Західна Україна за минулий тиждень: Кадрове «цунамі» на Закарпатті та нові індустріальні парки по всьому регіону
За один день Закарпаття втратило начальника місцевого главку СБУ, керівника митниці і навіть самозваного «префекта» Миколу Тищенка, який більше не очолює місцевих «слуг народу».
Масова зміна кадрів на Закарпатті зачепила навіть «префекта» Тищенка
Після звільнення 17 липня Івана Баканова, близького друга Володимира Зеленського, з посади голови СБУ, цілком очікуваними були зміни у керівництві спецслужби на рівні регіонів. Почалися вони зі Сходу – 19 липня президент змінив начальників управлінь СБУ у Сумській, Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях. Проте в останньому випадку йшлося про рокіровку: керувати спецслужбою на Полтавщині тепер буде Іван Рудницький, який з 1 липня 2019 року очолював главк СБУ в Закарпатській області, а от колишнього шефа полтавської «іСБУшки» Євгена Борзілова відправлено на Закарпаття.
Борзілов, який до служби у Полтаві був заступником начальника одного з управлінь Департаменту контррозвідки центрального апарату СБУ, виявився досить специфічним персонажем. На цьому наголосили навіть пригнічені цензурою ЗМІ Закарпаття. Так, за даними реєстру судових рішень, у липні 2018 року Євгена Вікторовича Борзілова зупинили на Хрещатику у Києві за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У січні 2019 року його було визнано винним у п’яному управлінні, але звільнено від покарання через закінчення термінів давності. Але головні претензії до нового керівника СБУ на Закарпатті, як заведено, були політичного характеру. По-перше, він етнічний росіянин, його батько Віктор Борзілов народився у Волгограді, і почав військову службу як контррозвідник ще за радянських часів (правда, закінчив її у ЗСУ, в/ч 34105 у Полтаві). Борзілов-старший неодноразово публікував свої спільні фото з сином у російській соціальній мережі «Одноклассники».
А за тиждень до нового призначення інтернет-видання «Останній бастіон» своєрідно «привітало» начальника Головного управління Національної поліції у Полтавській області Євгена Рогачова та начальника Управління СБУ у Полтавській області Євгена Борзілова із «досягненнями» їхнього агента. У публікації видання сказано, що завдяки «високопрофесійним діям» Рогачова та Борзілова «зрадник та колаборант, негласний співробітник поліції (оперативний псевдонім «Ішак»), який останніми роками переховувався на дачі в одного з полтавських поліцейських, зміг безперешкодно виїхати з території України» та очолив «Фонд майна» у так званій «військово-цивільній адміністрації Херсонської області». Мова про соратника Іллі Ківи – Сергія Чередніченка.
Зміною начальника Управління СБУ кадрові пертурбації на Закарпатті не закінчилися. 19 липня з’явилася інформація про те, що в.о. начальника Закарпатської митниці призначено Сергія Пасюка, який до цього очолював Донецьку митницю. Пасюк уродженець Донецька і працював у митних органах на Донбасі з 1997 року. Місцеві коментатори впевнені, що головною причиною такого кадрового рішення став свіжий скандал на Закарпатській митниці.
Йдеться про підозру, висунуту днями п’ятьом працівникам митного посту «Мукачево», у підробці даних щодо 29 автомобілів, які імпортувало певне приватне підприємство. Митники оформили авто без фактичного здійснення митного контролю, не проводили експертизу та штучно занизили вартість ввезених автомобілів. Раніше, у червні 2022 року, Держбюро розслідувань оголосило про підозру шістьом працівникам цього ж митного посту за ухилення від розмитнення 10 вантажівок, привезених з-за кордону.
Проте, як не парадоксально, найбільший резонанс на Закарпатті викликало звільнення людини, котра не обіймає жодного формального посту в органах влади краю. Як повідомила увечері 19 липня прес-служба президентської партії «Слуга народу» (СН), голова політсили Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження народного депутата Миколи Тищенка як голови Закарпатської обласної організації партії. Рішення ухвалене згідно зі статутом партії та погоджено з головою політради СН Давидом Арахамією, зазначили у прес-службі.
Микола ТищенкоТимчасово виконуватиме обов’язки голови обласної організації «Слуги народу» губернатор Закарпаття Віктор Микита. Він має до 19 жовтня провести конференцію організації, де оберуть її нового керівника. За словами Шуляк, «в умовах повномасштабної війни з Росією, партія має асоціюватися зі щоденною копіткою роботою з допомоги фронту та зміцнення тилу, яку проводять тисячі членів нашої політичної команди, а не з публічними скандалами, сумнівними піар-акціями та сварками».
У відповідь Тищенко 20 липня повідомив у соціальних мережах, що рішення про усунення від керівництва Закарпатського осередку партії не було для нього несподіваним. «Що мене справді здивувало у вчорашній заяві, так це позиція керівництва партії про "сумнівні піар-акції, скандали та сварки". За три роки я ніколи не був ініціатором публічних сварок. Хоча ні. Був. Приблизно рік тому я мало не набив пику колаборанту Ківі. І наб’ю, якщо він попадеться мені на очі. Це єдина скандальна акція, ініційована мною» – написав Тищенко у Facebook, і завбачливо закрив коментарі.
