Західна Україна за минулий тиждень: Безплідні зустрічі Зеленського у Львові та атомні плани на кордоні з Білоруссю

Зеленський, Ердоган та Гутерріш ні про що не домовилися у Львові

Львів ненадовго знову став дипломатичною столицею України. Ні, посольства і більшість персоналу МЗС сюди не перебралися, як це було в лютому-квітні, зате 18 серпня в столиці Галичини відбулися переговори президента України Володимира Зеленського з турецьким колегою Реджепом Ердоганом та Генсеком ООН Антоніу Гуттерішем, а також їхня тристороння зустріч.

Гутеріш прибув до столиці Галичини ще 17 серпня. Його фото у картатій сорочці та з сумкою на коліщатках, яке поширив у соцмережах офіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррик, викликало у львівському сегменті інтернету іронічні коментарі. «Вуйко із Перемишля приїхав. Цікаво, чи довго шмонали на митниці?» – жартували коментатори. Хоча про маршрут Антоніу Гутерріша нічого повідомлялося, проте, швидше на все, він прилетів рейсовим літаком з Варшави до Жешува, а звідти на брендованих джипах ООН – звісно, без жодного митного контролю, – прибув до Львова.

Літак же президента Туреччини прилетів вранці 18 серпня на аеродром міста Жешув з усією необхідною помпою. У столиці Підкарпатського воєводства Реджеп Ердоган зустрівся з головою польського регіону Радославом В’ятрою та послом Туреччини у Польщі Ченгізом-Камілем Фіратом, після чого довгий кортеж броньованих автомобілів вирушив до Львова. Це навіть викликало паузу у роботі прикордонного КПП «Краковець-Корчова».

Разом з Ердоганом в Україну прибули глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, міністр енергетики та природних ресурсів Фатіх Денмез, міністр оборони Хулусі Акар, міністр сільського та лісового господарства Вахіт Кирищі, міністр торгівлі Мехмет Муш, голова Національної розвідувальної організації Хакан Фідан, глава оборонної промисловості Ісмаїл Демір та інші високопоставлені чиновники, а також генеральний директор компанії Baykar Халук Байрактар.

Поки турецька делегація добиралася до Львова, Володимир Зеленський відпрацьовував внутрішній порядок денний. Він відвідав Львівський військовий шпиталь, де поспілкувався з пораненими бійцями, а також побував на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря (так зване «Марсове поле»). Фото рукостискання Зеленського з мером Львова Андрієм Садовим на тлі десятків хрестів із бандерівськими червоно-чорними прапорами викликало неоднозначну реакцію – як у Львові, так і у сусідній Польщі. При цьому наступного дня львівська влада прозвітувала, що могили всіх радянських військових, які нині перебувають на «Марсовому полі», будуть переміщені (хоча не сказано, куди саме). Чи отримав Садовий таке доручення від Зеленського – невідомо.

Президент України приймав закордонних гостей у колишньому палаці польських магнатів Потоцьких, котрий нині має статус державної резиденції. Зеленський зустрівся спочатку із генсеком ООН, з яким обговорив можливу місію МАГАТЕ на Запорізькій АЕС. Обговорювалися також удар ЗСУ по СІЗО в Оленівці, експорт продовольства з українських портів та обмін полоненими. Після цього розпочалася зустріч Зеленського та Ердогана, яка тривала понад дві години.

Офіційні повідомлення були досить короткими: сторони обговорили зернову угоду, ситуацію довкола Запорізької АЕС та військову співпрацю між країнами. Однак зустріч двох президентів мала і реальні наслідки: у їхній присутності міністр інфраструктури України Олександр Кубраков та міністр торгівлі Турецької Республіки Мехмет Муш підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відновлення інфраструктури, який передбачає участь турецької сторони у відновленні України.

Передбачається, що турецькі бізнес- та державні структури зможуть розвивати як конкретні проекти відновлення, так і надавати консультаційну та технічну допомогу. «Уже найближчим часом буде створено спільну робочу групу з питань відновлення, де опрацьовуватимемо механізми залучення турецьких інвестицій, а також розвиватимемо конкретні проекти для співпраці», – зазначили у Міністерстві інфраструктури України.

Таким чином, під носом у поляків турки перетягнули на себе проекти відновлення України, на реалізацію яких Захід готується виділити десятки мільярдів доларів. Адже ще в червні польська влада запропонувала розмістити у Варшаві центр міжнародного фонду, який ООН створює для відновлення України. За словами віце-прем’єра Польщі Яцека Сасіна, під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі точилися розмови на тему відновлення України після війни.

«Були також розмови із представниками ООН, які створюють міжнародний фонд, що підтримуватиме відновлення України. Ми хочемо досягти того, щоб центр цього фонду був у Польщі, Варшаві» – сказав тоді Сасін. Як зазначив польський чиновник, йдеться про те, щоб Польща була центром «не тільки логістики, самого виконання цієї великої праці з відновлення, а також фінансовим центром», у якому зосереджувалися б кошти на відновлення України. Що ж, фінансовим центром Варшава, можливо, й стане, але першими у черзі на освоєння західних грошей будуть турецькі компанії.

