Західна Україна за минулий тиждень: «Схрон» мера Дніпра на Буковині та реєстрація терміналів Starlink для Росії

В регіоні все частіше реєструють термінали Starlink для Росії

На минулому тижні у Львові та Луцьку затримано кількох молодих людей, які зареєстрували десятки терміналів Starlink для потреб російської армії. Оплата за це була незначною, тож не виключено, що йдеться про ідеологічну мотивацію.

До суду передали справу 18-річного жителя Луцька, якого обвинувачують у пособництві державі-агресору, повідомила 25 вересня Волинська обласна прокуратура. За даними слідства, юнак у месенджері Telegram погодився співпрацювати з Росією та реєструвати для неї термінали супутникового зв'язку Starlink.

Його завданням було вирішити критичну проблему російських військових – забезпечити їм доступ до високошвидкісного супутникового інтернету, якого вони гостро потребували для зв'язку між військовими підрозділами, передачі розвідувальної інформації, управління особовим складом, а також наведення ракетного озброєння по військових та цивільних об'єктах на території України.

За кожний окремий зареєстрований у «білому списку» термінал супутникового зв'язку Starlink юнак отримував 100 доларів США. Підтвердженням виконаного замовлення слугували скріншоти записів про реєстрацію. Усього обвинувачений зареєстрував сім терміналів. Він перебуває під вартою без права внесення застави.

Прокурори Волинської обласної прокуратури скерували обвинувальний акт до суду за частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України – пособництво державі-агресору. За цією статтею передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та конфіскацією майна.

А у Львові 22 вересня було затримано двох людей, які, за даними слідства, незаконно зареєстрували 14 терміналів Starlink для військових РФ. Про це повідомили в Управлінні СБУ у Львівській області. За даними української спецслужби, росіяни завербували львівського студента, який шукав заробітку у Telegram-каналах. До протиправної діяльності він залучив безробітного знайомого зі Львова, який підшукував осіб для реєстрації терміналів Starlink.

«Для реалізації плану зловмисники обманом залучили 14 осіб та використали їхні паспортні дані для верифікації терміналів на користь рашистів. Після активації інтернет-пристроїв вони направляли відповідні реквізити російському куратору в обмін на гроші», – йдеться у повідомленні. Суму гонорару, на відміну від Волині, не вказано.

Співробітники СБУ затримали обох чоловіків у Львові. Під час обшуків у них вилучили мобільні телефони, з яких вони, як встановили правоохоронці, координували свої дії з росіянами. Обидвоє вже перебувають під вартою без права на внесення застави, їм повідомлено про підозру за тією ж статтею, що й мешканцю Луцька.

Спецслужба повідомила, що вже заблокувала всі незаконно зареєстровані системи Starlink. Також в СБУ перевіряють інформацію про можливу незаконну реєстрацію підозрюваними ще понад 40 терміналів супутникового зв’язку.

Як відомо, з початку лютого 2026 року уряд України ухвалив постанову про впровадження «білого списку» для Starlink. Згідно з нею, на території Україні працювють лише перевірені та зареєстровані термінали, решту відключили. Проте з 2022 року в Україну було ввезено понад 200 тисяч терміналів Starlink, в основному – фізичними особами, і цей процес триває. Оскільки більша частина терміналів в результаті використовується для військових потреб, ускладнити їхню реєстрацію київська влада не може, чим і користуються посередники на кшталт затриманих у Львові та Луцьку.

Мер Дніпра готує собі «схрон» на Буковині

Міський голова Дніпра Борис Філатов, який позиціонує себе полум’яним патріотом рідного міста, разом з родичами готує собі розкішний «схрон» у гірському буковинському селі Долішній Шепіт на самому кордоні з Румунією.

