Йдеться про уродженця Львова – попснярського співуна Віталія Козловського. Його прізвище згадується в указі президента за 23 серпня.
Поширити / зберегти:Загалом, президент Зеленський нагородив відразу кількох львівʼян
«За значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов’язку»
Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено:
– Городечного Романа Богдановича – волонтера;
– Кожана Ігоря Володимировича – директора науково-мистецької фундації митрополита Андрея Шептицького – Національного музею у Львові.
– Козловського Віталія Віталійовича – співака;
Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» отримав:
– Вовк Володимир-Богдан Михайлович – завідувач кафедри Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Почесне звання «Заслужений художник України отримав»:
– Смольський Юрій Мирославович — старший викладач кафедри Львівської національної академії мистецтв.
Почесне звання «Заслужений юрист України» присвоєно:
– Заверусі Богдану Івановичу — начальникові відділу у Львові державного підприємства «Документ»;
– Сопільнику Ростиславу Любомировичу — професорові кафедри приватного закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права».
Останній зі списку, до речі, – син відомого на Львівщині міліційного начальника Любомира Сопільника, який, можна сказати, розбудував за десятиліття цілий клан ві Львові з членів родини: синів, онука, тощо.
В минулому Любомир Сопільник‑старший навіть потрапляв в низку скандалів, пов'язаних з проституцією та обігом наркотиків – що, загалом, для міліціянта є звичною справою. Особливо, коли ще й на високих посадах перебуваєш пів життя.
Але якщо ці скандали – більше на рівні чуток на кшталт «баби на лавці сказали», то випадок, пов'язаний з його іншим сином, рідним братом нагородженого орденом Ростислава – зі Святославом – чітко був закарбований.
9 травня 2011 року Святослав Сопільник брав участь в ході Партії реґіонів (умгу: львівського її відділку!) та покладанні вінків сов'єцьким пам'ятникам‑істуканам.
Звісно, ще громадськість та інші політичні сили намагалися цій комунізації завадити – і під час цього Святослав Сопільник з травматичного пістолета із забороненими набоями поранив тодішнього помічника депутата Львівської міської ради Олега Ковпака.
Міліція – яка дивина – відмовила у відкритті кримінальної справи проти Святослава Сопільника.
Але повернімося до нашого Козловського.
Не знати, які заслуги оцінював в ньому Зеленський, але не є державною таємницею, що скакунець зі Львова вже давно як перейшов в своїй творчости на оккупаційну русску мову.
Дебютна платівка Козловського «Будь сільнєє» складалася майже повністю з пісень москвинською. А це, на хвилиночку, 2014 рік, червень місяць!
Друга платівка від 2016 року – «Майо жєланіє» – знов русскім ізиком!
9 травня 2018 – Козловський бере участь в Москві з відзначення так званого «дня пабєди»!
– Коли він фотографувався та співав дифірамби Нелі Штепі — всі мовчали. Коли він говорив, що не знає, хто почав війну — всі мовчали. Заспівав на концерті 9.05.2018 у Москві — всі прокинулись... Чому я маю бути в одному "клубі" з ним, Лободою, всякими там Лорак і Повалій, які взагалі "народні"? Може, врешті час почати масштабну ревізію звань та нагород?, – висловила відразу після тої події своє обурення співачка Анастасія Приходько на своїй сторінці у Facebook.
На що тоді нинішній орденоносець Козловський відповів 10 травня 2018 року:
– Я вшанував ветеранів там, де мене хотіли почути, та з іншої нагоди цього виступу я б собі не дозволив. Переконаний, що ветерани в Москві такі ж, як і в Києві — вони разом пройшли страшну війну, перемогли у ній, заплативши дуже дорогу ціну. Вони йшли до кінця, не ділили себе на нації, це їх пам`ять. І вони заслуговують на те, щоб прожити свої останні роки гідно, відчуваючи нашу вдячність, — заявив Козловський.
Ось такий він – справжній сучий син Галицької землі!
Зрештою, чия земля, яка держава – того і влада.
Так і їхня буцім як «культура» з орденоносцями
Такі й такі самі ордени – читай, що отримані від самого 95 Кварталу.
За що‑що їх там цього разу понавидавали, кажете?...