Тристороння ж зустріч Зеленського, Ердогана і Гутерріша, яка тривала всього 40 хвилин, судячи з усього, була протокольною. Принаймні про жодні домовленості, досягнуті в її ході, на спільній прес-конференції президентів України і Туреччини та Генерального секретаря ООН сказано не було.

Загалом на зустрічах у Львові незримо був присутній ще один державний діяч – президент Росії Володимир Путін. Саме до переговорів з ним схиляв свого українського колегу турецький лідер, а отримавши пихатий відмову Зеленського – мовляв, переговори з Москвою можливі лише після виведення російських військ з території України у межах 1991 року – Ердоган зазначив, що «ми оцінимо підсумки всіх наших сьогоднішніх зустрічей з паном Путіним».

На Рівненській АЕС хочуть збудувати американський енергоблок

У вівторок, 16 серпня, під час перебування на Рівненській атомній електростанції президент Національної акціонерної енергетичної компанії (НАЕК) «Енергоатом» Петро Котін відвідав майданчик майбутнього будівництва енергоблоку №5. У ході  наради з активом РАЕС та оперативним персоналом голова «Енергоатому» разом із директором компанії «Атомпроектінжиніринг» Миколою Божко презентував проект та графік будівництва нового енергоблоку.

Як повідомили того ж дня в НАЕК «Енергоатом», ухвалено рішення побудувати новий енергоблок на Рівненській атомній електростанції (РАЕС) у місті Вараш (колишній Кузнецовськ). Енергоблок планують запустити в експлуатацію 2032 року на майданчику, який обрали під будівництво ще майже 20 років тому, повідомила прес-служба компанії.

Блок потужністю 1100 МВт будуватиметься за технологією АР1000 американської компанії Westinghouse. Згідно з повідомленням «Енергоатому», вже виконано низку передпроектних робіт. Зокрема, проведено аналіз наявного та перспективного використання водних ресурсів району розташування АЕС, аналіз існуючої інфраструктури РАЕС та міжсистемних зв’язків західного регіону енергосистеми України. Також проведено передпроектні роботи щодо визначення обмежувальних геологічних умов для вибору енергоблоку.

Рівненська АЕС нині має два реактори ВВЕР-440 (енергоблоки №1 та №2) та два реактори ВВЕР-1000 (енергоблоки №3 та №4), тобто радянського та російського проектів. У липні 2022 року РАЕС стала третьою електростанцією, де почали використовувати американське ядерне паливо замість російського. В «Енергоатомі» також нагадали, що у червні 2022 року компанія підписала угоду з американською Westinghouse Electric Company угоду про збільшення кількості енергоблоків, які планується побудувати в Україні за американською технологією АР1000. У серпні 2021 року компанії підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків, а тепер їхня кількість збільшена до дев’яти.

Планується, що перші два енергоблоки АР1000 мають з’явитися на Хмельницькій АЕС до 2029 року, причому інтерес до імпорту електроенергії з ХАЕС виявляють компанії з Польщі. Можливо, поляків зацікавить і проект будівництва американського енергоблоку на Рівненській АЕС до 2032 року, адже на той час воєводства Польщі на кордоні із Західною Україною залишатимуться енергодефіцитним.

Як не дивно, проект розширення РАЕС, та ще й за американським проектом, знайшов несподіваних противників в Західній Україні. За словами депутата Верховної Ради з Рівного Соломії Бобровської, таке будівництво неподалік кордону з Білорусією є абсурдним. «На Рівненщині хочуть зводити п’ятий енергоблок РАЕС. За 100 кілометрів від Білорусі. Сюр. Вся область – як на голках через ймовірність вторгнення білорусів, і РАЕС – один із наших найстратегічніших і найнебезпечніших об’єктів в області та цілому регіоні» – заявила Бобровська.

«Більш того, нагадаю, цей енергоблок обіцяв ще Кучма, і закладав під нього капсулу у 2004-му. А енергоблоку, як не було, так і немає. Гірше, ніж метро на Троєщину, – нагадала вона. – Але скажіть, зараз нам потрібен ще один енергоблок? Коли будь-якої миті станцію можуть захопити чи поцілити у неї? Впевнені, що це актуально?» Також депутат поцікавилася, хто будуватиме енергоблок і за чиї гроші – адже мова про мільярди, яких Україна не має.

«Натомість «Енергоатом» після провалу оборони ЧАЕС та ЗАЕС добре вливає у вуха Офісу президента та українців про нормальний режим роботи та відсутність загрози. Дожили. Може, до зими краще б готувалися?» – запитує Соломія Бобровська. До речі, до зими в регіоні пропонують готуватися дуже специфічно. Так, мер Львова Андрій Садовий запропонував мешканцям багатоповерхівок закуповувати дрова та грубки-«буржуйки». А його колега із Луцька Ігор Поліщук пообіцяв встановити у місті вуличні пункти обігріву. У Луцьку вже жартують, що це будуть металеві бочки з дровами, які гріли учасники «майданів» у 2004-му та 2013-14 роках.