В різних областях Західної України одразу кількох людей обвинуватили в роботі на спецслужби Росії. Проте кампанія схожа на виконання спущеного з Києва плану, для чого в СБУ йдуть на відверті провокації.
Поширити / зберегти:Під час чергового обміну полоненими в Україну повернули 46-річного бійця 24 бригади імені короля Данила, колишнього мешканця села Великий Дорошів Львівської області Назара Далецького, який вважався зниклим з травня 2022 року. У вересні того ж року місцева влада повідомляла про його загибель, а у травні 2023 року в громаді відбувся похорон останків, які, за інформацією властей, належали Далецькому. Це не перший подібний випадок на Львівщині.
«З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – повідомив 5 лютого начальник Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький.
Назар Далецький був ще учасником АТО, з початком повномасштабної війни добровольцем пішов у ЗСУ. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року воїн перестав виходити на зв’язок, спершу він вважався зниклим безвісти. На сайті Куликівської громади зазначено, що Назар Далецький загинув 25 вересня 2022 року, у день свого народження, біля села Курилівка Куп’янського району Харківської області (розташоване за 5 км від Куп’янська просто на лінії фронту).
«У липні 2025 року інший наш оборонець, якого звільнили з полону, повідомив, що Назар живий. У серпні цю інформацію підтвердив ще один воїн. У жовтні – третій. Рідні клопотали і вірили. Сьогодні сталося справжнє диво», – додав Максим Козицький. На відео, яке поширив губернатор Львівщини, зображено рідних Назара Далецького, які бурхливо радіють після розмови з сином і чоловіком, звільненим з полону.
Правда, тепер на родину Далецького чекають адміністративні та фінансові проблеми, і питання не лише у скасуванні свідоцтва про його смерть та відновлення документів. Справ у тому, що за загиблого військового передбачаються виплати в сумі 15 мільйонів гривень. Київські власті розтягують основну частину цих виплат на 80 місяців (майже сім років), проте 20% (3 мільйони гривень) видають одразу після підтвердження смерті. Тепер ці гроші доведеться повернути.
Варто відзначити, що про загибель Назара Далецького офіційно повідомляли Львівська ОВА та Куликівська громада. У громаді наприкінці травня 2023 року навіть організували його похорон, фото й відео з якого збереглося на сторінках Великодорошівського старостинського округу у соціальних мережах. На відео видно, що похорон відбувався із військовими почестями у супроводі оркестру, труна накрита державним прапором України. Нині в громаді ситуацію не коментують.
Схожа історія вже траплялася на Львівщині. У травні 2025 року у Щирецькій громаді відбувся похорон нібито загиблого 33-річного військовослужбовця 425 штурмового полку «Скала» Богдана Вовка. Як і у випадку з Назаром Далецьким, експертизу ДНК останків не проводили, тим більше, що у бійця вже не було батьків, а похороном займалася його двоюрідна сестра.
Невдовзі після похорону у російських пабліках з’явилося відео, на якому Богдан Вовк розповідав, що він у полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК заявили, що поінформували військову частину, де проходив службу Богдан Вовк, про можливу помилку щодо його загибелі. На даний час доля Богдана Вовка невідома.
Волонтер Ірина Кріпченко вважає, що у випадку з Богданом Вовком йдеться про халатність керівництва військової частини. «Можливо, сестрі ніхто не підказав, вона не знала, як правильно вчинити», – зауважила вона. Волонтер нагадала, що раніше у селі Солонка під Львовом був інцидент, коли привезли тіло загиблого бійця, однак похорон скасували, оскільки мама не впізнала сина та домоглася експертизи тіла. У результаті дослідження ДНК показало, що це не її син.
Кріпченко наголошує, що експертиза також мала би з’ясувати, чиї тіла насправді поховали під іменами Назара Далецького та Богдана Вовка. Проте наразі жодної інформації від влади про підготовку до ексгумації могил та повторної експертизи останків не було.
Протягом минулого тижня в різних областях регіону одразу кількох людей обвинуватили в роботі на спецслужби Росії. Проте кампанія схожа на виконання спущеного з Києва плану, оскільки один із затриманих чоловіків просто їздив з увімкненим відео-реєстратором, другий – попереджував про місця «бусифікації», а неповнолітня дівчина вочевидь стала жертвою провокації СБУ.
Так, 3 лютого прес-служба СБУ повідомила, що «викрила 53-річного жителя Хмельницької області, який співпрацював з російськими спецслужбами та коригував ракетно-дронові удари по регіону». Проте чоловік всього-на-всього створив та адміністрував телеграм-канал, який був спільнотою для обговорення мобілізаційних заходів. «Насправді через нього зловмисник збирав інформацію про місця дислокації українських військових», – заявили в СБУ.
За цим стандартним формулюванням криється звичайне попередження про те, де співробітники ТЦК, котрі формально є військовими, здійснюють «бусифікацію» чоловіків мобілізаційного віку. Це фактично підтвердили в СБУ, додавши, що «в разі появи відповідних дописів у спільноті чоловік виходив на зв’язок з їхніми авторами та уточнював адреси базування підрозділів і маршрути їх пересування».
Чоловіка також звинуватили в тому, що він нібито намагався встановити місця розташування радіолокаційних станцій і зенітно-ракетних комплексів ЗСУ, а також цікавився даними про мобільні вогневі групи, що забезпечують протиповітряний захист Хмельницької області. Чоловіка затримали за місцем проживання. За повідомленням СБУ, «під час обшуку в нього вилучили смартфон, з якого він адміністрував телеграм-канал і контактував із представником ФСБ».
