Польща пропонує побудувати автомагістраль від кордону до Львова – за власним фінансуванням і правилами, і з подальшим платним проїздом. Проект має неозвучену мету – транспортування військових вантажів.
Поширити / зберегти:На минулому тижні у Львівській області розгорнулася справжня детективна історія, пов’язана з викриттям у місті Самбір комплексної схеми порятунку чоловіків від мобілізації.
Все почалося з того, що 12 травня працівники поліції після гонитви зупинили неподалік від пункту пропуску через кордон елітне авто Mercedes S-Class. За кермом перебував директор самбірського комунального підприємства «Об’єднане» Євген Кваса, пасажиркою була директорка Самбірської центральної лікарні Олена Легуцька.
Фото та відео затримання оприлюднив «громадський активіст» Василь Курій, відзначивши, що згідно з цьогорічною декларацією Євгена Кваса, у нього немає жодного автомобіля у власності або з правом користування. За чутками, в машині знайшли 300 тисяч доларів, однак офіційно цю інформацію не підтвердили.
Після цього львівські ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомили про викриття у Самборі масштабної злочинної схеми, завдяки якій військовозобов'язані за гроші отримували бронювання або фіктивну інвалідність. До організації схеми начебто причетні понад 40 службових осіб, за місцями проживання та роботи яких провели понад 100 обшуків.
«За результатами слідчих заходів встановлено причетність працівників комунального підприємства, працівників медичної установи та представників органу місцевого самоврядування. Вони створили сталу систему, яка системно перешкоджала мобілізації. Зокрема, за грошову винагороду військовозобов'язаних фіктивно працевлаштовували на комунальному підприємстві для отримання броні. Крім того, за хабарі у медичній установі виготовляли фіктивні документи про встановлення груп інвалідності. Це дозволяло визнати чоловіків непридатними до військової служби а виїхати за кордон», – йшлося у піблікаціях.
Проте офіційно про обшуки у Самборі прокуратура Львівської області повідомила лише 14 травня, і йшлося лише про двох осіб – директорку лікарні та медсестру. «За 9 500 доларів США медпрацівниці мали вирішити питання оформлення «клієнту» ІІІ групи інвалідності без об’єктивних підстав та без його присутності. У подальшому, на підставі фіктивних документів, військовозобов’язаний отримав статус особи з інвалідністю, що дозволило йому легально уникнути мобілізації», – було сказано у повідомленні.
У ході проведення обшуків за місцями роботи та проживання підозрюваних було вилучено медичні документи та чорнові записи з доказами протиправної діяльності, понад 270 тисяч доларів США, близько 35 тисяч євро, понад 800 тисяч гривень, а також дорогі автомобілі.
Того ж дня суд обрав для медичних працівниць запобіжний захід – 60 днів тримання під вартою, при цьому внесення застави (266 тисяч гривень) дозволили лише медсестрі. Директорці лікарні вручено підозру за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а в цьому випадку вихід під заставу неможливий.
Набагато цікавіша історія розгорнулася навколо Євгена Кваса, колишнього депутата Самбірської районної ради від партії «Слуга народу». Хоча він склав депутатські повноваження ще на початку 2023 році після публічних обвинувачень у корупції (вони не дійшли до суду), але залишився керівником комунального підприємства «Об’єднане». Це багатогалузеве підприємство, яке здійснює комплекс робіт, спрямованих на забезпечення життєдіяльності Самбірської міської громади, підтримання санітарного стану та благоустрою міста.
Спочатку Євгену Квасу вручили підозру за статтею про зловживання впливом, суд обрав йому запобіжний захід – 60 днів тримання під вартою з можливістю внесення застави в 1 мільйон гривень. Проте коли цю заставу за Кваса внесли, на виході з СІЗО його знову затримали, та вручили підозру за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил – адже саме на його підприємстві фіктивно працевлаштовували чоловіків, яких пізніше «бронювали» від мобілізації. Звісно, мільйон гривень застави держава повертати не збирається.
