідання ради та роботу профільних комісій, поки міський голова не подасть у відставку або не замінить членів виконавчого комітету. Через це в раді досі триває патова ситуація.

При цьому 7 вересня в Закарпаття не впустили відому угорську журналістку Анжелу Фюсі, яка планувала підготовку репортажу про ситуацію в Мукачевому. На пункті пропуску «Тиса» їй було вручено повідомлення про заборону в’їзду в Україну з мотивів національної безпеки. В січні 2023 року вона опублікувала в угорській газеті Рesti Srácok матеріал про те, що сотні тіл українських військових зберігаються в рефрижераторах у декількох сотнях метрів від кордону з Угорщиною, а «українська влада здійснює масову мобілізацію етнічних угорців на Закарпатті, щоб заповнити значні втрати ЗСУ на полі бою.