У вівторок, 22 вересня, спочатку провладні блогери, а потім ЗМІ повідомили про те, що Борис Філатов задекларував житловий будинок та земельну ділянку в Чернівецькій області. Площа будинку становить 27,2 квадратних метри, його зазначена вартість – 400 тис. грн. Земельна ділянка має площу 14 соток і вартує за документами 470 тис. грн. Об’єкти нерухомості розташовані у гірській місцевості в селі Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області.

Журналісти львівського видання ZAXID.NET намагалися отримати коментар у Бориса Філатова. Спочатку він відмовився від офіційних коментарів, а згодом додав, що зможе прокоментувати питання цієї нерухомості через пів року. Це виглядало логічно, адже згаданий у декларації будинок – старий, перебуває у занедбаному стані, і вочевидь призначений під знесення та спорудження на його місці нової, більш просторої будівлі. Тож коментувати придбання розвалюхи меру Дніпра могло бути просто незручно.

Проте, швидше за все, справа у тому, що градоначальник прифронтового міста досі не виробив медіа-стратегії щодо тих об’єктів, які він та його родичі купили та будують у Долішньому Шепоті, – адже ця діяльність пов’язана з низкою скандалів.

Ще у червні 2026 року журналісти-розслідувачі знайшли у Долішньому Шепоті сім об’єктів нерухомості, що належать родичам дніпровського міського голови та пов’язаним особам. Серед них – колишній гірський готель «Ковчег» на горі Мегура в семи кілометрах від кордону з Румунією. ТзОВ «Мегура», яке ним володіє, є власністю Валерія Молочкова та Аріни Сапожнікової – це зять і племінниця Бориса Філатова.

«Ковчег» має кілька господарських споруд та готель-колибу – дерев’яну будівлю у карпатському стилі. Попередній власник продавав його за 350 тисяч доларів після того, як в ході переговорів одна з менших колиб несподівано згоріла. Нині «Ковчег» закритий, і сторонніх туди не пускають. На вузькому в’їзді між горою та урвищем встановлений шлагбаум. На табличках вказано, що територія приватна, охороняється собаками, працюють відеокамери. На гору регулярно піднімається важка будівельна техніка.

Основна ділянка під готелем «Ковчег» площею у 2 гектари належить до особливо захищеної «Смарагдової мережі» Карпат, проте у 2024 році земля була передана у приватну власність, зараз з цього приводу розслідується кримінальне провадження.

У самому селі Долішній Шепіт компанія «Мегура» орендує комунальну земельну ділянку з самочинною забудовою, яку хоче узаконити. Компанія намагається через суд визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: дачний будинок на 325 м2 та господарські будівлі. Земля поки що перебуває у комунальній власності, але якщо суд визнає право власності на нерухомість за компанією, це може створити підстави для переходу землі у приватні руки. При цьому спірна ділянка є нафтогазоносною.

Журналісти знайшли ще один об’єкт, пов’язаний з чинними та звільненими посадовцями з Дніпра – колишній готель у тому ж Долішньому Шепоті. У 2024 році готель придбали Володимир Лупов, чоловік екс-заступниці директора Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Анни Москаленко, та Артур Оганесян, пов’язаний із компанією, яка отримувала підряди від цього департаменту. При цьому Анна Москаленко зараз перебуває у розшуку МВС у справі щодо ремонту Нового мосту в Дніпрі, а також є підозрюваною в іншому кримінальному провадженні, яке стосується робіт і послуг у сфері благоустрою Дніпра. 

Долішній Шепіт – мальовниче гірське село, від нього трохи більше 20 кілометрів до пункту пропуску через українсько-румунський кордон «Руська – Ульма». До Дніпра звідси майже тисячу кілометрів та понад 13 годин їзди автомобілем. Звісно, куди швидше туди діставатися гелікоптером, тим більше, що на двох гектарах на горі Мегура місця для посадкового майданчика вистачить. Хоча свій Eurocopter AS350B2 Борис Філатов продав у 2024 році за понад 35 мільйонів гривень, але масштабне будівництво на горі Мегура свідчить, що після закінчення війни він просто розраховує купити новішу модель гелікоптера.

