Львівський автобусний завод раніше був найбільшим підприємством Радянського Союзу з випуску автобусів. Проте після останнього «майдану» ЛАЗ визнали банкрутом, а нині на його місці готують житлову забудову.
Поширити / зберегти:Новим власником легендарного «Львівського автобусного заводу» (ЛАЗ) стало ТОВ «Львівінвестактив», повідомили львівські ЗМІ. Ця фірма входить до бізнес-групи родини Луцьких з Івано-Франківська, яка є власником відомої в місті будівельної компанії «Благо». Очевидно, що жодних транспортних засобів прикарпатські девелопери випускати не збираються.
ЛАЗ раніше був найбільшим підприємством СРСР з випуску автобусів міського, приміського і туристичного призначення, випускав також тролейбуси. ЛАЗ приватизували у 2001 році, понад 70% акцій підприємства викупило пов’язане із російським бізнесменом Ігорем Чуркіним – ТОВ «Сіл-Авто».
Після приватизації завод почав занепадати: на ньому почалися масові скорочення, затримки зарплат, а згодом – розпродаж майна. Завод продовжував роботу, але значно зменшив масштаби виробництва, яке частково було перенесене до міста Кам’янське (Дніпропетровська область). ЛАЗ виграв тендер на громадський транспорт для міст-господарів Євро-2012, однак у 2014 році господарський суд Львівської області визнав завод банкрутом.
У 2015 році прокуратура Львівської області відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння майном ЛАЗ, а у Верховній Раді з’явилися ініціативи націоналізації заводу. У 2016 році власниками низки об’єктів нерухомості ЛАЗу стали фірми Таїсії Саніної, дружини Ігоря Чуркіна. В 2019 році депутати Львівської міськради вимагали накласти арешт на незаконно відчужені приміщення ЛАЗу та заявляли, що право власності на приміщення заводу площею понад 20 тисяч кв. м зареєстровано за невідомими особами у незаконний спосіб.
При цьому з 2020 року перереєстроване у Кам’янському ТОВ «Львівські автобусні заводи» перебувало у стані банкрутства. А вже у листопаді 2022 року «Укрексімбанк» виставив на продаж боргові зобов’язання Львівського автобусного заводу.
Ситуація змінилася у квітні 2023 року, коли Господарський суд Дніпропетровської області затвердив план санації ЛАЗ. Він передбачав залучення нового інвестора ТОВ «Львівінвестактив» і виключення зі складу власників двох ліквідованих компаній, які не мали правонаступників.
Інвестор, який влив у компанію 82 мільйони гривень, зумів також погасити усі визнані судом борги ЛАЗ на суму 178,65 млн грн (зокрема, 86,8 млн грн перед «Укрексімбанком»). Після цього в грудні 2023 року «Львівінвестактив» став мажоритарним власником ЛАЗ, його частка становила 57,58%.
В кінці березня 2024 року Личаківський районний суд Львова і Печерський суд Києва скасували арешти на майно заводу. Таким чином, до статутного капіталу ЛАЗу увійшли гроші ТзОВ «Львівінвестактив» і понад 30 різних будівель заводу на вулиці Стрийській, 45 у Львові. Проте очевидно, що нові власники ЛАЗу не планують відновлювати виробництво автобусів, а просто знесуть ці споруди та забудують звільнені земельні ділянки житловою та торгівельною нерухомістю.
Адже ТОВ «Львівінвестактив» засноване рік тому інвестиційним фондом «Хайф», що належить мешканцю Івано-Франківська Андрію Луцькому (саме він вказаний кінцевим бенефіціарним власником ЛАЗу в судовому реєстрі і даних сервісу YouControl). Основний вид діяльності «Львівінвестактиву» – будівництво житлових і нежитлових будівель. Андрій Луцький також є співвласником івано-франківських будівельної та інвестиційної компаній «Благо», у його власності перебуває ще низка компаній, пов’язаних із будівництвом та інвестиціями.
Компанія «Благо» – один з найбільших забудовників не лише в Івано-Франківську, але й у всій Західній Україні. Звітуючи за свою діяльність у 2022-2023 роках, компанія повідомила про введення в експлуатацію 33 секцій у 8 житлових комплексах, а також про початок будівництва 20 секцій у 7 житлових комплексах в Івано-Франківську та його передмістях. Один з цих комплексів – U ONE, що позиціонується в якості «кварталу комфорт-класу», – будується на місці колишніх корпусів радіозаводу «Позитрон».
Важко сказати, наскільки комфортним може бути життя на місці колишньої промислової зони, проте досвід забудови подібних територій у нового власника ЛАЗу вже є. При цьому, за словами львівських коментаторів, Андрій Луцький перебуває у нормальних стосунках і з мером Львова Садовим, і з головою Львівською обласної військової адміністрації Козицьким. Тобто з дозволами на будівництво проблем у нього не буде.
Виконавчий директор чеського приватного залізничного оператора RegioJet Якуб Свобода, перебуваючи у Чопі, звідки його компанія запустила прямий потяг до Праги, поділився планами експансії в Західній Україні. Йдеться не лише про Закарпатську, але й про Львівську область. Однак все впирається в монополію «Укрзалізниці».
