Західна Україна за минулий тиждень: Спроба зупинити хресну ходу до Почаївської Лаври та арешт майна російських бізнесменів

Хресна хода УПЦ дійшла з Кам’янця-Подільського до Почаївської Лаври

Жителі Західної України до останнього моменту очікували, що регіональна влада повторить дії київської та скасує всі масові заходи, переведе чиновників на роботу онлайн чи навіть запровадить «довгу» комендантську годину на 23 та 24 серпня, коли в Україні відзначаються Дні державного прапора та незалежності. Однак комендантська година на Західній Україні залишилася без змін, а заборона масових заходів виявилася дуже специфічною.

Так, 22 серпня було оприлюднене рішення Ради оборони Чернівецької області, прийняте начебто десять днів раніше. У ньому йшлося про заборону відкриття мисливського сезону, використання салютів і феєрверків та… хресних ходів. Згідно з документом, управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА) має поінформувати релігійні організації про заборону хресних ходів.

Вочевидь, йшлося про реакцію на масову хресну ходу парафіян канонічної Української Православної Церкви (УПЦ), яка на той момент уже кілька днів рухалася з Кам’янця-Подільського до Почаєва , де знаходиться Свято-Успенська Лавра. Це традиційна хода, яка відбувається 180 років, але зрозуміло, що у 2022-му на тлі боротьби з усім російським влада та «нереєстрові патріоти» вирішили заходові УПЦ зашкодити.

Зі свого боку, церква наголосила, що її ієрархи та священики не є організаторами хресної ходи. Ще 15 серпня в Кам’янець-Подільській єпархії УПЦ повідомили, що участь у хресній ході до Почаївської лаври є особистим вибором паломника, а єпархія не може взяти на себе відповідальність за організацію паломницької подорожі у зв’язку з воєнним станом. Про це йшлося у зверненні митрополита Кам’янець-Подільського та Городоцького Феодора. А секретар Тернопільської єпархії УПЦ, протоієрей Степан Балан, який перебував серед паломників, заявив журналістам тернопільських ЗМІ, що кожна людина вирішує сама і бере на себе відповідальність.

«Ми здогадувались, що люди все одно братимуть участь в ході. Бо головна мета хресної ходи – це молитва до Бога, до Матері Божої за спасіння душі, за Україну. В цьому році особливо за мир, за припинення війни, щоб не гинули солдати і мирні жителі, і нарешті ці жахіття припинились. Люди самотужки зібрались і потихеньку вирушили. І це великий молитовний і фізичний подвиг та приклад віри, любові і надії на милість Божу» – сказав священик.

Ходу намагалися зупинити ще в Хмельницькій області, звинувативши її учасників у «використанні російських триколорів» – видавши за це хоругву, на якій були стрічки майже десятка різних кольорів, в тому числі жовтого, синього, червоно і білого. Скандал в соціальних мережах запустив депутат Верховної Ради від партії Петра Порошенка, колишній журналіст Володимир Ар’єв. Нагадаю, сам Ар’єв свого часу попався на ввезенні в Україну наркотиків, проте його «відмазали» політики, на яких він працював.

Очільник обласної військової адміністрації Хмельниччини Сергій Гамалій прокоментував ситуацію в понеділок, 22 серпня. «Будь-який натяк на триколор під час війни в Україні вважаю державною зрадою, незалежно від того, хто його використовує. Наші правоохоронці правильно реагують на будь-які прояви колабораціонізму. І цей випадок не був би винятком. Але триколору під час ходи не було, це стрічки – у тому числі з надрукованими на них молитвами» – зазначив Гамалій.

Проте коли віруючі увійшли на територію Тернопільської області, до справи взялися «активісти», а місцеві правоохоронці сховали голови у пісок. «Хода, яка рухалась з Хмельниччини на Почаїв, була неорганізованою, – зазначив заступник начальника відділу комунікації Головного управління Національної поліції в області Андрій Василик. – Працівники поліції забезпечували безпеку дорожнього  руху, а також здійснювали охорону публічного порядку та безпеки. Поліція зверталась до людей, що у воєнний час подібна хода заборонена. Зокрема, й рішенням Ради оборони Тернопільської області від 26 липня. Але люди все одно продовжили свій рух. Поліція не зафіксувала порушень громадського порядку».

В свою чергу, представники регіональної влади звинувачували у всьому УПЦ. «Почаївська Успенська лавра не зверталась до Тернопільської військової адміністрації про дозвіл на проведення релігійних обрядів зі значною кількістю учасників, – заявила прес-секретар ОВА Ганна Василенко. – Ми дякуємо греко-католицькій церкві, що дослухалася до прохань військово-цивільної адміністрації і провела щорічну Всеукраїнську прощу у спрощеному форматі з меншою кількістю вірян. І нам прикро, що попри і так складну ситуацію всередині країни прихожани та священнослужителі МП ще більше її ускладнюють, ігноруючи вказівку Ради оборони обмежити масові заходи». При цьому насправді у прощі Української греко-католицької церкві до Зарваниці (Тернопільська область) брало участь куди більше людей, ніж у ході до Почаєва.

25 серпня ситуацію прокоментував глава Тернопільської ОВА Володимир Труш. Він заявив, що деякі міста не пропустили паломників, їм довелося йти полями. «Вчора у нас було багато там різних таких подій, замість того, щоб зосередитися на іншій роботі, ми полями цих 5 тисяч людей виловлювали, вони там полями бігли на прорив, це неконтрольована маса», – зазначив він і додав, що 26 серпня з цього питання буде рішення Тернопільської обласної ради.

