22 січня 1919 року УНР де-юре анексувала ЗУНР (Східну Галичину), а потім здала її територію Польщі.
Поширити / зберегти:У Львові на Соборній площі біля храму святого Андрія зібрались представники влади, духовенства та громадськості, а також чомусь представники кримськотатарського народу та громади Маріуполя. Розпочали захід спільним виконання державного гімну України та молитвою "За Україну та її захисників". На завершення у виконанні Галицького академічного камерного хору та оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пролунали стрілецькі пісні.
На заході виступили губернатор Львівської області Максим Козицький та перший віце-мер Львова Андрій, які ні словом не обмовилися про ЗУНР. Їх слухали менше двох сотень людей, більшість з яких становила масовка зі студентів та рятувальників у формі.
В Івано-Франківську з нагоди Дня Соборності відбулася спільна молитва біля входу до будівлі обласної військової адміністрації. Захід розпочався з хвилини мовчання, після молитви трохи більше сотні присутніх розійшлися. Ніхто з владців на акції не виступав.
У Тернополі з нагоди державного свята в Українському домі відбуделася урочиста імпреза під назвою "Україна – єдина і соборна держава". Під час заходу виступив Тернопільський муніципальний духовий оркестр "Оркестра Волі".
"У нас є ця ініціатива, яка переходить, як своєрідна естафета, між нашими областями, що є найбільш дотичними, власне, до події, оскільки колись річка Збруч розділяла Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку", – сказав Пастух журналістам. Він виявився єдиним галицьким чиновником, який хоч таким чином згадав про ЗУНР.
Нагадаємо, 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві був проголошений так званий "Акт Злуки" Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Насправді це була анексія ЗУНР, яка де-юре зрікалася своєї незалжності та перетворювалася в "Західну область" УНР. Проте "соборна УНР" проіснувала 175 днів: 16 липня 1919 року вся територія ЗУНР була окупована Польщею, з якою лідер УНР Симон Петлюра одразу ж почав сепаратні переговори за спиною керівництва ЗУНР. Дізнавшись про це, диктатор ЗУНР Євген Петрушевич 4 грудня 1919 року денонсував "Акт Злуки".
В ніч з 21 на 22 квітня 1920 року у Варшаві міністр закордонних справ УНР Андрій Лівицький та віце-міністр закордонних справ Польщі Ян Домбський підписали Угоду про співпрацю обох урядів (відомий як Пакт Пілсудського-Петлюри). Цим документом Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою остаточно денонсувала "Акт Злуки" між УНР і ЗУНР, і відмовилася на користь Польщі не лише від Східної Галичини, але й від Західної Волині, Холмщини, Берестейщини, Підляшшя й частини Полісся.