Західна Україна за минулий тиждень: Поліцейсько-порнографічний скандал в Галичині та фільтраційний табір на Волині

Керівництво поліції у двох областях Галичини прикривало порнобізнес

Під час масштабної операції правоохоронців викрито схему прикриття мережі з виготовлення порнографії у трьох областях. Про це 20 травня повідомив генпрокурор України Руслан Кравченко. За його словами, Офіс генерального прокурора за оперативного супроводу СБУ викрив корупційну схему у Національній поліції.

За даними слідства, керівництво територіальних підрозділів Національної поліції в Тернопільській, Івано-Франківській та Житомирській областях забезпечувало безперешкодну роботу мережі так званих «порноофісів».

«Йдеться про приміщення, де незаконно створювали та поширювали через інтернет відеопродукцію еротичного і порнографічного характеру. Сьогодні одночасно проводяться слідчі дії у трьох головних управліннях Національної поліції», – підтвердив Кравченко.

За словами генпрокурора, мета операції – встановити всіх посадовців, які могли бути залучені до схеми, перевірити роль кожного та надати правову оцінку діям керівників поліції, які замість протидії злочинності забезпечували її прикриття.

Серед затриманих співробітниками СБУ виявилися начальник поліції Івано-Франківської області Сергій Безпалько, заступник начальника поліції Івано-Франківської області Володимир Яцюк, перший заступник начальника, начальник слідчого управління поліції Тернопільської області Андрій Ткачик, а також заступник начальника поліції Житомирської області Ілля Гулеватий.

Крім того, СБУ затримала особистого помічника заступника глави МВС Василя Тетері, Володимира Воробея, який офіційно працевлаштований в МВС як водій. Воробей виконував у схемі роль посередника-кур’єра. В Офісі генпрокурора визнали, що посередником у схемі був водій одного із заступників міністра внутрішніх справ України, який нібито «домовлявся з чиновниками про невтручання в роботу «порноофісів», використовуючи зв’язки серед керівного складу Нацполіції».

За щомісячну неправомірну вигоду керівники поліції повинні були не вживати заходів реагування, не документувати правопорушення, не припиняти незаконну діяльність і заздалегідь попереджати про можливі перевірки, зазначили в Офісі генпрокурора. Розмір такої «абонплати» становив 20 тисяч доларів щомісяця для керівництва регіонального підрозділу поліції, ще 5 тисяч доларів отримував посередник.

«Щоб приховати схему, її учасники використовували умовні позначення, спілкувалися через месенджери, а деталі обговорювали в приватному порядку. Під час розслідування задокументовано кілька епізодів передачі коштів. Зокрема, 20 травня посередника затримали після отримання чергового траншу в 25 тисяч доларів. У цьому епізоді 20 тисяч доларів США також призначалися одному з керівників обласної поліції», – йдеться в повідомленні. За інформацією ЗМІ, затримання відбулося в Тернополі.

Як повідомив Руслан Кравченко, під час обшуків у посадовців Нацполіції вилучено елітний автопарк з шести автомобілів, п’ять ексклюзивних швейцарських годинників, вогнепальну та холодну зброю, мобільні телефони, а також готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

Наразі фігурантам повідомлено про підозру за ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Санкція статті передбачає позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. За цією статтею ніколи не затримували ні заступників, ні начальників управлінь поліції в областях.

Ввечері 20 травня керівництво Нацполіції відсторонило від виконання службових обов’язків поліцейських, які фігурують у кримінальному провадженні щодо одержання неправомірної вигоди. При цьому ситуація дуже схожа на конфлікт між різними силовими відомствами України. Про це свідчить хоча б той факт, що одразу після повідомлень генпрокурора про слідчі дії в обласних управліннях поліції в ЗМІ з’явилася інформація про те, що голова Національної поліції України Іван Вигівський нібито подав рапорт про відставку. Пізніше в Нацполіції це спростували.

Крім того, наступного дня було підтверджено, що залишив свою посаду начальник управління поліції в Хмельницькій області Руслан Герасимчук. Як відзначили місцеві коментатори, точна дата ухвалення кадрового рішення невідома, як і обставини відставки Герасимчука – чи було це його власне рішення, чи результат внутрішніх процесів у структурі Нацполіції.

Ввечері 21 травня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи для затриманих в рамках справи про прикриття «порноофісів». Всіх п’ятьох відправили під варту з можливістю внесення застави. Найменшу суму застави, 1,164 млн грн., встановлено для заступника начальника поліції Житомирської області. Заступники начальників поліції в Івано-Франківській та Тернопільській областях для виходу на волю повинні будуть сплатити по 5 мільйонів гривень, а начальник поліції Прикарпаття – 7 мільйонів. Всі вони вже в п'ятницю опинилися на свободі.

А от для «водія автогосподарства МВС України» заставу встановили в сумі 12 мільйонів гривень. Коментатори в соціальних мережах впевнені, що це своєрідний «привіт» заступнику глави МВС Василю Тетері, якого наразі ні в чому офіційно не підозрюють.

«День вишиванки» в регіоні пройшов без участі поліцейських

У третій четвер травня українські активісти відзначають неформальне свято – День вишиванки, цього року воно припало на 21 травня. Двадцять років тому традицію ходити цього дня у вишитих сорочках започаткували студенти Чернівецького університету, з часом її підхопили в інших містах Західної України. А після 2014 року святкування Дня вишиванки підтримують органи влади на всіх рівнях.

