«Дорогий долар» вдарив по українських біженцях в Польщі
Якщо полякам соціальні виплати можуть перерахувати відповідно до рівня інфляції, тісно пов’язаної з подорожчанням долара, то біженці з України опинились у значно гіршій ситуації.
У березні цього року уряд Польщі оголосив про «дерусифікацію» економіки та запровадив так званий «антипутінський щит», знизивши ПДВ на бензин, газ та електрику, а також на багато товарів першої необхідності, – у деяких випадках до нуля.
«Війна Росії з Україною створює величезну економічну турбулентність у всьому світі. Для боротьби з нею ми вирішили запустити “антипутінський щит”. Він буде наступником програм “Антикризовий щит” та “Антиінфляційний щит”, які довели свою ефективність у боротьбі з наслідками пандемії», – наголосив тоді прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький (партія «Право і Справедливість», ПіС).
Проте внаслідок дій польського уряду почалося стрімке падіння національної валюти – злотого (PLN). Знаковим днем стало 27 вересня, коли американський долар (USD) у Польщі встановив рекорд, вперше в історії перетнувши психологічний бар’єр у 5 злотих. Долар став другою валютою, яка «пробила» символічну для поляків позначку у 5 злотих – за декілька днів до того цієї межі досяг швейцарський франк (CHF). З початку 2022 року курс долара у Польщі зріс на 24,8%, тоді як за п’ять років – на 37,5%.
– Хоча курс 5 злотих за долар слід сприймати як екстремальний, наразі немає ознак того, що прискорений тренд зростання вартості американської валюти раптово завалиться. Долар рекордно сильний не тільки відносно до злотого, але й стосовно до кошика основних валют. Крім того, китайський юань є найдешевшим за кілька років, – каже Бартош Савіцький, аналітик Cinkciarz.pl.
– У випадку з польським злотим фактором послаблення є не лише зовнішня ситуація, а й внутрішня. Небажання іноземних інвесторів вкладати кошти у Польщу пов’язане з податковими планами властей, енергетичною невизначеністю та триваючим конфліктом Варшави з Європейською комісією. Якщо євро не відновиться, обмінний курс USD/PLN не повернеться нижче 5. Те саме стосується ситуації щодо CHF/PLN, – вказує Міхал Стайняк.
– Сильний долар – це дуже негативна новина для польської економіки. Фінансові інвестори віддають перевагу трохи нижчим доходам у США, але більш стабільним і безпечнішим, ніж у випадку Польщі. Крім того, слабкий обмінний курс злотого підтримує високу інфляцію імпорту, зокрема у випадку енергетичних товарів. Достатньо подивитися на ціни на нафту, які вже нижчі за піки 2021 року, але слабкий злотий утримує ціни бареля нафти в польських злотих на дуже високому рівні, – пояснює Стайняк.
Загалом польські аналітики сумніваються в ефективності урядових дій. «Взимку з нас здеруть шкіру», – заявив Мацей Самчик у програмі «Точка зору» Гжегожа Янковського, автора блогу «Subiektywnie o finansach». Він вважає, що після тимчасового відновлення цін восени, взимку можна очікувати підвищення вартості енергоресурсів на 70-80%.
Самчик також впевнений, що антиінфляційний щит потрібно скасувати. Це означатиме зростання цін у магазинах, а також вартості електроенергії та палива, але експерт зазначив, що уряд не може дозволити собі утримувати розрекламований щит. «Щорічно ми витрачаємо на це 75 мільярдів злотих, а весь державний бюджет становить 550 мільярдів злотих. На антиінфляційний щит ми витрачаємо майже стільки, скільки на охорону здоров’я в Польщі, – сказав він. – Це нежиттєздатно в довгостроковій перспективі».
Хто ж найбільше постраждає від зростання американської валюти? Безперечно, в першу чергу – соціально вразливі верстви населення Польщі. Але полякам соціальні виплати можуть перерахувати відповідно до рівня інфляції, тісно пов’язаної з подорожчанням долара. У значно гіршій ситуації опинились біженці з України.
Ухвалений у Польщі спеціальний закон про допомогу їм визначає не лише правила легалізації перебування, але й пакет пільг для громадян України. У зв’язку зі зміною спецзакону, яка набула чинності 30 квітня, допомога виплачуватиметься не довше 120 днів з дня прибуття громадянина України до Польщі. Але війна триває вже понад сім місяців, і більшість біженців, котрі евакуювались до Польщі у лютому-березні 2022, вже втратили право на отримання матеріальної допомоги.