Тайванці хочуть придбати «Івано-Франківськцемент»

Тайванська промислова група TCC Group Holdings уклала угоду про придбання 100% акцій української групи компаній «Івано-Франківськцемент» (IFCEM). Про це 23 вересня повідомило видання Focus Taiwan із посиланням на рішення позачергового засідання ради директорів TCC Group Holdings та брифінг на Тайванській фондовій біржі.

TCC Group Holdings Co., Ltd. – промислова група з Тайваню, що є одним із найбільших світових виробників цементу. Група має понад 40 виробничих майданчиків, сукупні потужності з виробництва цементу перевищують 112 млн тонн на рік, а кількість працівників – 13 800 осіб. TCC має значну міжнародну присутність, зокрема в Португалії, Туреччині, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Франції та Італії.

TCC планує придбати IFCEM через свою нідерландську дочірню компанію TCC Group EMEA Holdings B.V. За умовами угоди, крім ключового виробника цементу IFCEM, угода охоплює виробника покрівельних матеріалів «Івано-Франківськ-Дах», підприємство з випуску гіпсових виробів KRU Gips та виробника сухих будівельних сумішей KRU Mix. Голова ради директорів TCC Нельсон Чанг особисто відвідував Прикарпаття у першій половині 2026 року для інспекції операцій на місці.

Оціночна вартість угоди – до €750 млн ($857 млн). Остаточна ціна придбання буде скоригована після завершення угоди з урахуванням таких факторів, як чистий борг і чистий оборотний капітал, повідомила на прес-конференції у Тайбеї віце-президентка TCC Шеллі Є (Shelly Yeh). Фінансовим радником у транзакції виступає Morgan Stanley, а юридичний та фінансовий аудит проводять міжнародні консультанти.

Виробництво IFCEM розташоване у селі Ямниця Івано-Франківської області. Група виробляє понад 300 найменувань продукції, основні напрямки з яких цемент, шифер та гіпс. Торік виторг IFCEM зріс на 20% – до 16,25 млрд грн, а чистий прибуток – на 45%, до 4,29 млрд грн. Підприємство офіційно визнано найбільшим платником податків в Івано-Франківській області та в цементній галузі України за підсумками 2025 року.

З потужностями виробництва 4,3 млн тонн цементу на рік IFCEM є другим за величиною виробником цементу в Україні з часткою ринку близько 36%. Завод не припиняв виробництво та збут під час повномасштабної війни, жодних ударів по ньому не було, хоча продукція підприємства широко використовується військовими. Судячи з усього, тайванські інвестори розраховують, що так буде й надалі, і їм вдасться заробити на забезпеченні майбутніх потреб України у відбудові та розвитку інфраструктури.

«Івано‐Франківськцемент» з 1988 року очолює Микола Круць, якого вперше обрала директором заводу конференція трудового колективу в часи перебудови. Він тричі був депутатом Верховної Ради України від блоку Віктора Ющенка. Круць досі є однією з найбільш впливових персон в Івано-Франківській області, від якого залежать всі губернатори, особливо після 2014 року.

Вже кілька років Микола Круць намагається піти на заслужений відпочинок і «вийти в кеш». У жовтні 2021 року азербайджанська NEQSOL Holding майже придбала «Івано‐Франківськцемент» за $300-400 млн. Сторони вдарили по руках та подали заявку до АМКУ, однак через війну угоду не закрили.

Не виключено, що угоду з тайванцями чекає така ж доля. «Завершення угоди залежить від отримання необхідних дозволів у сфері антимонопольного законодавства та інших регуляторних погоджень у відповідних юрисдикціях, а також виконання стандартних умов закриття», – сказано в прес-релізі IFCEM. При цьому місцеві коментатори стверджують, що нині Круць готовий заплатити Києву будь-яку «комісію» за необхідні дозволи.