При цьому тема участі «представників органу місцевого самоврядування» у згаданій вище схемі розвитку наразі не отримала. Львівські коментатори пишуть, що атака правоохоронців була спрямована проти мера Самбора Юрія Гамара (керує містом з 2015 року), але той нібито відкупився за мільйон доларів. До речі, мер Самбора досі не звільнив Кваса і Легуцьку, а лише відсторонив їх від виконання обов’язків.
Якщо справдяться чутки про заміну голови Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максима Козицького на нинішнього заступника голови СБУ, уродженця Львівщини Івана Рудницького, який певний час «стажувався» на посту губернатора Волині, «Самбірська справа», вочевидь, отримає продовження.
Чутки про можливу відставку Максима Козицького посилює і той факт, що останнім часом губернатор Львівщини значно зменшив свою медійну активність. Це пов’язують з його тісними контактами з колишнім керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком, якого нині обвинувачують у корупції.
Зокрема, Козицький ніяк не прокоментував інформацію про наміри Польщі збудувати автомагістраль, яка з’єднає польсько-український кордон зі Львовом, із можливістю подальшого продовження маршруту вглиб України. Зате на цю тему 14 травня висловився мер Львова Андрій Садовий, який заявив журналістам, що напередодні обговорив це питання з віце-прем’єр-міністром. «Україна загалом не відмовляється від ідеї реалізації такого інфраструктурного проекту, та сама зацікавлена в його розвитку», – сказав Садовий, не повідомивши інших подробиць.
За кілька днів до цього польські ЗМІ написали, що Польща пропонує побудувати автомагістраль від кордону до Львова за власним фінансуванням і правилами, і з подальшим платним проїздом для користувачів. «Причина – відсутність належної інфраструктури з українського боку. Польща наполягала на будівництві цієї автомагістралі ще до Євро-2012. На той час Україні не вистачало коштів на будівництво. Зараз кошти є, і Польща хоче здійснити інвестиції», – йшлося в публікаціях.
За даними польських ЗМІ, ініціатором будівництва виступає Агентство промислового розвитку Польщі. Проект передбачає, що фінансування, тендерні процедури та правила реалізації будуть польськими, хоча інфраструктуру будуватимуть на території України. «Це має стати символом», – заявив президент Агентства промислового розвитку Бартломей Бабуська.
За його словами, ідея полягає у створенні транспортного коридору, який змінить економічну та експортну географію Європи. Першим етапом може стати будівництво приблизно 80-кілометрової ділянки дороги М10 від пункту пропуску Корчова-Краковець до Львова. Проект планують реалізувати за міжурядовою угодою. При цьому тендери організує польська сторона – за національними та європейськими стандартами, що, як очікується, спростить участь польських компаній. Фінансування можуть забезпечити польський уряд, а також європейські фонди. Передбачається, що дорога буде платною: витрати компенсуватимуть в рамках концесії, за рахунок оплати проїзду водіями.
За даними видання Gazeta Wyborcza, підписання угоди планують до кінця червня 2026 року – напередодні Конференції з відновлення України у Гданську. У Польщі зазначають, що у перспективі проект можуть розширити: трасу продовжити до Одеси, а паралельно побудувати сучасну залізничну лінію європейського стандарту. Це, за задумом ініціаторів, дозволить створити новий експортний маршрут до ринків Близького Сходу.
Вочевидь, подібні масштабні плани Польщі з освоєння наразі українських територій викликали ступор у Києві. Міністерство розвитку громад та територій, на запит львівських журналістів не відповіло, спрямувавши їх у Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. В цьому ж агентстві лише повідомили, що не отримували жодних пропозицій щодо укладення договорів чи угод, а також не були залучені до можливих перемовин про побудову автомагістралі Краковець-Львів. При цьому в січні 2024 року тодішній прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на зустрічі з польським прем’єром Дональдом Туском у Києві пропонував Польщі побудувати автобан з Краківця через Львів та Броди до Рівного на умовах концесії.
