Золото 21 століття — люди: на Прикарпатті міркують, як залучати інвесторів до свого краю

Івано-Франківщина порівняно не сильно постраждала внаслідок ракетних русскіх ударів. Проте, залучення фінансування навіть у відносно «мирний» реґіон досить складне завдання. Як зацікавити інвесторів та як комунікувати, щоб залучити фінансування у розвиток Івано-Франківської області? І як вилізла боком компрадорська політика Києва до цього Галицького краю?

Щоб дізнатись інвестиційну привабливість краю, журналістка Фіртки повипитувала очільника Аґенції реґіонального розвитку Івано-Франківської області, членом Правління Бізнес-Асоціації Івано-Франківська – Віктора Вінтоняка.

Не варто сподіватись, що хтось проявить ініціативу та дасть нам грошей — потрібно брати ситуацію у свої руки.

– Коментуючи, анонсований план Відновлення України, який спрямований на прискорення стійкого економічного зростання та мав би стати магнітом для іноземних інвестицій, я б радше говорив про модернізацію держави. Я прихильник такої моделі, коли це буде не відновлення, а модернізація із відновленням, – вважає Вінтоняк.

Ми маємо відірватись від радянської системи розподілу виробництва, яка дісталась нам у спадок, маємо модернізувати практично всі галузі, які можна вважати конкурентоспроможними, відійти від сировинної моделі розвитку економіки. У цьому випадку знову повертаємось до креативних індустрій.

– Очевидно, що Прикарпаття буде останнім у списку відновлення країни після перемоги, адже фактично у нас мало що пошкоджено. Відповідно ми маємо просувати цікаві та оригінальні ідеї, які зацікавили б інвесторів, – впевнений очільник Аґенції.

[Зрештою: а коли Прикарпаття взагалі мало якісь преференції перед «данбасс всєх корміт» за останні 30 літ? – прим. ЗУНР]

Перше запитання будь-якого інвестора: «Чи є у вас кваліфіковані кадри?»

Тому підґрунтям реалізації проєктів є підготовка фахівців. Водночас креативні індустрії можуть бути тим драйвером економічного розвитку області на багато років вперед.

Власне, сьогодні — історичний момент, аби закласти цю стратегію на майбутнє. Це є надважливим, щоб утримати тут талановиту молодь, яка зможе реалізувати свій потенціал.

– Якщо говорити про Івано-Франківськ зокрема, то який у нас інвестиційний клімат у місті?

Створивши Бізнес-асоціацію, ми з колегами стикнулись з тим, що аналітики стосовно ландшафту бізнесу міста немає.

Виділити, які сектори у нас домінують, та як вони розвиваються, окрім будівельної галузі, складно. Тобто, ми не знаємо, який бізнес провідний у нас, а можемо лише здогадуватись.

Тому спільно з аналітичним центром ПНУ ми завершуємо аналіз бізнес-ландшафту міста.

Це важливо, тому що для розвитку регіону рішення мають ґрунтуватись на конкретному аналізі та об’єктивних даних, а не інтуїтивно, ситуативно та на один день.

Водночас якщо проаналізувати інформацію від Державної податкової служби, то бачимо, що понад 50% бюджету міста формується бюджетними установами. Інакше кажучи, основа бюджету — бюджетні установи.

– Як на мене, це парадокс: не бізнес формує бюджет міста, а саме бюджетні організації, – дивується Віктор Вінтоняк.

Хоча ніц тут дивного нема. Саме компрадорська політика до Прикарпаття, Західної України взагалі й призвела до такої пропорції! 

Ну бо навіщо Києву був потрібен самодостатній бизнес в такій непослушній здебільшого Галичині?

Ось і створювалися лише проїдальні бюджетні установи.

А бизнес – притримали для Донбасу та іже з ним.