Драматично зле з демографією — польська віцепрем'єрка

Віцепрем'єрку Барбару Соху польське видання Супер Експрес запитало, чи здивували її результати Національного перепису населення, згідно з яким населення Польщі за десятиліття скоротилося на 1,2 відсотка, або приблизно на 0,5 мільйона осіб.

Віцепрем'єрка з питань Мінпраці та соціальної політики визнала, що результати перепису не здивували. Вона також зазначила, що зміни в демографії не відбуваються миттєво.

– Це драматично зле. Проте ця драматична ситуація (це) останні 30 років. То не є так, ніби сталося щось недавно. Звичайно, пандемія призвела до збільшення кількості смертей і сповільнила народжуваність. Однак погана демографічна тенденція для Польщі почалася 30 років тому, — зазначив пані Соха.

Далі віцеміністерка зауважила, що в Польщі відбулися шокові перетворення, які зруйнували відчуття безпеки поляків. Наслідки цього відчуваються до сьогодні.

– Нинішнє покоління поляків, народжених у 1990-х роках, виросло і вони створюють менші родини, ніж їхні попередники. У нас стало менше жінок, які можуть народжувати дітей. Звідси й зниження народжуваності, – зазначила Барбара Соха.

Вона підкреслила, що, прийшовши до влади, владна нині партія Право і Справедливість (ПіС) серйозно поставилася до демографічних викликів: починаючи з програми «500+», і далі до призначення уповноваженого з роботи над демографічною стратеґією.

Віцепрем'єрка з питанє родини наголосила, що зростання народжуваності останніми роками не буде, а навпаки – щонайменше ще найближчі 20 років не буде зростання народжуваності.

– Зміни помітні лише від покоління до покоління. Тому в Демографічній стратеґії часовий горизонт – 2040 рік. Ми працюємо над тим, щоб молоді люди, які тільки думають про створення сім’ї, могли втілити свої плани про продовження роду в хороших умовах, – сказала Барбара Соха.

Нагадаємо, що програма «500+» це щомісячна доплата на виховання однієї неповнолітньої дитини в Польщі: цю програму дійсно запровадила партія ПіС, коли знову повернулася до влади скоро вже як 10 літ назад.

На час запровадження цих доплат 500 злотих (звідси і назва програми) відповідали приблизно 200 доларам США – зараз це трішки більше за $100. 

Для сімей з трьома і більше дітьми в сумі дійсно набігала приваблива сума доплат щомісяця, але вона явно замала, аби це спонукало молоді сім'ї до народження хоч би тих сами трьох дітей – не кажучи вже про більше.

На тлі постійно зростання цін на нерухомість ще задовго до пандемії ковіду і до навали переселенців з України – ці доплати ніяк не могли стати запорукою до придбання власного житла, розрахованого на багатодітну сім'ю.

Ось що дійсно ці доплати дали, так це можливість виборсатися багатодітним родинам зі стану постійної бідності і почати давати діткам бодай якийсь ширший розвиток чи дозвілля: починаючи від регулярних відвідувань басейнів, спортивних гуртків, курсів з робототехніки, і таке інше.

Тож не дивно, що з появою мільйонів переселенців з України польські урядники почали зі шкіри лізти, аби утримати якомога більшу кількість з них вже до постійного замешкання в Польщі.

Саме з цієї причини і почалися миттєві спрощені умови отримання легального статусу українських біженців в Польщі, надання їм рівних прав і можливостей в доступі до освіти та медицини, і тих самих соціальних виплат допомог: включно з програмою «500+».

Втім, польська влада на певному етапі десь зрозуміло, що всі ті перші 7‑8 млн прибульців в них довго не затримаються: приблизно одна третина роз'їдеться по інших країнах, а ще одна третина – повернеться назад додому.

Але навіть і та третини від загальної кількості прибулих до Польщі з початком війни – це вже великий демографічний стрибок, який би точно природнім шляхом не відбувся ні в найближчі 20, ні, можливо, навіть в 40 років.

Ось чому урядники Польщі стиха собі тішаться, що за фактом зараз населення країни налічує 42 млн осіб. Як би ще годен був би отримати приріст майже в 4 млн людей, якби не заробітчани та новоприбулі біженці з України?

Саме цим і пояснюється «турбота» польської влади про переселенців з України. Щоправда, вона не враховує, що коли перетнути критичну межу в чужоземцях в 3 – максимум 5 відсотків від загальної кількості жителів країни – то це обов'язково спричинить до зростання конфліктів на міжнаціональному ґрунті та протиукраїнських настроїв.

Польська поліція десь ще в 1990‑х роках перестала прямо в вічі заявляти заробітчанам про те, аби вони «спєрдолялі» з Польщі – а тепер ось знову почала.

Відкриті антиукраїнські протести раніше були рідкісними і марґінальними явищами, які головно відбувалися на південному сході Польщі – а тепер вже переростають в щотижневі публічні зібрання під гаслом «Stop ukrainizacji Polski».

Скидається на те, що поспішне бажання польских «стратегів» у владі українськими жінками та дітьми розв'язати задавнену демографічну проблему – просто так добром не закінчиться!

На превеликий жаль – для обох сторін...