Західна Україна за минулий тиждень: Зеленський у Львові та боротьба з рухом «Рьодан» у цілому регіоні

З самого ранку 3 березня у центрі Львова виникли величезні затори. Біля Оперного театру не працювали світлофори, на перехресті стояли регулювальники. В місті також були помічені озброєні патрулі. Тому ніхто особливо не здивувався, коли з’явилася інформація, що до Львова на зустріч з президентом Латвії Егілсом Левітсом прибув Володимир Зеленський. Нагадаю, востаннє президент України перебував у Львові в січні цього року. Тоді він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою та президентом Литви Ґітанасом Науседою.

На момент зустрічі двох президентів, яка відбулася близько полудня, повітряну тривогу на Львівщині давно вимкнули. Проте без інциденту не обійшлося – хтось повідомив про замінування однієї зі шкіл Львова, а також головного залізничного вокзалу. Поліція інформації щодо вокзалу не підтвердила, а от учнів і вчителів зі школи таки вивели і обстежили приміщення та прилеглу територію. Вибухових засобів знайдено не було.

В цей час Зеленський та Левітс з дружинами перебували на Личаківському цвинтарі, де вшанували пам’ять загиблих українських воїнів. Їх супроводжував начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук.

Після цього два президенти дісталися до палацу Потоцьких, який має статус державної резиденції, де провели короткі переговори та підписали, за словами Зеленського, «дуже важливий документ». Правда, виявився він лише спільною декларацією, яка засвідчує підтримку Латвією повноправної європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нагадаю, президент у Латвії виконує церемоніальні функції, вся влада перебуває в руках прем’єра та уряду.

Своєю чергою, перші леді Україна та Латвії, Олена Зеленська та Андра Левіте відвідали Український католицький університет у Львові. «Ми побачили університет, кампус, в якому мешкають студенти, і центр підтриманого проживання «Емаус» для людей із ментальними розладами», – написала дружина президента України у своєму Телеграм-каналі.

Завершивши переговори з Егілсом Левітсом, Володимир Зеленський поїхав у Львівський військовий госпіталь, де відвідав поранених, в тому числі тих, хто воював під Бахмутом. Кільком з них президент вручив нагороди, причому серед відзначених – колишній журналіст одного з телеканалів Івано-Франківська – тобто піарники Зеленського вочевидь розраховували на додаткову увагу преси до цієї акції.

І лише після спілкування з військовими оголосили справжню причину приїзду президента України до Львова. Як виявилося, він став головним спікером на конференції United for Justice («Об’єднані заради справедливості»), котру Зеленський раніше анонсував на «початок березня», не називаючи ні часу, ні місця її проведення.

Раніше Генпрокурор України Андрій Костін назвав захід «юридичним Рамштайном», і заявив, що на ньому планують обговорення «всіх можливостей для притягнення Росії до відповідальності за скоєні нею воєнні злочини та компенсації завданої Україні шкоди». Варто відзначити, що назва «Рамштайн» в нинішній Україні повторює долю слова «майдан» після державного перевороту у 2014-му, коли його вставляли у назви різноманітних організацій та ініціатив.

Затримка з оголошенням про цю конференцію, швидше за все, була пов’язана з тим, що спецпоїзд, яким високопоставлені гості дістаються з Польщі до України, лише один, і саме ним приїхав президент Латвії. А решта учасників конференції, – серед яких були міністри закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра та Естонії Урмас Рейнсалу, генеральний прокурор США Меррік Гарланд, єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, голова Офісу прокурора ЄС Лаура Кевеші, міністри юстиції та генеральні прокурори низки країн ЄС, – прибули другим рейсом цього ж потягу, який повернувся за ними зі Львова до Перемишля.

Варто відзначити, що спічрайтери Зеленського попрацювали непогано, вставивши в його промову згадку про творця поняття геноциду як злочину Рафала Лемкіна, який свого часу навчався і працював у Львові. А от головна новина, яку першим оголосив Андрій Костін, а потім повторив і сам президент – про відкриття в Україні офісу Міжнародного кримінального суду (МКС) – була сприйнята європейськими гостями без особливого захвату. Справа в тому, що Україна досі не ратифікувала Римський статут МКС, який дає визначення злочину агресії, без чого неможливо навіть формально розпочати якесь розслідування.

При цьому згаданий Дідьє Рейндерс неодноразово відзначав, що навіть в такому разі МКС не буде мати відповідної юрисдикції. Це ж визнав у своєму виступі на конференції у Львові Володимир Зеленський. «Наше об’єднання заради справедливості має стати потужним імпульсом для ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН проекту української резолюції – резолюції, що сприятиме створенню спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Трибунал стане тією ланкою, що подолає проблему неможливості для Міжнародного кримінального суду притягати до відповідальності саме за злочин агресії» – сказав він.

Але резолюції Генасамблеї ООН, так само як підписана президентами України та Латвії декларація, не мають жодних юридичних наслідків. Інше питання, що багатьох європейських та українських чиновників та юристів це й не цікавить. Якщо можна отримати високооплачувану роботу в представництві МКС в Україні (яке, схоже, розміститься у Львові) чи секретаріаті конференції United for Justice – то важливішим стає не результат, а процес.

За адептами руху «Рьодан» ганялися з вигуками «Слава Україні!»