Більшість біженців з України давно самостійно винаймають житло, відповідно – самі сплачують оренду та комунальні послуги, а ще ж є витрати на транспорт, їжу, одяг… При цьому основу вимушених переселенців складають жінки з дітьми та люди похилого віку, яким потрібно ще й ліки купувати за власний кошт. Але навіть ті, хто матеріальну допомогу від польських властей ще отримує, вже тепер опинились фактично на межі виживання – адже розмір соціальних виплат не змінився, в той час як Польщу накриває потужна хвиля росту цін.
Інфляція у Польщі за підсумками вересня за попередньою оцінкою становила 17,2% річних, що стало рекордним показником за останні 25 років, повідомляє Головне статистичне управління (ГСУ) Польщі. «Ціни на споживчі товари та послуги у серпні 2022 року порівняно з аналогічним місяцем минулого року зросли на 17,2%, а порівняно з попереднім місяцем зросли на 1,6%», – йдеться у повідомленні ГСУ. Цей показник перевищив всі очікування польських економістів.
Крім того, на польських АЗС, порівняно з серпнем минулого року, пальне подорожчало приблизно на 50%, а ціни на газ для підприємств зросли в середньому на 200-300%. Тому деякі продукти українські біженці вже не можуть собі дозволити купувати у необхідній кількості.
У Польщі розуміють, що через стрімку інфляцію та «недружні суспільні настрої» українські біженці (в першу чергу люди працездатного віку з вищою освітою!) можуть почати масово переїздити до інших країн Європи, з більш привабливими пропозиціями у сфері соціального захисту. Тому не дивно, що неурядова організація «Польська гуманітарна акція» (Polska Akcja Humanitarna) в рамках програми TeRA (Temporary Rapid Assistance) пообіцяла додаткову грошову допомогу для українців. Організація задекларувала, що кошти зможуть отримати ті біженці, які ще не отримували жодної виплати від інших організацій протягом останніх трьох місяців.
Але недарма кажуть, що «обіцянка – цяцянка, дурному радість». Якщо зазирнути на сайт організації, то там написано наступне: «З жалем повідомляємо Вам, що на даний момент наш проект аналізується і до подальшого повідомлення ми не проводимо попередню реєстрацію для бажаючих приєднатися до програми TeRA. Всі особи, які вже подали заявку і отримали підтвердження про приєднання до програми, гарантовано отримають залишок траншів допомоги в найближчі тижні і місяці».
Тим часом, хоча матеріальна допомога українським біженцям при такій інфляції стає мізерною, суспільна напруга стосовно українців у Польщі зростає. Пересічні польські обивателі вважають, що українські біженці отримують занадто багато матеріальної допомоги та «висмоктують» бюджетні кошти, що й спричиняє подорожчання товарів та послуг для самих поляків. Зі стадії «тихого буркотіння на кухні» невдоволення почало переходити у вуличні акції.
Так, наприклад, у центрі Варшави 24 вересня відбулася чергова демонстрація під гаслом «Зупинити українізацію Польщі!» Ініціатором акції виступив депутат Сейму Гжегож Браун (консервативна партія «Конфедерація»), відомий тим, що навесні 2022 року намагався протистояти підняттю українського прапора над польським парламентом.
Близько 200 людей зібралися біля варшавського Палацу культури та науки, відомого як «сталінська висотка». Поляки несли прапори Польщі, Національного руху та Комуністичної партії Польщі, а також транспаранти з гаслами: «Зупинити зміну етнічного складу Польщі», «Зупинити грабунок під приводом допомоги постраждалим», «Ту Польща, а не УкроПоль», «Резидент, ти вже отримав орден Бандери?», «Ми – слуги польського народу», «Стоп масовій імміграції», «Велика католицька Польща», «Робота в Польщі для поляків», «На бандерівське рило знайдеться кийок!», «Геть Євросоюз!», «США – імперія зла!» та «Бандерівський ПіС».
Одним словом, українські біженці у Польщі опинилися фактично сам на сам зі своїми проблемами, – як матеріального, так і суспільно-політичного характеру. В цій ситуації той з них, хто розумніший, освіченіший, має гарні професійні навички, – буде їхати далі на Захід.
А хто залишиться – цілком може стати «бомбою уповільненої дії» для польського соціуму. Тому що, по-перше, мільйони українців-злидарів у Польщі самі можуть організувати акції протесту, а по-друге – антиукраїнські акції поляків можуть стати більш масовими та призвести до спалахів агресії та насильства.