Обшук у Святослава Літинського — чергового відомого львівського громадського діяча
Нині вранці в помешкання Святослава Літинського подзвонили: «Добрий день, Вам повістка. Відкрийте». Коли ж двері відчинили, то причина відвідин непрошених гостей змінилася: «Ось не повістка, а ухвала про обшук»... Сказати, що київська влада вже геть здуріла – нічого не сказати.
Святослав Літинський — доктор філософії з фізико-математичних наук, викладач, надзвичайно відомий громадський діяч.
Насамперед пан Святослав знаний своїм засадничим відстоюванням української мови.
Від 2012 року він через судові позови буквально «вибиває» право на українську мову всюди, де є порушення чинного законодавства.
Був першим громадянином України, який отримав внутрішній паспорт без русско‑ізикої сторінки, виборов необхідність маркувати побутову та електронну техніку українською мовою іноземними компаніями.
Через цю його мовну позицію пана Літинського навіть номінували на посаду мовного омбудсмена.
Втім, не тільки за мовні права постійно бореться Святослав. Він також відомий своїми буцаннями ще з горезвісною ДАІ – від 2008 року як буцається.
Не припинив він свою правозахисну діяльність вже й перед «перемальованою» на поліцію структурою та й взагалі: з різними державними міністерствами та відомствами.
Звісно, що початком війни пан Святослав Літинський став до волонтерства. Зрозуміло, що серед іншого – ввозили з‑за кордону позадорожники для ЗСУ.
На FB‑стрічці пана Святослава останній допис датовано буквально кількома годинами тому – про доставу чергового джипа. А загалом спільнота волонтерів, де бере участь Літинський – вже ввезла понад 250 автівок для Збройних сил!
Звістка про обшук у відомого, і вже можна сміливо сказати – чергового львівського громадського діяча – набирає шаленого розголосу серед небайдужої громадськости.
Одним з перших зреагував далеко не останній історик в цій країні, очільник Українського інституту національної пам'яті в 2014‑2019 роках – Володимир В'ятрович.
– Маховик переслідування волонтерів, що допомагають фронту, набирає обертів. І очевидним є те, що це абсолютно зловмисна системна кампанія, що спрямовується з високих київських кабінетів, – пише на своєму фейсбукови пан В'ятрович.
– Дії влади спрямовані на дискредитацію і залякування активних громадян і становлення в Україні авторитарно-поліцейського режиму. На те, що цим підривається допомога фронту і вноситься розкол в українське суспільство під час війни, можновладцям плювати, – продовжує він.
– Слід чітко усвідомити, що відбувається. Залишити всі особисті й партійні симпатії й антипатії і захистити людей від сваволі сп’янілої від безкарності влади, – логічно закликає історик.
Для цього Володимир В'ятрович пропонує конкретні дії:
1.
Максимальний розголос і протест. Замовні переслідування волонтерів, опозиційних політиків, військових мають бути припинені. Всі сфабриковані проти них справи – закриті.
2.
Імена всіх, хто орґанізовував ці переслідування, мають бути названі. Всі, хто використовував правоохоронні органи для політичних розправ мають понести за це відповідальність.
3.
Законодавство, яке «слуги народу» на чолі з ідеологом репресивної фінансової політики Гетманцевим навмисне виписують так, щоб робити з волонтерів «злодіїв», має бути рішуче переглянуте. І не лише в частині, волонтерства, до речі.
– Весь цей совок час нарешті припинити й дати людям реальну економічну свободу. Ми маємо зробити це разом, але оскільки рішення в Раді залежать від монобільшості, саме на них має бути спрямований це протест і вимога суспільства, – резюмує Володимир В'ятрович.
Нагадаємо, що заледве тиждень минув, як суд випустив під особисте зобов'язана знаних львівських діячів, яких так само влада звинувачує буцім як в «зароблянні на гуманітарці» відомих і митців, і просто громадських діячів – Олеся Дзиндру і Юрія Музичука.
А почалися системні репресії проти волонтерів та активістів Львова з наїзду ще на початку травня на Романа Матиса.
До речі, Роман Матис і Святослав Літинський є давніми соратниками у справі відстоювання української мови в Україні і діяльности громадської ініціятиви «И Так Паймут!».
Щож: коло замкнулося, як то кажуть.
Але потім ця київська влада най не ображається, що її мають за антинародну – аби не сказати за окупаційну адміністрацію взагалі.
