Лови на «гарматне м’ясо» в Західній Україні. Частина 1

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України згадали свою стару-добру сов’єцьку практику, коли вони були ще «ваєннимі каміссаріатамі».

Правда, є нюанси. Так, частину переселенців в Рівненській області, які пройшли медичний огляд і були відправлені у військові частини, командири не хочуть бачити у своїх лавах через «сумнівну репутацію».

Про це на брифінгу ще в середині липня розповів начальник Рівненського ОМТЦК та СП [простіше: військомату] Олександр Ярмошевич. Разом із міським головою та начальником поліції він говорив про поведінку внутрішньо переміщених осіб.

– Скажу свою особисту думку: багатьом людям з південно-східних областей – основній масі – просто не місце в ЗСУ. Велика кількість засуджених. Коли ми їх визначаємо як придатних до військової служби, привозимо у військову частину, командир підрозділу каже: «Мені ці люди не потрібні. Не потрібно вважати, що збройні сили є установою для виправлення, штрафбату. Захист своєї Батьківщини повинен бути в розумінні кожного чоловіка» – цитує Ярмошевича Суспільне.

Зі слів воєнкома випливає, що особа, яка мала колись судимість, але вже спокутувала свою провину перед суспільством і відбула строк(и) покарання – не має «розуміння про захист своєї Батьківщини».

Чи не суперечать такі заявочки Конституції України і чи не є вони дискримінацією осіб за чіткою ознакою – себто судимістю в минулому – пан Ярмошевич наразі промовчав. Або й взагалі не подумав про таку «низьку матерію»: нє каміссарскає єта дєло, мовляв.

Так само злукавив рівненський військовий комісар і про те, що ЗСУ це не штрафбат. Для прийшлих переселенців з кримінальним минулим, зі слів комісара – ні.

А ось суто для корінних мешканців західноукраїнського «зацофаного села» практика «забривання в москалі», як писав класик української літератури, – вже звична практика.

На початку липня відомий медійник і політик Микола Княжицький повідомив про випадок всучення повісток перед одним з львівських храмів під час недільної Служби Божої.

– Сьогодні у Львові неділя. Люди традиційно йдуть до церкви. І от хтось вигадав почати видавати перед церквою повістки у військкомати, – написав Княжицький.

– Телефонують обурені священники. Їм є чого обурюватися. Українські церкви стали справжньою опорою і для нашої армії й для тимчасово переміщених осіб. Значна частина гуманітарки і для війська і для переселенців доставляється українськими церквами. Серед самих священник багато капеланів. І солдатів теж. Мій знайомий, наприклад, отець Михайло з села Верхній Ясенів на Івано-Франківщині, по-геройськи загинув на фронті, куди пішов добровольцем – продовжив нардеп.

— Церква у нас відділена від держави. Туди йдуть люди за духовним захистом і підтримкою. Це точно не місце, де під час молитви потрібно ходити і роздавати повістки. Ми всі підтримуємо армію. Українські добровольці гідно захищають країну. Є багато людей, які хочуть мобілізуватися, але їм відмовляють. Розум і відповідальність не мають втрачатися під час війни. Навпаки. Є багато способів запросити осіб у військкомат. За місцем проживання, на роботі. Це точно не можна робити у храмах – справедливо зауважив Микола Княжицький.

 

Не минуло й тижня після випадку ві Львові, як про подібне всучення повісток повідомили з Рокитного, що на згаданій вже Рівненщині. І знов на вихідних. Правда, тепер не в церкві, а в каварні-ресторації. Про це написала на своїм фейсбуці, користувачка Марія Касперська.

За словами дівчини, «військові залетіли у розважальний заклад, наче бандити. Почали видавати повістки та нікого не випускали з території, доки майже кожен відвідувач (чоловік призовного віку) її не отримає».

На жаль, відкритого доступу до цього допису на фейсбуці Марії не має, але рівненське Радіо Трек зберегло зняток посту:

Речниця Рівненського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки Тетяна Камерістова підтвердила факт видачі повісток, пише там само Радіо Трек:

– Під час воєнного стану у країні представники військкоматів можуть видавати повістки військовозобов'язаним у будь-якому місці.

Безперечно: згідно з буквою Закону можуть. Але чи повинні?

Невже хтось дійсно гадає, що така показова примусилівка підніме і боєздатність війська, і бажання захищати Батьківщину, etc, etc, etc.?? «Ая», як кажуть в Галичині…

Випадки всучення повісток аби де, аби тіко було – доходять до відверто ґротескних сцен. Щороку в Ніч на Купала в віддаленім гірськім закутку Шипіт на Підкарпатті відбувається однойменний фестиваль неформалів.

Заснували це дійство «патріархи» львівських хіппі, які свою субкультуру тримали ще за часів всепроникного КҐБ та СССРу.