Нагадаю, у травні минулого року Микола Тищенко за допомогою відео-зв’язку виступив на сесії Закарпатської обласної ради і назвав себе «префектом президента». У перші тижні агресії Росії він, незважаючи на заборону керівництва Верховної Ради України, втік до Закарпатської області, де його часто бачили у ресторанах. За даними ЗМІ, на Закарпатті Тищенко відсиджувався в оздоровчо-рекреаційному комплексі «Косино», де вартість номерів складає близько 10 тисяч гривень на добу. При цьому, заплативши за проживання, у ресторанах Тищенко кілька разів ганьбився вимогами годувати його безкоштовно – як «біженця».
У регіоні створять як мінімум чотири нові індустріальні парки. Щоб уникнути податків?
У понеділок, 18 липня, президент України Володимир Зеленський підписав два закони, які передбачають податкові та митні стимули для індустріальних парків. Закони було ухвалено Верховною Радою 21 червня. При цьому останніми місяцями процес створення індустріальних парків різко активізувався саме на Західній Україні, куди в рамках релокації перенесли свою роботу тисячі підприємств зі Сходу країни.
Так, ще до ухвалення цих законів, на початку червня Кабінет Міністрів вирішив створити індустріальний парк «Марамуреш» у Закарпатській області. Він став першим, створеним за новою процедурою: рішення приймалося не Міністерством економіки, а урядом, як і передбачено змінами закону «Про індустріальні парки», що набули чинності восени 2022 року.
Ініціатором створення індустріального парку «Марамуреш» стала Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області. Згідно з концепцією парку, орієнтовні витрати на облаштування його інфраструктури становитимуть 352,6 мільйона гривень. Солотвинська селищна рада у 2022-2025 роках планує забезпечити 8,5% необхідних ресурсів, решта – кошти приватних інвесторів.
А у четвер, 21 липня, Кабінет міністрів України включив до реєстру індустріальних парків одразу два нових об'єкти з Чернівецької області – «Хотин Invest» (місто Хотин) та «Енергія Буковини» (село Сербичани Сокирянської територіальної громади). «Хотин Invest» має площу 13,7244 га, ініціатором його створення є Хотинська міська рада, спеціалізація парку – текстильна та деревообробна промисловість. При цьому на майданчику парку досі не вирішено проблем з електро-, водо- та газопостачанням.
З індустріальним же парком «Енергія Буковини» все набагато цікавіше. Справа в тому, що до села Сербичани планують перенести юридичну адресу «Дирекції з будівництва Дністровської ГАЕС» – власне, звідси назва парку. Тому текстильна і деревообробна промисловість, швидше за все, є лише прикриттям. Незабаром до спеціалізації парку може бути додана енергетика, і бюджет України, що худне, втратить серйозні надходження.
Адже підписані 18 липня закони передбачають, зокрема, звільнення від ПДВ та мита імпорт нового обладнання для індустріальних парків, звільнення їх від податку на прибуток протягом 10 років (за виконання низки умов), та надання права органам місцевого самоврядування на встановлення пільгових ставок податку на нерухомість і плати за землю для таких парків.
Все це може призвести не так до залучення нових інвестицій, як до «перетікання» суб’єктів господарювання в індустріальні парки – через встановлення різних умов оподаткування. Це, у свою чергу, може спричинити спотворення економічної конкуренції в Україні, – через зниження податкового навантаження на учасників індустріальних парків та зменшення бюджетних надходжень, попереджають експерти.
Варто зазначити, що зараз на Західній Україні на завершальній стадії перебуває підготовка до створення ще кількох індустріальних парків. Один із них – «Галіт» у Дрогобичі Львівської області. У Дрогобицькій міськраді, яка виступила ініціатором створення цього парку, розраховують залучити 32 мільйони доларів інвестицій.
Індустріальний парк «Галіт» буде розташований на площі 19 га. На його території планують реалізовувати проекти у сфері легкої, хімічної та меблевої промисловості, машинобудування та ІТ. Дрогобицька міськрада вже затвердила концепцію парку. Надалі очікується передання документів до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАГ), а також отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
«Галіт» планують створити на 30 років з можливістю продовжити цей термін. Наразі відбувається підготовка до проведення конкурсу на вибір компанії, яка керуватиме будівництвом. За словами співавтора концепції парку Ольги Данчук, після старту будівництва запуск перших виробництв очікується вже навесні 2023 року.
Згідно з прогнозами, річний обсяг податкових надходжень від індустріального парку у Дрогобичі становитиме близько 40 мільйонів грн. Запуск його в роботу дасть не менше ніж 300 нових робочих місць і може бути привабливим для релокованих підприємств. «Очікується, новий індустріальний парк знизить рівень безробіття на Дрогобиччині на 20-30%, і збільшить інвестиції в регіон», – сказано в повідомленні міської ради Дрогобича.