На Київщині під проводом єврея перепоховали останки голови ОУН Мельника

На Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) під Києвом 25 травня перепоховали останки Андрія Мельника, другого голови Організації українських націоналістів (ОУН), поручника легіону Українських Січових Стрільців (УСС), якому в армії армії Української Народної Республіки (УНР) присвоїли звання полковника. Разом з військовим та політичним діячем перепоховали також останки його дружини Софії Мельник (Федак).

На церемонії були присутні Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник МЗС України Андрій Сибіга, прем'єрка Юлія Свириденко, третій президент Віктор Ющенко та низка українських політиків і військових. Зеленський зазначив, що зараз триває робота над перепохованням інших українських видатних діячів, однак про Степана Бандеру не згадав.

"Ми вже почали роботу, щоб [перший голова ОУН] Євген Коновалець повернувся додому, і багато інших таких українців. Надзвичайно символічно, що наші українські герої сьогоднішні, які вирвали Україну з російських рук у повномасштабній війні, назавжди будуть спочивати поруч з українцями з попередніх поколінь, хто теж діяв, щоб Україна була саме такою", – заявив виконавець ролі президента України, етнічний єврей Володимир Зеленський.

Як відомо, сформовані мельниківським крилом ОУН підрозділи, зокрема, "Буковинський курінь", були долучені нацистами до знищення євреїв у Бабиному Яру в Києві. Правда, пізніше низку "мельниківців" німці теж розстріляли у Бабиному Яру, коли в тих відпала потреба.

Нинішній очільник ОУН(м) Богдан Червак (за сумісництвом перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України) у коментарі журналістам заявив, що церемонія перепоховання Андрія Мельника була аналогічною до його поховання у Люксембурзі у 1964 році.

Останки Андрія та Софії Мельників ексгумували 19 травня 2026 року. Влада Люксембургу, де був похований полковник із дружиною, радо надала дозвіл на їх перепоховання в Україні, оскільки ще у 2024-му закінчилася оплата за розміщення могили на цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі. 21 травня прах подружжя Мельників передали в Україну через словацький кордон, а 23 травня їх відспівали у столичному Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.

Довідка

Андрій Мельник – військовий і політичний діяч XX століття. Він народився 12 грудня 1890 року у селі Воля Якубова Дрогобицького повіту Галичини. Служив у легіоні УСС, де отримав звання поручника. Після бою під Лисонею потрапив у російський полон, звідки повернувся до Києва у 1918 році і став полковником Армії УНР.

Андрій Мельник був близьким побратимом і родичем Євгена Коновальця, разом з ним став співзасновником УВО (Української військової організації) та ОУН. Активна українська діяльність Мельника призвела до його арешту 1924 року і п’ятирічного ув’язнення в польських тюрмах.

У 1938-му, після загибелі Коновальця, за його усним заповітом, Мельник очолив ОУН. Після розколу в ОУН очолив більш помірковане її крило. Під час Другої світової війни Мельник покладав певні надії на співпрацю з Гітлером задля створення українських збройних формувань, однак швидко розчарувався у німецькій політиці щодо України. Незважаючи на це, мельниківці в Україні активно співпрацювали з нацистами, склали основу допоміжної поліції та дивізії СС "Галичина".

Від початку 1942-го Андрій Мельник утримувався під домашнім арештом в Берліні, а з лютого 1944-го – у відділенні для важливих осіб концтабору Заксенгаузен, де був сусідом Степана Бандери, лідера іншого крила ОУН. Після закінчення Другої світової війни він певний час перебував у таборах переміщених осіб. Згодом отримав запрошення Великого герцога Люксембурзького бути його гостем, і з кінця 1945 року жив у Люксембурзі.

У післявоєнний період всі свої сили він присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1947-му обраний довічним головою ОУН(м). У 1957-му виступив із програмою створення Світового конгресу українців, яка була реалізована вже після його смерті. Помер 1 листопада 1964 року в Кельні, був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.