Західна Україна за минулий тиждень: Львів у пітьмі та боротьба з пам’ятниками на Закарпатті

Львів досі не оговтався від наслідків найпотужніших з лютого обстрілів

Львів, який офіційно проголошено тилом, і куди російські ракети прилітали не так уже й часто (а останніми місяцями їх взагалі не було), в минулі понеділок і вівторок приміряв на себе статус прифронтового міста. Від обстрілів 10 та 11 жовтня столиця Східної Галичини досі не оговталася.

Отже, зранку 10 жовтня у Львівській області, як і в решті України, тривала чотиригодинна повітряна тривога. Мешканці міста чули вибухи, практично все місто залишилося без електроенергії. Одразу ж після завершення тривоги у Львові вишикувалися черги до продовольчих крамниць та АЗС. Хліб у магазинах викупили майже миттєво, але перший заступник голови Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Андрій Годик запевнив, що хліб буде, а наступного дня усі підприємства повноцінно відновлять свою роботу.

На автозаправних станціях водії не лише наповнювали пальним баки своїх машин, а й набирали його для роботи електрогенераторів. Проте дефіциту нафтопродуктів не було, черги були спричинені панічним попитом.

Лише пополудні власті повідомили про результати обстрілів. Глава Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що під удар потрапили об’єкти критичної інфраструктури та дві підстанції – без жодних подробиць. Більш інформативною виявилася влада Львова.

Через війну близько 90% міста залишилося без електроенергії, повідомив перший заступник мера Львова Андрій Москаленко. «Трамваї та тролейбуси не курсують. Влада вивела на маршрути збільшену кількість автобусів. Також не працює понад 80% світлофорів. На великих перехрестях працюють регулювальники» – написав чиновник у своєму Телеграм-каналі. Попри те, уже за кілька годин після завершення тривоги громадський транспорт на зупинках очікувало приблизно стільки ж людей, як і в звичайні дні. У соцмережах пасажири подекуди нарікали, що не могли добратись, до прикладу, в Винники. Але це були радше поодинокі випадки.

«У місті немає постачання гарячої води. Холодну воду постачають через резервне живлення. Також є труднощі з мобільним зв’язком. На зв’язку з мобільними операторами», – також написав Москаленко. Варто відзначити, що впродовж дня проблеми з водою містяни вирішували по своєму – купували бутильовану, і навіть добували за допомогою збережених у місті водокачок, зокрема у сквері на вулиці Лисенка. Станом на кінець дня водопостачання було лише на 65% території міста, оскільки станції підкачок знеструмлені. «Львівводоканал» використовував дизельні генератори, аби забезпечити людей водою.

«Воду подаємо практично у всі райони, але у деяких будинках вона доходить лише до 3 поверху, – повідомили у комунальному підприємстві. – Просимо мешканців багатоповерхівок перевірити чи є у них вода у підвалах або в квартирах на першому поверсі і закликаємо власників цих квартир дозволити сусідам набирати воду. Ми зобов’язуємось провести перерахунок за використану воду». Ті, у чиїх будинках нема води, можуть набрати її з пожежних гідрантів на кількох локаціях в усіх районах міста. Також поповнити запаси води можна буде у водовозках, які обіцяв запустити водоканал.

До четвертої дня 10 жовтня в місті були серйозні проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом, зв’язатися з рідними і близькими було практично неможливо, що змусило львів’ян нервувати. Але ближче до вечора мобільні оператори усе налагодили. Також у місті можна було спостерігати черги до банкоматів і банківських відділень, адже через відсутність електроенергії розрахуватись платіжними картками не вдавалось.

Проте вже в обідню пору львів’яни і гості міста спокійно гуляли площею Ринок, пили каву і наливки і навіть відвідували екскурсії. А те, що в місті щось трапилось можна було зрозуміти лише з темних вітрин магазинів і кав’ярень, порожніх трамваїв і великої кількості автомобілів з гучномовцями, які у випадку повторної повітряної тривоги мали б сповіщати мешканців про загрозу ракетного удару.

Ввечері в понеділок мер міста Андрій Садовий спробував заспокоїти його мешканців. «Електроенергію в місті відновлено на 99%. Громадський транспорт від завтра курсуватиме у звичному режимі. Вода до ранку буде у всіх», – заявив Садовий. Проте Росія внесла корективи у ці плани.

Вранці 11 жовтня у Львові знову була повітряна тривога, а близько полудня було зафіксоване влучання ракет. Максим Козицький  уточнив, що зафіксовано три вибухи на двох об’єктах енергетики у Львівській області. «Внаслідок ракетного удару 30% Львова тимчасово без електроенергії. Також перебої з водопостачанням у Сихівському та Франківському районах міста», – повідомив мер Львова Андрій Садовий і попросив львів’ян зробити запас води, адже можливі перебої у водопостачанні.

Пізніше Козицький заявив, що це був «найважчий удар із початку повномасштабної військової агресії Росії», і після атаки 11 жовтня від двох підстанцій «нічого не лишилося». В свою чергу, Андрій Садовий повідомив, на відновлення обладнання пошкоджених електричних підстанцій «знадобляться місяці». Підтвердженням цих слів стало відімкнення електроенергії у всьому Львові, яке сталося близько сьомої вечора 11 жовтня – місто занурилося у моторошну пітьму.

