Західна Україна за минулий тиждень: Переповнені військові цвинтарі та «штурми» кордонів ухилянтами

На минулому тижні зафіксовано масові спроби військовозобов’язаних незаконно перетнути західний кордон України. Адже життя на чужині є більш привабливим, ніж місце на Алеї Слави кладовища у рідному місті.

У Львові радянських воїнів викидають з могил, щоб звільнити місце для нових поховань

На Личаківському військовому цвинтарі з метою розширення «Полів почесних поховань» триває ексгумація давніх могил. На сьогодні вдалося віднайти останки 459 людей, повідомив 22 червня керівник Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета. Нагадаю, Шеремета прославився кілька років тому організацією костюмованого перепоховання солдатів дивізії СС «Галичина», учасники якого носили есесівські мундири.

Серед виявлених на так званому «Марсовому полі» останків – 26 належать до періоду Першої світової війни, невелика частина – періоду Другої світової війни, і переважна більшість – повоєнного періоду, розповів журналістам Шеремета. Він відзначив, що під час досліджень виявили місця з багатошаровими похованнями, де були останки воїнів різних часів, також були місця з одношаровими похованнями.

«Коли ми розпочинали дослідження, то передбачали, що більшість поховань тут буде часів Першої світової війни. Але маємо зовсім іншу картину: більшість поховань – повоєнного періоду. До прикладу, на одному з поховань знайдено металеву таблицю з іменем капітана Вагіна та датою смерті – 1947 рік. Ми провели дослідження: у російських базах є дані про таку людину. Народився у Нижньому Тагілі. Був на війні, мав нагороди, далі вступив до Військової академії імені Фрунзе та після її закінчення приїхав до Львова. А ми всі розуміємо, що міг робити випускник цієї академії на заході України у 1947 році. Також знайшли залишки військової форми і капітанських відзнак. Ймовірність, що віднайдені останки належать капітану Вагіну, – 99,9%», – зазначив Святослав Шеремета.

На території, де зараз проводять ексгумацію, було кладовище часів Першої світової війни. Тут були поховані військовослужбовці різних армій, що брали участь у бойових діях того часу на теренах Галичини (армії австро-угорської монархії, німецької кайзерівської армії, турецької армії, російської імператорської армії). В часи радянської влади тут теж проводили поховання військових.

Нині ж перенесення останків здійснюється за рішенням влади Львова з метою створення нового «Поля почесних поховань» для полеглих воїнів українських збройних формувань. Роботи проводяться за кошти з міського бюджету, їхнім замовником є Личаківський цвинтар, де вже давно не вистачає місця для військових поховань.

«У міжвоєнні роки поховання часів Першої світової війни з цієї частини території переносили і робили це недобросовісно. А радянська влада «заїхала» тракторами на місце поховань воїнів Першої світової війни, все знищила і почала проводити поховання поверх», – заявила радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко.

Святослав Шеремета додав, що в 15-20% поховань виявлено залишки військової форми. «Серед інших знахідок – залишки ґудзиків від форми чи білизни воїнів  австро-угорської та німецької армії. Також віднайдено 3 ідентифікаційні жетони воїнів армії Австро-Угорської імперії, хрести з поховань Першої світової війни, радянські надгробки. Знахідки будуть передані до музеїв», – зазначив Святослав Шеремета.

Роботи з ексгумації давніх поховань на цій ділянці планують закінчити в середині липня 2023 року. Далі пошуковці перейдуть до дослідження та ексгумації поховань на центральній алеї Личаківського військового цвинтаря.

За словами Шеремети, усі знайдені поховання часів Першої світової війни будуть перенесені поруч, на поля № 84 та № 85, де у майбутньому збудують Меморіальний комплекс. При його спорудженні планується використати бетонні хрести, які збереглися.

Натомість останки з могил радянських часів (1944 – 1950-ті) зберігають у спеціальному «депозитарії» – тобто в звичайному складському приміщенні. Їх обіцяють перенести на Голосківське кладовище в кількох кілометрах від Львова, поблизу колишнього сміттєзвалища. Проте коли саме відбудеться перепоховання радянських військових навіть там – невідомо.

«Личаківський військовий цвинтар внесений до переліку пам’яток історії. Пам’ятками, власне, є останки. І аби перенести їх на інший цвинтар, ми виготовляємо відповідну проектну документацію. Її має погодити Львівська обласна військова адміністрація (ОВА) та Міністерство культури. Далі ми маємо отримати відповідний наказ від міністерства і зможемо приступити до перенесення останків на Голосківське кладовище», – зазначила Лілія Онищенко.

Львівські чиновники підкреслюють, що роботи з ексгумації на Личаківському військовому цвинтарі проводять на підставі усіх необхідних дозволів і погоджень від органів місцевого самоврядування та Міністерства культури України. Моральний бік проблеми вони не коментують.

В Івано-Франківську проблему різкого збільшення числа військових поховань вирішили простіше – ще в минулому році територія Алеї Слави на міському цвинтарі була збільшена на 0,75 га за рахунок викупленої у приватного власника земельної ділянки. Проте це викликало інші незручності.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків 20 червня повідомив у соціальних мережах: він отримує від мешканців міста багато повідомлень про те, що міським кладовищем важко пересуватись. «На превеликий жаль, війна значно його (кладовище – ред.) розширила», – зазначив Марцінків.

