Польща може згадати про «креси» задля підтримки градуса внутрішньої політики

Після відставки Бориса Джонсона, Польща залишиться єдиною великою європейською країною, яка різко протистоїть Росії, зазначає польський політичний оглядач Єнджей Бєлєцкі (Jędrzej Bielecki) в своїм публіцистичнім огляді для Rzeczpospolita.

У драматичній промові про завершення своєї політичної кар'єри, Борис Джонсон запевнив українців, що Великобританія не відмовиться від своєї ролі західного лідера в боротьбі з російським імперіалізмом. Чи справді це станеться? — висуває сумніви Єнджей Бєлєцкі.

Продовження нинішньої політики Великобританії залежить від того, хто замінить прем'єр-міністра. Сьогоднішня очільниця британської дипломатії Ліз Трасс зайняла жорсткіший курс щодо Росії навіть за Джонсона. Проте вона лише один із кандидатів, які можуть очолити Консервативну партію. Її суперники, такі як колишній канцлер казначейства Ріші Сунак або його наступник Надхім Захаві, мають інший пріоритет: стримати загрозливу економічну кризу, яка штовхає їх до компромісу з Москвою.

Зміна політики Лондона мала б тим більше серйозні наслідки через те, що у Вашингтоні зростають сумніви, чи варто так безжально грати з Москвою.

У будь-якому випадку Велика Британія буде на оглядову перспективу здебільшого зайнята собою. Крім того, новому голові британського уряду знадобиться багато часу, щоб вибудувати для себе ту експресивну позицію, яку мав Джонсон. Якщо він взагалі колись це подужає отримати.

Це означає, що Польща може залишатися дедалі самотнішою у проведенні жорсткої політики щодо Росії. Однак політичний здвиг у Великій Британії надав ще один урок Варшаві. В умовах майбутньої кризи виборці все менше терплять політиків, які їх обдурили і замість обіцяних золотих гір принесли суспільству крах рівня життя.

І тоді, задля збереження політичних позицій серед Польського суспільства, влада може вдатися до вже перевірених наративів, які дуже добре себе показали під час промоуції художньої кінострічи «Вісла» (Wisła). Правда, зараз, скорше за все, зі пропаґандиської скриньки Пандори буде витягнута не жахалка «Волинської різні», а радше реваншиські тези про «креси всхудні», культурно-бізнесову експансію яких Польща системно впроваджує не меньше, ніж останні 10-12 років.