Протягом багатьох років до заходів з нагоди Дня вишиванки широко залучали співробітників поліції. Однак після згаданого вище «порноскандалу» керівництво Національної поліції вирішило цього року скасувати будь-яку масову участь поліцейських у «вишиванкових» акціях. Так що встановлювати чергові рекорди організаторам свята довелося без людей у вишиванках під форменим одягом.

У 2026 році заходи до Дня вишиванки мали військово-патріотичний ухил: зранку 21 травня після хвилини мовчання до портретів полеглих військових на алеях пам’яті були прикріплені вишиті стрічки. Крім того, у кількох областях відбулася презентація різноманітних вишитих шевронів для військової форми та вишиванок з узорами кольору хакі.

Практично в усіх пологових будинках регіону 21 травня новонародженим вже звично дарували маленькі вишиванки. А от надягання вишиванок на міські пам’ятники цього року не було масовим: у Львові ними прикрасили скульптури левів біля входу в Ратушу, в Івано-Франківську – пам’ятник Руській Трійці, в Мукачеві – пам’ятник князю Ракоці. У Чернівцях обійшлися виготовленням вишиваного шарфа для пам’ятника Тарасові Шевченку. В Ужгороді, відомому своїми бронзовими міні-пам’ятниками в міському просторі, вишиванки виготовили тільки для найвідоміших з них.

Звісно, не обійшлося без нових рекордів. Так, у Дрогобичі на Львівщині зафіксували 1713 унікальних старовинних та сучасних автентичних рушників, які принесли учасники акції. Кожен представлений рушник вирізнявся своєю неповторністю, у візерунках гармонійно поєдналися сакральна геометрія, рослинні орнаменти Бойківщини та Галичини, а також автентичні техніки вишивки, характерні для різних частин регіону.

На Тернопільщині на ратуші міста Бережани розмістили найбільшу вишиванку в регіоні – три метри у висоту, розмах рукавів – сім метрів від манжета до манжета. Над нею майже пів року працювали 59 майстринь. А у Мигівському ліцеї на Буковині презентували торт у формі вишитої сорочки вагою понад 200 кілограмів. Над його створенням команда кондитерів працювала чотири доби. Для десерту використали майже 1200 яєць та пів сотні літрів варення.

Чернівці ж, де започаткували День вишиванки та навіть перейменували сквер у центрі міста на честь цього свята, відзначилися анти-рекордом. В середині травня у Сквері Дня Вишиванки вандали знову пошкодили ліхтарі, які відновили лише кілька місяців тому – після їхнього нищення у минулому році. Звісно, до 21 травня замінити їх не встигли.

У Ковелі хочуть створити фільтраційний табір для поверненців з-за кордону

У Волинській обласній військовій адміністрації (ОВА) під керівництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця 19 травня відбулося засідання робочої групи з питань людського виміру. Ця структура об’єднує представників іноземних держав та міжнародних організацій для координації гуманітарної підтримки українців, постраждалих внаслідок війни.

Попередньо учасники групи особисто ознайомились з роботою пункту пропуску «Доманове» – єдиного офіційно діючого маршруту повернення громадян України з території Білорусії та Російської Федерації. Після цього виконувач обов’язків начальника Волинської ОВА Роман Романюк перед послами та представниками міжнародних організацій представив проект створення у Ковелі транзитного центру для українців, які повертаються додому.

«Наше головне завдання – створити для людей безпечні та людяні умови повернення. Щоб кожен, хто після довгого шляху, стресу чи окупації повертається в Україну, відчував, що тут його чекають і тут про нього дбають», – заявив чиновник.

За словами очільника області, лише від початку 2026 року через Волинь повернулися вже понад 4 тисячі громадян України, серед яких 180 дітей. Більшість людей після перетину кордону потребують елементарних, але критично важливих речей: тимчасового прихистку, можливості відпочити, отримати харчування, медичну, психологічну та соціальну допомогу, відновити документи й спланувати подальшу дорогу.

Саме тому Волинська ОВА ініціювала створення у Ковелі транзитного центру для тимчасового перебування людей, які повертаються з тимчасово окупованих територій, Російської Федерації або евакуюються з прифронтових регіонів. Для цього планують облаштувати чотириповерхову будівлю колишнього гуртожитку, розраховану орієнтовно на 200 осіб.

«Ковель обраний не випадково. Це один із найбільших залізничних вузлів України, звідки можна дістатися практично в будь-який регіон держави. Поруч розташовані лікарня, соціальні служби та вокзал. Це дозволить людям оперативно отримати необхідну допомогу і продовжити дорогу до рідних», – сказав Роман Романюк та зауважив, що йдеться не лише про регіональний, але про важливий загальнодержавний гуманітарний проект.

Звісно, чиновник не розповів закордонним гостям про те, що громадяни України, які повертаються через пункт пропуску «Доманове», проходять тривалий процес фільтрації, який є особливо жорстким для приїжджих з Донбасу, Запорізької і Херсонської областей та Криму. Тобто фактично йдеться про спробу за кошти міжнародних донорів створити на Волині фільтраційний табір.

Ковель для його розміщення обрано справді не випадково, адже залізничний маршрут через це місто нині розглядається як один з основних в рамках підготовки до масового повернення на батьківщину українських біженців з країн Євросоюзу. Враховуючи зацікавлення ЄС у цьому, запропонований українськими «захисниками прав людини» проект фільтраційного табору цілком може отримати фінансову підтримку Заходу.