За словами міського голови, «вже найближчим часом на кладовищі з’являться електросамокати та велосипеди, які можна буде взяти напрокат». Марцінків також додав, що міська влада працює над впровадженням автобуса, який курсуватиме цвинтарем, щоб люди могли дістатися до могил своїх рідних. Так він відповів на запитання про те, як зможуть пересуватися літні люди.

При цьому у коментарях під публікацією мера більшість користувачів ідею із самокатами та велосипедами не підтримала. Серед іронічних коментарів була, зокрема, пропозиція закупити для пересування кладовищем лижі – адже взимку його доріжки прибирають вкрай погано.

Ухилянти від мобілізації «штурмують» західний кордон України

Варто відзначити, що завдяки діям влади Прикарпаття кількість могил на цвинтарі Івано-Франківська скоро може зрости не лише через бойові дії. 20 червня Рада оборони Івано-Франківської області вирішила, що всі чоловіки віком від 18 до 59 років повинні прийти у територіальні центри комплектування (ТЦК) Міноборони (військкомати). А щоб стимулювати цей процес, у медичних закладах області тимчасово припинять планові госпіталізації військовозобов’язаних без погодження з ТЦК.

І хоча вже через два дні заступник голови Івано-Франківської ОВА Віталій Ільчишин заявив, що жодних формальних заборон на госпіталізацію чоловіків без дозволу ТЦК немає, однак попередня інформація викликала черговий сплеск спроб уникнути мобілізації. На минулому тижні зафіксовано масові спроби військовозобов’язаних незаконно перетнути західний кордон України.

Так, 22 червня ухилянти на двох BMW «штурмували» кордон на Буковині. Як повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, на КПП «Фальків», що неподалік кордону з Румунією в Чернівецькій області, прикордонники зупинили два автомобілі BMW, у яких перебувало 10 мешканців Рівненської області.

«Під виглядом туристів чоловіки призовного віку прямували до державного рубежу та розповідали прикордонникам байки про те, що вони звичайні мандрівники. Декілька годин по тому ще двоє «туристів» з Рівненщини намагалися пройти пішки в обхід контрольного посту. Під час затримання чоловіки не змогли пояснити ані мети перебування в контрольованому прикордонному районі, ані причини слідування в обхід основної дороги. Згодом прикордонний наряд зупинив автомобіль буковинця, який також переконував, що прямує у гори заради відпочинку та гарних Карпатських краєвидів» – інформують прикордонники.

На затриманих склали протоколи за ст. 204-1 (Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України) Кодексу про адміністративні правопорушення. А двом водіям, які перевозили ухилянтів, загрожує кримінальна відповідальність за ст. 332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу.

А в Закарпатській області 21 червня прикордонники в лісі виявили двох ухилянтів та їхнього провідника, який показував чоловікам дорогу за кордон. Згодом правоохоронці затримали ще одного з організаторів схеми – начальника районного відділу Центру пробації на Закарпатті. За переправлення двох військовозобов’язаних у Словаччину організатори взяли по з тисячі доларів з кожного. Чиновника та його спільника арештовано, їм загрожує до 9 років ув’язнення, повідомили в Офісі генерального прокурора та Державному бюро розслідувань (ДБР).

Таку ж суму – 3 тисячі доларів – брав мешканець Ужгорода з чоловіків, бажаючих незаконно потрапити до Словаччини. Добре знаючи прикордонні території, він організував маршрут з околиці села Домашин, звідки гірсько-лісистою місцевістю проводив «клієнтів» до лінії державного кордону. Приблизна тривалість такої «подорожі» становила 4 години, проте 22 червня на зворотному шляху провідника затримали поліцейські та прикордонники.

У Львові та Рівному розцінки за незаконний перетин кордону виявилися вищими. Так, поліція та СБУ викрили схему виїзду за кордон чоловіків призовного віку, організаторами якої виявилося подружжя 56-річних львів’ян та 23-річна жителька Золочівського району Львівської області, військовослужбовець ЗСУ. За виготовлення документів для ухилянтів вони брали по 5 тисяч доларів. Правоохоронці затримали фігурантів 20 червня неподалік Львова під час одержання грошей, повідомили в управлінні поліції Львівської області.

А от 39-річний мешканець Рівного пропонував військовозобов’язаним виїхати за кордон під виглядом водіїв підприємства, яке здійснює міжнародні перевезення. Надалі фіктивні відомості про них вносилися до електронної системи «Шлях», за що ухилянти платили по 6 тисяч доларів. Проте увечері 19 червня поблизу митного поста «Устилуг» на Волині чоловіка було затримано. Йому загрожує від 7 до 9 років позбавлення волі за ст. 332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу.

Варто відзначити, що у 2022 році більшість затриманих за цією статтею до суду перебували під домашнім арештом чи взагалі звільнялися під заставу, а покарання отримували не пов’язані з позбавленням волі. У 2023-му суди ставляться до них значно суворіше, однак кількість подібних справ лише зростає. Адже для мешканців Західної України життя на чужині без грошей є більш привабливим, ніж місце на Алеї Слави кладовища у рідному місті.