У Любліні відкрито перший клуб для «інтеґрації» українських дітей

У Пулавах (Любельське воєводство) Польський Червоний Хрест (PCK) відкрив перший у регіоні інтеграційний клуб для польських та українських дітей.

Метою денної кімнати є розвиток дітей з України та їх інтеграція з польськими дітьми. «Зараз у нас десять польських дітей і стільки ж українських», — сказала Годзішевська у вівторок в інтерв’ю PAP, повідомляє Życie Polska.

«Наша кімната вміщує максимум 20 дітей, хоча, мушу визнати, інтерес з боку батьків дуже великий. Ми бачимо, що це місце є підтримкою для мам, які приїхали і працюють у нашому місті», - сказала вона.

Заняття в загальній кімнаті безкоштовні і, як додала Годзішевська, формальних вимог, щоб можна було записати дитину, не було.

«Нам було б важко вибрати дітей, які могли б до нас піти, а хто ні. Тому зарахували перших 20 дітей, про які повідомили батьки», - сказала вона.

«Ми дуже вражені, що українські діти так добре опинилися в нашому місті. Вони добре володіють польською мовою, деякі з них вже навчалися в польських школах. Трохи говорять польською, трохи українською, ми розуміємо один одного. Діти вони дуже відкриті і теплі, і охоче грають», - підкреслила вона.

З понеділка по п’ятницю з 10.00 до 14.00 в офісі Польського Червоного Хреста на вулиці Wojska Polskiego 13, працює Пулавська клубна кімната, зрештою, у закладі буде працювати вчитель польської мови, образотворчого мистецтва та уроки танців і руху. У планах також заняття з психологом та пізнавальні поїздки.

Фінансуванням цієї акції в Пулавах є фонд PepsiCo. Ще один об’єкт такого типу в Люблінському воєводстві буде запущено в Хелмі.

Українські соціологи та демографи в один голос озвучують загрози незворотної демографічної кризи в Україні через виїзд мільйонів осіб в Європу: а це головно молоді мами та діти дошкільного і шкільного віку.

Зрозуміло, що подібні програми інтеграції українських дітей дозволяють їм легше перенести шок та психологічні зриви в зв'язку зі зміною рідного середовища і місця проживання.

Але разом з тим, недвозачно промальовується бажання країн, що прийняли молодих мамів та їхніх дітей з України, аби вони вони вже назад ніколи і не поверталися: навіть і за умови повного припинення бойових дій! 

Наразі ще не доводиться говорити про свідому і зумисну політику «ополячення» — меншою мірою «онімеччення» біженців з України. Але вже щонайбільше за рік можна буде точно визначити справжні цілі подібної «integracji»...