У Чернівцях відзначили 104-ту річницю "Буковинського віча"
Чиновники відзначили 104-ту річницю "Буковинського віча", на якому мешканці північної частини Герцогства Буковина вирішили приєднати свій край до ЗУНР. Правда, про останній момент не згадували.
З нагоди пам’ятної дати в історії краю глава Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк, голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко та міський голова Чернівців Роман Клічук 3 листопада поклали квіти до пам`ятної дошки учасникам Буковинського народного віча, повідомила прес-служба Чернівецької ОВА.
Дошку відкрили до 100-річчя "Буковинського віча" на Театральній площі Чернівців - де, власне і відбувалося віче 3 листопада 1918 року.
«Коли ворог зазіхає на наші території, прагне розділити Україну – приклади одностайності та патріотизму, вболівання за долю країни нам надзвичайно важливі. Бо це наше джерело сили і стійкості. Дякую буковинцям, які сьогодні нищать ворога на фронті, наближаючи нашу перемогу. Шана і слава тим, хто віддав життя за свободу українців», – сказав Руслан Запаранюк.
Як писав ЗУНР, у ніч на 1 листопада 1918 року русини-українці, скориставшись моментом розпаду Австро-Угорської імперії, перейняли владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) на всіх українських етнічних територіях Дунайської монархії, та закликали усі етнічні громади краю до участі в її розбудові.
Варто відзначити, що ЗУНР претендувала на всю територію Східної Галичини, включно з Перемишлем і Лемківщиною (нині частина Польщі), а також на заселені в більшості русинами-українцями Північну Буковину (Чернівецька область) та Угорську Русь (Закарпатська область). Проте за межами Східної Галичини лише у Чернівцях відбувся масовий збіо населення, яке підтримало приєднання краю до ЗУНР.