На даний момент ні в уряді України, ні у Львівській ОВА формально проти польського проекту не виступили, особливо враховуючи його неозвучену мету – транспортування військових вантажів. Заява ж Андрія Садового, швидше за все, є його особистою позицією, оскільки мер нині конфліктує з польськими інвесторами щодо будівництва заводу з переробки сміття у Львові. Ця історія, про яку наше видання недавно писало, далека від завершення.
На минулому тижні в українському сегменті соціальних мереж розійшлися два відео. На першому з них чоловіки індійської зовнішності перуть речі у річці, і в коментарях йшлося, що це нібито річка Бистриця у межах Івано-Франківська. Ще більш активно поширюється і обговорюється відео, на якому буцімто мігранти з Індії побилися в Івано-Франківську з місцевими циганами, не поділивши територію. Однак перше відео насправді зняте в Індії, а друге, хоча й з Івано-Франківська, достатньо давнє, і на ньому зафіксовано бійку двох груп циганів, які не поділили гуманітарну допомогу.
Аналітики вказують, що тему завезення мігрантів з Індії та інших країн Азії найбільше обговорюють сайти, телеграм-канали, групи та спільноти в Західній Україні. Там регулярно проводяться опитування чи голосування щодо залучення трудових мігрантів, і більшість відповідей – негативні, а під ними багато агресивних коментарів. Також у соцмережах з’явилося багато гумористичного контенту на тему мігрантів, мемів, анекдотів та відео, виготовленого за допомогою штучного інтелекту, і все це користується популярністю в регіоні. Контент поширюють не лише боти, а й реальні користувачі, які підхоплюють «хайпову» тему.
Фахівці з маркетингу у соціальних мережах впевнені, що поширювачі двох згаданих відео просто спробували «хайпанути», скориставшись заявами мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Той недавно у коментарі місцевому медіа сказав, що мігранти з Індії, Бангладеш, Колумбії працюють у будівельній сфері міста, хоча й не уточнив їхню кількість. За словами мера, іноземці мають робочі візи, на місяць заробляють 500-600 доларів, а це більше, аніж вони можуть отримати на своїй батьківщині.
Водночас Марцінків (нагадаємо, він висуванець партії «Свобода») заявив, що не підтримує трудову міграцію, хоча у багатьох сферах нині є потреба у працівниках. При цьому представники рекрутингових компаній прямо заявляють: головна перевага трудових мігрантів не в дешевизні їхньої праці, а в тому, що їх не зможуть мобілізувати.
Офіційних даних щодо кількості трудових мігрантів в Івано-Франківській області, як і інформації щодо місць їхньої роботи, немає. А от Центр зайнятості у Львівській області щороку видає понад тисячу дозволів на роботу для іноземців, здебільшого для будівельної сфери. Зарплати у мігрантів 35-40 тисяч гривень, вони переважно з Індії, Бангладеш, Колумбії, Туреччини, повідомив журналістам директор Львівського обласного Центру зайнятості Василь Бариляк. Інформацію він надав лише після того, як 14 травня на одному з будівельних майданчиків Львова впала будівельна люлька з двома будівельниками з Туреччини і одним українцем, які загинули.
На наступному тижні, 23 травня, в Україні анонсовані мирні акції «проти нав’язливої трудової імміграції», які пройдуть, в тому числі, у переважній більшості обласних центрів Західної України. Цей захід організовує рух «Підпілля», одним із активістів цього є Ніколя Амбер – француз із Провансу, який одружений на громадянці України, проживає у Львові та називає себе «україномовним французом» або «французьким українцем».
Релігієзнавець, політолог, викладач французької Ніколя Амбер закликає українців вийти на мітинг і не повторити помилки французів, які тепер не можуть впоратися з наслідками масової неконтрольованої міграції. Його позицію низка українських ЗМІ вже оголосила «російським наративом», тож француза цілком можуть депортувати на батьківщину, де влада досі підтримує завезення мігрантів.