Не виключено, що цим «представником» насправді був співробітник СБУ, як у випадку з 17-річною мешканкою Івано-Франківська, котру українська спецслужба обвинуватила в роботі на ГРУ Росії. До речі, це прогрес, адже цьому обласному управлінні СБУ нарешті з’ясували, що агентурною роботою за межами РФ займається ГРУ, а не ФСБ.
Як повідомили 3 лютого в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області, «дівчина потрапила до уваги російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), коли розмістила оголошення про пошук роботи на одному з інтернет-ресурсів». За твердженнями СБУ, дівчину завербували росіяни, пообіцявши легкий заробіток. Найбільше ГРУ РФ нібито цікавила Бурштинська теплова електростанція.
«За завданням куратора, підозрювана проводила дорозвідку біля ТЕС, щоб з’ясувати її технічний стан після попередніх обстрілів. Для конспірації дівчина виїхала з Івано-Франківська на таксі, а безпосередньо до енергооб’єкта прямувала пішки. Прибувши до пункту призначення, вона зробила фото та відеофіксацію будівель ТЕС з прив’язкою до електронних координат на карті. Також агентка вивчала одну із опорних підстанцій в Івано-Франківську. Контррозвідники СБУ затримали фігурантку на гарячому поблизу стратегічно важливого об’єкта», – зазначили в СБУ.
В СБУ також оприлюднили скрін-шоти з комунікації дівчини в мессенджері WhatsApp, в якому вона отримувала інструкції та відсилала зроблені фото. Зі стилю спілкування «куратора» очевидно, що він є співробітником СБУ, який просто підвів дівчину під статтю про державну зраду. Тепер їй загрожує мінімум 15 років ув’язнення.
Проте згадані вище чоловік та дівчина, принаймні, робили щось за межами звичайної життєдіяльності людини. А от у Волинській області затримали переселенця з Луганщини просто за те, що він їздив по Західній Україні з увімкненим відео-реєстратором.
Як повідомили 6 лютого Волинська обласна прокуратура та Управління СБУ у Волинській області, вони «викрили та затримали агента російської воєнної розвідки, який збирав координати для підготовки ракетних ударів по Волинській, Рівненській та Тернопільській областях». За даними слідства, «наведенням російських обстрілів займався завербований ворогом переселенець з Луганщини, який потрапив до уваги російських спецслужб через родича з тимчасово окупованої території України».
Щоб отримати «бронь» від мобілізації, чоловік влаштувався на критично важливе підприємство у Тернополі. «Проживаючи на Тернопільщині, він упродовж серпня-листопада 2025 року на виконання завдань кураторів здобував та надавав інформацію щодо місць розташування та переміщення військовослужбовців ЗСУ, військових вантажів, результати ракетних обстрілів та проведення відновлювальних робіт на об’єктах критичної інфраструктури у Волинській, Тернопільській та Рівненській областях. Агент об’їжджав на власному авто західні регіони України із ввімкненим відеореєстратором, де фіксував геолокації стратегічних об’єктів. Відзняті відео з об’єктами зрадник пересилав куратору з ГРУ», – сказано у повідомленні.
При цьому в СБУ підкреслили, що «викрили зловмисника ще на початковому етапі його розвідувальної активності, задокументували його і затримали за місцем проживання». Тобто достатньо бути переселенцем зі Сходу та увімкнути відео-реєстратор під час подорожі, щоб бути обвинуваченим у державній зраді, за що можна отримати навіть довічне ув’язнення.
В п’ятницю, 6 лютого, в одному зі «спальних» районів Рівного відбувся зухвалий напад на бус ТЦК, в результаті чого один із військових отримав травму, а групі мобілізованих чоловіків, які вже пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК), вдалося втекти. Прикметно, що про інцидент одними з перших повідомили в Рівненському обласному ТЦК.
Як сказано у повідомленні, група оповіщення Рівненського об’єднаного міського ТЦК (ОМТЦК) супроводжувала військовозобов’язаних після проходження ВЛК на визначення придатності до служби, і на них напали.
«Два транспортні засоби з невідомими блокували проїзд військовому транспортному засобу та невідомі особи здійснили напад на військовослужбовців ТЦК. Внаслідок цього один з військовослужбовців був травмований та скерований до лікувальної установи. Командування Рівненського ОМТЦК скерувало повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронців», – йдеться у повідомленні.
У Рівненському обласному ТЦК додали, що військовозобов’язані, які перебували у транспортному засобі, під час цього зникли з місця події. Їхня кількість досі невідома. Речниця Рівненського обласного ТЦК Тетяна Камерістова пізніше уточнила, що інцидент стався 6 лютого приблизно о 14:00. Речниця поліції області Марія Юстицька повідомила, що у Рівненському районному управлінні поліції вказана подія зареєстрована, проводиться перевірка.
Варто відзначити, що Рівненський обласний ТЦК опублікував повідомлення про інцидент буквально через кілька хвилин після того, як у телеграм-каналі «Рівне 1283» з’явилося відео про блокування бусу та звільнення мобілізованих, хоча зазвичай реакції ТЦК доводиться чекати кілька годин, якщо не днів. Саме з посиланням на офіційну інформацію новину опублікували в ЗМІ.
Додамо, що у жовтні 2025 року подібний напад стався у Тернопільській області. Тоді Тернопільський обласний ТЦК повідомив, що поблизу міста Теребовля невідомі особи здійснили напад на транспортний засіб Чортківського районного ТЦК, який здійснював супровід військовозобов’язаного до військової частини, що знаходиться за межами Тернопільської області. «Нападники розбили скло транспортного засобу та силоміць витягли з нього військовозобов’язаного Б., який перебував у складі команди супроводу», – йшлося у повідомлення. Проте через кілька годин у ТЦК з невідомих причин видалили новину про напад на їхніх співробітників.