Кремлівська пропаґанда продовжує поширювати неправдиві повідомлення про намір Польщі розділити Україну. Цього разу це робить Служба зовнішньої розвідки Росії, яка стверджує, що ІІІ Річ Посполита «намагається закамуфлювати свою експансію на Західну Україну».
Поширити / зберегти:«Інформація, що надходить до Служби, свідчить про нервову реакцію польського керівництва на факт оприлюднення його планів поділу України», – йдеться в доповіднім обіжнику Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР), пише польське видання Оnet.pl.
Далі СЗР стверджує, що Варшава розраховувала на те, що Київ, Вашинґтон і Москва не звернуть увагу на «методичну підготовку до загарбання українських земель».
«Тепер через витік секретної інформації керівництво Польщі змушене було заспокоювати побоювання, висловлені партнерами [Польщі] з НАТО та ЄС», – повідомляє російська розвідка.
Служба зовнішньої розвідки РФ стверджує, що Польща хоче спростувати «чутки» за допомогою пропаґанди, зосередившись на створенні іміджу «колективної участі» всіх сусідів України в допомозі, щоб «приховати свої справжні плани».
Росіяни часто звинувачують Польщу буцім як в планах вторгнення в Україну, пише Onet.pl. Брехню про це повторює глава Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. На початку липня на його заяви звернув увагу речник міністра координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин (Stanisław Żaryn).
— По-перше, його слова Наришкіна посилюють антипольську кампанію, яку Росія розгорнула у відповідь за підтримку, що Польща надає Україні. Її метою є наклеп на Республіку Польща та розділення поляків і українців, — зазначив речник.
— По-друге, Наришкін в цей спосіб дає зрозуміти, що Росія буцім як своїм вторгнення в Україну обмежиться захопленням тільки її східних земель. Однак за даними польської розвідки виникає, що не можна повністю відкидати ризик того, що Росія має намір захопити всю Україну, — додав Жарин.
Є, правда, ще «три» і «чотири», про що польський речник, звісно, скромно промовчав.
«По-третє» полягає в тому, що з логіки та засад роботи таємних служб будь-якої країни, є вкиди як правди, так і дезінформації з кожної сторони. Тут вже хто кого більше перебреше, або, можна так сказати, «переправдить» щодо сторони суперника.
Зрозуміло, що правдиві витоки інформації з боку сторони А на адресу сторони Б — остання завжди заперечуватиме і казатиме, що це інформаційна диверсія. Рівнож як і навпаки.
Але це зовсім не означає, що сторона А сказала проти сторони Б неправду.
Суть «по-четвертого» в тім, що ще трішки поживемо і все побачимо....