Насамперед чеський перевізник зацікавлений у продовженні маршруту потягу Прага-Чоп до Мукачева. «Я повторю те, що уже сказав власник RegioJet Радим Янчура: ми готові інвестувати певні кошти в інфраструктуру в Україні, зокрема у відновлення електрифікації ділянки європейської колії Мукачеве – Чоп» – відзначив Якуб Свобода в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».
Він повідомив, що говорив з українською стороною про можливість будівництва колії європейського формату від Чопа до Ужгорода і, відповідно, електрифікацію лінії до Ужгорода в майбутньому. За його словами, є ймовірність, що будівництво євроколії на цьому напрямку розпочнеться до кінця цього року, і це дасть RegioJet можливість організувати також маршрут від Праги до Ужгорода.
«Тільки-но буде збудовано євроколію до Ужгорода, електрифікація може відбутися за один-два роки. RegioJet дуже серйозно налаштований стосовно реалізації цього проекту. Можу запевнити» – заявив він.
Варто нагадати, що територія нинішньої Закарпатської області у міжвоєнний період входила до складу Чехословацької республіки, і в ті часи існували потяги Мукачеве – Прага та Ужгород – Прага. Але якщо запустити їх зараз, то де-факто чеський перевізник здійснюватиме внутрішні рейси в Україні на відтинках Мукачеве – Чоп та Ужгород – Чоп.
Проте основний напрям діяльності RegioJet – це все ж рейси з України до країн Європейського Союзу. Чеський перевізник розраховує не лише на Закарпаття, але й на Львів, де пасажирів значно більше. Однак «Укрзалізниця» наразі блокує запуск потяга Київ – Берлін з пересадкою на станції Мостиська-2 (кордон України з Польщею). Переговори про створення спеціального терміналу на цій станції, який готові своїм коштом збудувати чехи, наразі заморожено.
«Це дуже важливий проект, реалізація якого дасть нам змогу наблизити запуск сполучення Київ – Берлін, а також розширить можливість інших наших напрямків. Я б сказав, що наразі цей проект радше заморожений: у вересні минулого року ми скерували «Укрзалізниці» відповідні передпроектні розрахунки й технічні рішення, але відтоді жодних дій не відбулося. Ми хотіли б повернутися до нього так швидко, як це можливо» – сказав Якуб Свобода.
За його словами, гальмування цього проекту – «справжня загадка», адже він потрібен насамперед українським громадянам, які завдяки його реалізації отримають значно більше можливостей для подорожей до ЄС. Більше того, чеська компанія задекларувала готовність інвестувати у цей проект, тобто це додаткові кошти для української економіки, адже реалізовуватимуть цей проект українські підрядники.
«Перевагою запропонованого нами проекту є швидкість його реалізації. За правильної організації процесу проектування і будівництво пасажирської інфраструктури триватиме чотири місяці. Тобто якщо ми отримаємо сприяння з боку наших партнерів з "Укрзалізниці", то уже в середині літа цього року наші поїзди зможуть доїхати до станції Мостиська-2, і пасажири зможуть зручно та вигідно подорожувати як до Чеської Республіки, так і до Німеччини» – відзначив виконавчий директор RegioJet.
Він підкреслив, що плани «Укрзалізниці» продовжити європейську колію від Мостиськ до станції Скнилів у Львові потребуватимуть принаймні кілька років на реалізацію, а українським громадянам потрібно подорожувати вже сьогодні.
«Ми зможемо продовжити маршрут з Праги до станції Мостиська-2, а також відкрити сполучення з України до Берліна та Ганноверу. Всі необхідні дозволи для проходження потяга цим маршрутом по території Польщі та Німеччини ми вже отримали. Більше того, кожен наш потяг в Україні – це нові робочі місця в країні, адже ми потребуємо послуг клінінгу, в перспективі – прання білизни, екіпірування тощо» – щиро намагається зацікавити українську сторону чеський топ-менеджер.
Відповідь йому дав один з українських читачів, який написав у коментарі під інтерв’ю виконавчого директора RegioJet: «Якби Ви скерували в Укрзалізницю мішок з хабарами, все б давно працювало».
Проте навіть подібний підхід не гарантує успіху, адже монополія «Укрзалізниці» дозволяє цій структурі заробляти як на європейських партнерах (вона бере з RegioJet за оренду інфраструктури в десять разів більше, ніж в середньому по ЄС), та і на українських пасажирах.
Для порівняння: вартість квитка в сидячому вагоні другого класу «Укрзалізниці» за нещодавно відкритим маршрутом «Рава-Руська – Варшава» складає 28 євро, протяжність цього маршруту всього 330 км. А на маршруті Чоп – Прага протяжністю у 810 км RegioJet просить за сидячі місця 18,8 євро, і близько 25 євро у спальних вагонах, причому до цих сум входять вечеря і сніданок. Тобто в умовах воєнного стану український державний оператор намагається здерти зі співгромадян три шкури.