Правда, станом на 14 жовтня електро- та водопостачання у Львові в основному відновлено, хоча мерія закликала мешканців обмежити використання електроприладів у пікові години. Влада сама подала приклад – задля економії електроенергії у Львові зупинили роботу фонтанів та вимкнули підсвітку на фасадах будинків. Проте стосовно початку опалювального сезону у мерії зберігають мовчанку.

Слова ж Андрія Садового не гріють львів’ян. «Ми маємо у Львові 6 тисяч укриттів. У кожному укритті, якщо це технічно можливо, має бути облаштовано пункт обігріву – банальна піч і дрова. Це врятує, щоб не замерзнути, бо відновлення будь-якого сервісу після пошкодження потребує часу. Ми повинні вижити. Без електроенергії ТЕЦ не працюють, а ми бачимо, що ворог хоче заблокувати подачу тепла. Велике прохання до керівників управляючих компаній, голів ОСББ забезпечити готовність до різних сценаріїв. Якщо у будинку буде пункт обігріву, то це гарантія, що ми будемо в теплі» – заявив він. Чи почато роботи з відновлення роботи дров’яних печей австрійського періоду в ратуші Львова – наразі невідомо.

На Закарпатті – нова хвиля боротьби з пам’ятниками

В четвер, 13 жовтня, у багатьох онлайн-ЗМІ Закарпаття вийшли новини під заголовками на кшталт «Дві знакові події: в Мукачеві із замку “Паланок” демонтують турула, а в Ужгороді – пам’ятник радянським воїнам».

Справді, вранці того дня на засіданні виконавчого комітету Мукачівської міськради прийняли рішення замість орла-турула встановити в замку «Паланок» тризуб. Музею доручили провести демонтаж монумента «Турул» з бастіону замку, що було блискавично виконано.

Орел-турул є містичним прабатьком угорського народу – святим тотемом династії Арпадів, що символізує постать найвищого бога Іштена, а також містичним батьком вождів Аттіли та Алмоша. За легендою, саме турул провів угорський народ зі Сходу до території сучасної Угорщини. Закарпаття було частиною королівства Угорського понад 1000 років, і тут досі компактно проживає понад 100-тисячна угорська громада. Тож не дивно, що місцеві угорці різко засудили такі дії місцевої влади.

«Товариство угорської культури Закарпаття з обуренням дізналося про рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо демонтажу монументу "Турул", встановленого на бастіоні Мукачівського замку. Рішення тим більш дивне, що пам’ятник, який є символом міста, був повернутий на колишнє місце у 2008 році з ініціативи Мукачівської адміністрації, в дусі спільного історичного минулого та мирного співіснування між національностями», – йдеться у заяві організації.

В свою чергу, «Демократична спілка угорців України» у своїй заяві зазначила, що вперше за десятиліття незалежної України орган місцевого самоврядування на Закарпатті не приймає рішення про дозвіл на встановлення чи навіть реставрацію пам'ятника, пов’язаного з культурою та історією угорського народу, а навпаки, видає наказ про його знищення. Спілка висловила рішучий протест проти цього рішення та закликала членів виконавчого комітету Мукачівської міської ради скасувати його.

Відреагували на ситуацію і в Будапешті. Держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Потапі назвав демонтаж монумента шокуючою. «Рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про демонтаж орла-турула шокуюче й обурливе. Тим паче, що скульптуру демонтували за рекордно короткий час – по обіді вже зняли», – написав він у Фейсбук.

За другий пам’ятник, демонтаж якого теж анонсували на Закарпатті, наразі ніхто не вступився, хоча історія може вийти не менш скандальна, ніж з турулом. Того ж 13 жовтня губернатор Закарпаття Віктор Микита повідомив, що прийняте рішення про демонтаж пам’ятника радянським воїнам в обласному центрі. За словами чиновника, профільна комісія Закарпатської ОВА, створена за його розпорядженням, провела перевірку монумента поблизу словацького кордону в Ужгороді, що має офіційну назву Пам’ятник радянським воїнам «Україна – визволителям».

«Величезний монумент має ознаки аварійності та, за повідомленнями громади, несе реальну загрозу життю й здоров’ю людей, які перебувають у черзі для перетину державного кордону», – заявив Віктор Микита. Чиновник повідомив, що відповідні служби отримали завдання на підготовку до демонтажу пам’ятника з дотриманням заходів безпеки, водночас профільний департамент Закарпатської ОВА готує документи на засідання Кабміну для виключення пам’ятника з переліку пам’яток, щоб витримати процедуру.

Загалом нічого нового для України, якби не один момент: київські власті, незважаючи на свою неонацистську сутність, продовжують лицемірно святкувати «День визволення України від фашистських загарбників», який припадає на 28 жовтня. Саме цього дня у 1944 році радянські війська вийшли на нинішній кордон України зі Словаччиною – де, власне, у 1970 році і було встановлено пам’ятник «Україна – визволителям». Понад 50 років він був символом приналежності Закарпаття до України, і от тепер його, вочевидь, хочуть знести до чергової річниці визволення краю від німецьких та угорських фашистів.

Я не здивуюся, якщо певним колам в Будапешті це сподобається. Адже в липні цього року глава МЗС Угорщини припускав, що за певних умов угорські військові можуть перейти кордон із Україною, щоб захистити угорців Закарпаття…