Форт занепадає через бездіяльність Міноборони, яке не передає об'єкт громадам Рівненської області.
Поширити / зберегти:Як з’ясувалося, процес офіційного захисту форту гальмує київська бюрократія. Рівненська ОВА ще у квітні просила внести об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, проте надіслала неповний пакет документів. Через це Мінкульт не може видати відповідний наказ.
Ситуація з балансоутримувачем унікального об'єкту залишається заплутаною роками. Форт досі перебуває на балансі Міноборони (квартирно-експлуатаційний відділ ЗСУ) як частина військового містечка №13. Вся справа у тому, що загальна площа земельної ділянки, яку займає форт, складає майже 64 гектари. З 2019 року місцева влада намагається забрати форт у власність громад Рівненщини для створення туристичного хабу з готелями та кав’ярнями. Проте, попри обіцянки на рівні президента та Міноборони України, процедура поділу землі та зміни власника об'єкту досі не завершена.
Після нещодавньої руйнації Рівненська ОВА просила Міноборони терміново закрити доступ для туристів та провести протиаварійні роботи. Хоча форт включений до стратегії розвитку області до 2027 року, він продовжує руйнуватися під дією природних факторів, залишаючись “туристичним магнітом” без належного догляду та фінансування.
Тараканівський (або Дубенський) форт – це унікальна оборонна споруда ХІХ століття, зведена як стратегічний форпост Росії на межі з Австро-Угорською імперією. Його архітектура вражає масштабом: укріплення частково приховані під землею, мають розгалужену систему підземних ходів і валів, що робить об’єкт одним із найзагадковіших в Західній Україні.
Свого часу форт використовувався під час бойових дій, зокрема у період Першої світової війни, однак із роками залишився без належного догляду. Сьогодні ж, за словами фахівців, багаторічна відсутність реставрації та вплив природних факторів призвели до критичного стану споруди, що й стало причиною чергового обвалу. Проте режим зеленських-міндічів це, вочевидь, не турбує.