А безпосередньо на Шипоті представники неформальних субкультур збираються від 1993 року. З плином літ окрім хіппі на дійство почали злітатися представники новіших культурних течій, при чім не тільки з України, але з країн Европи, а також США і Британії.

Цього року в гори на Міжгірщину прибуло набагато менше людей, ніж зазвичай. І це зрозуміло: багато хто з хіппі, панків, рокерів та інших «вар’ятів» боронить країну на Сході, а хтось з них став Героєм України (посмертно).

Тому зібралися на традиційну Шипітську ватру на Купала, в основному, молоді люди, здебільшого студенти, переважно дівчата.

Для багатьох це зараз єдина можливість кілька днів провести у середовищі однодумців, серед надихаючих силою зелених Карпат, аби повернутися додому знову приступити до волонтерства і допомагати військовим здолати ворога.

Проте вся ця «лірика» та дійсність – глибоко в дупі коміссарскім держимордам і вони не додумалися ні до чого іншого, як припертися в віддалену гірську місцину, аби повсучувати свої сов’єцького ще взірця повістки неформалам!

У висліді: мережжя обігло відео, як «жандарми» гасають за хіпстером, який тікає від них з голими пуцьками!

Мабуть, хотіли йому тоту повістку в буквальному сенсі на прутня вчіпити, бігме!

На Тернопільщині мисливці за гарматним м'ясом пішли далі і проявили «сав'єцкую ваєнную смєкалку»: тепер там представники військових комісаріатів перевіряють всіх, хто просто оформлює паспорт, отримує цивільні послуги в Сервісних центрах чи навіть забирає посвідчення водія! Таке рішення ухвалили на засіданні Ради оборони Тернопільщини.

– Винесено рішення про встановлення додаткових точок – Мiґрацiйна служба i Сервiсний центр, де будуть тепер i представники військкомату, які перевірятимуть осіб, котрі отримують послуги, зокрема паспорти, аби ці люди також ставали на військовий облік, – каже голова Тернопільської ОВА Володимир Труш.

Правда, відразу місцеві владоможці обумовлюють, що йдеться як про місцевих мешканців, так i про внутрішньо переміщених чоловіків віком 18-60 років.

Загалом, на вулицях міст Тернопільщини нишпорить 25 таких «жандармських» патрулів, які крім перевірки документів та встановлення особи, уповноважені вручати повістки.

Приблизно за один тільки місяць ці «забривальні» групи, всучили на теренах краю понад 5100 повісток, тобто по 204 щодня. Просто ударники соціалістичної праці якісь!

Напрошується питання: де, коли і скільки часу навоювали самі ці поліцаї та каміссари? Невже вони всі – ветерани бойових дій, що отримали важкі поранення, інвалідності, несумісні з подальшим несенням служби на бойових позиціях?

Схоже, не дуже, судячи з недавнього випадку на тій самій Рівненщині.

Як повідомила згадувана вище Марія Касперська з Рокитного, у комісарів своя «тяжка» служба.

— В кафе «Статус» було викликано працівників поліції на п'яного військкома. На виклик приїхали два працівники поліції, а саме Лопуга Володимир та Сич Татьяна, які прийняли заяви та повезли горе-військкома начебто до відділку поліції, але так і не доставили працівника військкомату до відділку, а просто його відпустили: цим самим порушили закон та свої обов'язки перед суспільством», – свідчить рокитнянка.

Виходить, що комусь закон, Конституція, високопарні слова про «почесний обов'язок захищати Батьківщини», а комусь – тихий і спокійний виїзд за границю, як 48-річному Портнову.

Простим хлопам, а від 1 жовтня 2022 року вже і жінкам – повістки під час отримання послуг в Сервісних центрах та водійських прав, а військовим каміссарам – пий, гулєй, веселись!

Чи не омивав було згаданий вище військком чергові хабарі, отриманні за малювання відстрочок тим злапаним держимордами по церквах, лісах й адміністративних Сервіс-центрах «холопам»?..

І після цього всього офіційна владна пропаґанда в обличчі різних арєстовічєй і теле-зомбі-марафонів нам гордо верещить, як десь там на «клятій кацапії» не годні позабривати належну кількість «москалів», тому женуть бурятів з‑за Байкалу!

Але ці ж самі пропагандони підзабули, що навіть такі великі, потужні, технічно оснащені Сполучені Штати мусили забратися з невеличкого В’єтнаму!

Тому що військо, побудоване на насильно призваному гарматному м'ясі вже давно жодних перемог не здобуває!

Схоже, хтось досі в цій постсовковій Країні Мрій ніяк не може вийти з ХХ сторіччя і перейти, нарешті, в ХХІ-ше…

 

(Далі буде)