В минулі вихідні, 26-27 лютого, в низці міст Західної України відбулися зібрання підлітків – послідовників молодіжного руху під назвою ПВК «Рьодан», що бере свій початок у Росії. Його адепти збираються великими групами в громадських місцях і влаштовують бійки, найчастіше з «офниками» (сучасна назва гопників та хуліганів), а також з «скінхедами». Свої меседжі «рьодани» поширюють в телеграм-каналах.

Ці підлітки також називають себе «павуками», зображення яких з цифрою 4 носять на одязі. Появу субкультури пов’язують з японським аніме-серіалом Hunter x Hunter, у якому є бандитське угрупування під назвою «Геней Рьодан», символом якого був саме павук і цифра 4. Також «рьодани» надають перевагу чорному одягу, можуть носити картаті штани. Підлітки вважають себе «неформалами», і стверджують, що незважаючи на абревіатуру «ПВК» (приватна військова компанія) у назві руху не мають жодного стосунку до військових формувань.

Хоча цей рух більше популярний у Києві, Харкові, Дніпрі та інших містах Сходу України, мовно і ментально ближчих до Росії, але прихильники ПВК «Рьодан» знайшлися і в Західній Україні. Ну, або були оперативно вигадані місцевими правоохоронцями.

Так, 27 лютого з’явилася інформація про те, що біля торгового центру «Форуму» у Львові готувалася масова бійка підлітків. На місці працювали кілька екіпажів поліції, які не дали організувати зіткнення. Як повідомила речниця поліції у Львівській області Світлана Добровольська, на території Львова жодних інцидентів з цього приводу не було. Під час проведених зібрань підлітки поводили себе спокійно, поліцейські провели роз’яснювальні розмови з учасниками зібрань.

«Окрім цього, працівники сектору ювенальної превенції Львівської області влаштовують профілактичні лекції для школярів. Їм розповідають про відповідальність, яка настає за вчинення такого роду правопорушень, й закликають не брати участі у фізичному протистоянні, а саме не вступати у групи «Рьодан» та «антиРьодан»» – сказала Добровольська.

Цікавішою виявилася ситуація в Івано-Франківську. 26 лютого кілька десятків підлітків бігали центральними вулицями міста у пошуках опонентів з руху «Рьодан». У поліції заявили, що ніхто під час цього не постраждав. Начальник відділу ювенальної превенції управління поліції в Івано-Франківській області Алла Бойчук наступного дня повідомила, що всіх учасників зібрання встановили. Правоохоронці працюють з ними та їхніми батьками.

«По дорозі вони кричали «Слава Україні», біля адміністрації заспівали гімн та розійшлися. І ніякого насилля не було, і добре, що так сталося… По Україні пішла хвиля такого. Ми знаємо, що ця субкультура активно розвивається у Росії. Ми відпрацьовуємо це разом зі співробітниками кіберполіції, вивчаються акаунти та соцмережі, чи це не була інформаційна війна і чи ці діти не залучалися до цього» – сказала Бойчук 27 лютого.

А вже 28 лютого вона заявила, що зібрання зі 140 неповнолітніх в центрі Івано-Франківська двома днями раніше організували через соцмережі троє підлітків віком від 14 до 16 років. Вони начебто планували влаштувати масову бійку, і зараз поліцейські з’ясовують, чи пов’язані ці збори «із російською субкультурою» ПВК «Рьодан», сказала Бойчук.

За словами поліцейської, на батьків організаторів склали протоколи щодо неналежного виховання дітей. Її колеги також виявили вісім груп у різних соцмережах, які могли поширювати наративи субкультури «Рьодан». Вони надіслали запит до департаменту кіберполіції, аби заблокувати ці спільноти.

Загалом, з повідомлень поліції неможливо зрозуміти, чи насправді були хоч якісь зібрання адептів руху «Рьодан» в містах Західної України, адже жодних фото затриманих підлітків правоохоронці не наводять. При цьому масові затримання осіб у віці 14-17 років відбулися 27 лютого у Чернівцях біля торгового центру Майдан, у Луцьку – біля ТРЦ «ПортCity», а також біля торгових центрів в Ужгороді та Мукачево.

Показовою є реакція прес-секретаря поліції у Волинській області Ольги Бузулук. За її словами, правоохоронці дізналися про можливий збір групи підлітків з метою влаштувати масову бійку під час моніторингу соцмереж.

«Поліцейські спрацювали на випередження: приїхали заздалегідь й усіх учасників групи – понад 30 осіб – запросили до одного з підрозділів поліції. З підлітками у присутності дорослих провели профілактичні бесіди, опитали й відпустили. Завдяки вжитим заходам й своєчасному реагуванню поліції підлітки не встигли нічого накоїти. Вони не вчинили ніяких злочинів чи правопорушень. Можливо, вони й не хотіли їх вчиняти» – сказала вона журналістам.

Тому я особисто не здивуюся, якщо всі ці акції виявляться банальними провокаціями поліції, та ще й з подвійною метою. По-перше – виявити молодь, яка потенційно цікавиться хоч чимось, пов’язаним з Росією. А по-друге – провести своєрідний перепис потенційних рекрутів, адже нинішніх 17-літніх уже через кілька місяців можна буде мобілізувати до війська.