Справді, хресну ходу не пропустили у Підволочиськ, Вишнівець і Шумськ, юрби місцевих жителів кричали на адресу паломників «Слава Україні!», «Смерть ворогам!» і т.п., у відповідь отримуючи «Христос Воскресе! Воістину Воскресе!» Саме під ці вигуки хресна хода пройшла вулицями Кременця і Почаєва та пополудні 25 серпня увійшла до Свято-Успенської Почаївської Лаври, де паломників вітала братія та інші віруючі.

А Тернопільська обласна рада на позачерговій сесії 26 серпня справді закликала київську владу заборонити Українську православну церкву як «ворожу Україні» та анулювати передачу в оренду УПЦ комплексу будівель Почаївської лаври. Нагадаю, що раніше обласні та міські ради в Західній Україні неодноразово зверталися до Києва із закликом заборонити діяльність УПЦ та відібрати у цієї церкви будівлі храмів, монастирів та лавр.

Готель «Дністер» у Львові пов’язали з Олександром Бабаковим та арештували

До масового переділу майна УПЦ, яку в Україні називають «російською церквою», наразі не дійшло. Однак Личаківський районний суд Львова арештував приміщення львівського готелю «Дністер», який ЗМІ пов’язують із російським політиком Олександром Бабаковим.

Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, суд арештував приміщення двох готелів – у центрі Львова та Києва, що належать підприємству, бенефіціарними власниками якого є громадяни Росії. Вартість майна арештованих готелів оцінюють у майже 1 мільярд гривень. Крім цього, суд арештував корпоративні права підприємства на загальну суму понад 100 мільйонів гривень. Арештоване майно планують передати в управління Агентства з розшуку та управління активами (АРМА).

За даними слідства, власники компанії, що займається управлінням готелями, підробили офіційні документи та отримали контрольний пакет акцій мережі готелів. У прокуратурі не розголошують назви компанії, якій належить мережа готелів, однак за даними журналістів порталу ZAXID.net йдеться про кіпрську компанію Pumori Enterprises Investments Ltd, яку пов’язують із російським політиком Олександром Бабаковим та його бізнес-партнерами. Кінцевою бенефіціарною власницею компанії вказана громадянка Франції Наталія Селіванова. Бабаков перебуває під санкціями в Україні, Євросоюзі і США.

У Львові компанія володіє готелем «Дністер». Цю дев’ятиповерхову споруду збудували у 1980-1982 роках. Чотиризірковий готель входить до трійки найбільших готелів Львова (166 номерів). У лютому цього року експерти припускали, що в разі остаточного переїзду до Львова посольство США в Україні може зайняти кілька поверхів у готелі «Дністер». Хоча готель перебуває в самому центрі міста, але фактично він знаходиться в парку. Територію поруч із «Дністром» досить легко перетворити на охоронювану, плюс у готелі є великий підземний паркінг, який зараз не використовується. Мої джерела в Львові впевнені, що за згаданим вище рішенням суду стоять представники київської влади, які хочуть якнайшвидше конфіскувати готель і продати його «правильним» власникам.

При цьому ситуація з арештом майна компаній, які підозрюють у зв’язках з Росією, на Західній Україні іноді набуває ознак детективу. Так, днями Шевченківський районний суд Києва скасував рішення про арешт майна та статутного капіталу компанії «Карпатнафтохім» на загальну суму 2,3 мільярди гривень, а також про арешт 35 об’єктів нерухомості цього підприємства, розташованого у місті Калуш.

Рішення про арешт корпоративних прав та майна одного з найбільших в Україні виробників органічних хімічних речовин було ухвалено 9 серпня на підставі в рамках кримінального провадження про відмивання грошей. Йдеться про те, що власник «Карпатнафтохім», нідерландська компанія Karpaty Chemical, нібито пов’язана з російським нафтовим гігантом «Лукойл». Слідство вважає, що упродовж 2017-2022 років службові особи калуського підприємства ухилилися від сплати понад 3 мільярдів гривень податків і незаконно перерахували на користь юридичної особи – нерезидента, «що підконтрольна російській нафтовій компанії», понад 5 мільярдів гривень для подальшої їхньої легалізації.

«Карпатнафтохім» був створений у 2004 році на базі потужностей підприємства «Оріана» у Калуші. Завод спеціалізується на виробництві хлору, каустичної соди, вінілхлориду, етилену, поліетилену і пропилену. Власником «Карпатнафтохіму» тривалий час  справді був «Лукойл», проте у 2017 році підприємство було продане компанії Karpaty Chemical, бенефіціарами якої є Ільхам Мамедов та Ігор Щуцький. У травні 2020 року «Карпатнафтохім» навіть отримав «подарунок» від уряду України – 18% мито на імпорт полімерних матеріалів. Правда, через місяць, після протестів споживачів полімерів, було уточнено: митом обкладатимуться лише поліетилен у гранулах та суспензійний полівінілхлорид, до того ж не весь, не з усіх країн і лише до кінця 2020-го.

Рішення про розблокування діяльності «Карпатнафтохіму», який не працює з кінця лютого 2022 року, місцеві коментатори пов’язують з тим, що підприємство, по суті, є єдиним потужним виробником ПВХ-профілів для металопластикових вікон, котрі зараз стали дефіцитом. Оскільки заводи, що виробляли такі профілі на Сході України, закрилися, імпорт з Білорусі та Росії припинився, а імпорт з Європи є надзвичайно дорогим, то по суті «Карпатнафтохім» став виробником номер один цієї продукції для регіону та України в цілому. Інше питання, хто на цьому заробить – формальні власники підприємства чи київські правоохоронці.