Західна Україна за минулий тиждень: Зеленський обіцяє інвестиції в Карпати, молодь зневажає «Алеї героїв»

Володимир Зеленський в Івано-Франківську обіцяв гроші та піднімав штангу

На минулому тижні Володимир Зеленський, котрий продовжує позиціонувати себе як президент України, вперше за три роки побував в Івано-Франківську. Як і попереднього разу, приводом для візиту стало засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, проте нині програма київського гостя була ширшою та мала приціл на прийдешні вибори.

В столиці Прикарпаття на майданчику Конгресу місцевих та регіональних влад Володимир Зеленський 13 серпня зустрівся з представниками всіх гірських територіальних громад Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей, а також губернаторами цих областей, щоб обговорити питання, які потребують оперативного розв’язання. Прикметно, що мерів обласних центрів (навіть Івано-Франківська) на захід не запросили.

Володимир Зеленський пообіцяв чиновникам та головам громад, що у вересні цього року відбудеться перший економічний саміт «Карпатська інтеграційна ініціатива». На ньому будуть представлені вісім держав, на території яких знаходяться Карпати. З ідеєю подібного форуму у Києві носилися давно, проте справа зрушила з мертвої точки лише після зміни влади в Угорщині.

«Дякую тим лідерам, які вже мені особисто підтвердили свою участь. Це країни, у яких є Карпати. Така в нас була ініціатива. Дуже пишаюся, що ми знайшли навіть у час війни такий вимір. Це економіка, безпека, екологія та інвестиції. Ми будемо запрошувати також деяких гостей, представників бізнесу з Близького Сходу щодо інвестицій у Карпати», – зазначив він.

На саміті будуть понад 500 представників бізнесу з різних країн, під час заходу планують підписання договорів, домовленості про інвестиції та обмін досвідом у питаннях безпеки, захисту енергетики, продовольчої безпеки, який партнери хочуть вивчати в Україні. Саме тому, за словами Зеленського, важливо вже зараз готуватися до заходу та працювати над залученням інвестицій під час нього. Він також закликав голів громад долучитися до підготовки саміту та запрошували на нього представників місцевих влад з інших країн.

При цьому голови громад попросили Зеленського змінити податкове законодавство у сфері лісового господарства й туристичного збору – з метою зміцнення фінансових спроможностей громад і ліквідації дотаційності, допомоги держави в антипаводкових заходах, створення додаткових сприятливих умов для розвитку бізнесу. Зокрема, ішлося про можливість створення комплексної програми розвитку гірських громад. Зеленський пообіцяв, що за місяць уряд має напрацювати першочергові рішення в цьому напрямку.

«Ви повинні отримувати гроші із цього. Ви повинні за цим дивитись і зберігати наш ліс, наші Карпати. І за це повинні отримувати, безумовно, і з туризму, і податки, і розвиватися. Бо ваші люди, які тут живуть, повинні бачити, за рахунок чого вони живуть, за рахунок чого у вас з’являються дороги тощо», – сказав гість з Києва, де нині зосереджені головні бенефіціари експлуатації Карпат.

На зустрічі також обговорили продовження початого до війни проекту «Мале Карпатське коло», покликаного об’єднати курортні та туристичні центри Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Проект передбачав реконструкцію та будівництво майже 650 кілометрів доріг. З лютого 2022 року його реалізація зупинена, проте екс-губернатор Закарпаття, а нині заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита наполягає на відновленні робіт. За чутками, чиновник обіцяє частину виділених на дороги грошей через підконтрольні фірми спрямувати у тіньовий виборчий фонд Зеленського.

Власне, поїздка поїздка останнього в Івано-Франківськ мала відверто передвиборчий характер. Зеленський зустрівся з учасниками спортивних змагань «Воля до життя», переважна більшість яких були діючими військовими або ветеранами, в тому числі й інвалідами. Київський гість пограв з ними в теніс, постріляв з лука і навіть десять разів підняв від грудей штангу масою 120 кг. 

Демонстрацію «відмінної фізичної форми» та «близькості до народу», насамперед до військових, місцеві коментатори напряму пов’язали з тим, що за останніми опитуваннями Володимир Зеленський займає 4-6 місце за рейтингом довіри виборців, і в гіпотетичному другому турі виборів програє будь-якому конкуренту. Хоча згадані опитування не мають регіонального виміру, однак протягом останніх років найбільш рейтинговим політиком в Західній Україні є колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Посмертні пригоди Євгена Коновальця в Україні

Вранці в четвер, 13 серпня, польські ЗМІ повідомили, що офіс Володимира Зеленського розробляє план для покращення іміджу України в Польщі. Програма зосереджена на публічній дипломатії, а до її реалізації планують залучити зовнішнє PR-агентство. За даними видань, українська сторона хоче налагодити контакт із прихильною до України частиною польського суспільства. Для цього планують проводити заходи, які мають підвищити «обізнаність про російську загрозу та історичні польсько-українські союзи», такі як «пакт Пілсудського-Петлюри» у 1920 році.

В публікаціях йшлося, що київська влада нібито розглядала три варіанти подальшої політики України щодо Польщі. Перемогла пропозиція заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук, яка добре знає Польщу та походить із прикордонної Рави-Руської – саме вона виступала за активні дії з використанням інструментів публічної дипломатії.

А вже через кілька годин сама Ірина Верещук радісно повідомила в соціальних мережах, що в Україну привезли останки засновника і лідера Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця. «На рідній землі полковника Євгена Коновальця зустрічали зі всіма державними та військовими почестями», – йшлося у її дописі.

Як відомо, УВО та ОУН під проводом Коновальця провадили кампанію індивідуального та масового терору в Східній Галичині: замахи на лідера Польщі Юзефа Пілсудського та львівського воєводу Казімежа Грабовського (1921), на президента Польщі Станіслава Войцеховського (1924), підпали польських маєтків (1930), вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького (1934) та ін. В СРСР вважали Євгена Коновальця небезпечним ворогом, і у травні 1938 року лідера ОУН за допомогою вибухового пристрою вбив радянський агент Павло Судоплатов. Це відбулося в Роттердамі, де Коновалець досі був похований.

У Польщі діяльність ОУН відкрито засуджують, а самого Коновальця вважають злочинцем. Тому дії київської чиновниці, яка особисто відповідала за проект ексгумації лідера ОУН та перевезення його останків до України, викликали у Варшаві обурення. Звісно, труну з прахом Коновальця везли не через польсько-український, а через словацько-український кордон, проте її урочиста зустріч планувалася не так уже й далеко від Польщі – у Зашкові, рідному селі Коновальця під Львовом.

В останній момент від цієї ідеї відмовилися, офіційно – з міркувань безпеки, але насправді київська влада боялася, що масове захоплення учасників акції в Зашкові зафіксують журналісти, і це потрапить в польську пресу. Тому церемонію зустрічі труни провели на невеликому пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на Закарпатті. Звідти її напряму відвезли до Києва, де вже 14 серпня виставили в Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви.

Останки Євгена Коновальця тимчасово перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом, але в майбутньому їх планують перенести до Пантеону національних героїв – одразу після його створення. Проте Зашків теж не забули – музею Коновальця в цьому селі передали надгробок з могили лідера ОУН, привезений з Роттердаму.

Цей пам’ятник свого часу спроектував автор емблеми ОУН Роберт Ліовський, і тепер на його основі в Зашкові влаштують кенотаф Євгена Коновальця («порожню могилу», у якій немає останків померлого). Подібна форма без змісту – це буквально символ України, побудованої за лекалами Коновальця та його послідовників на кшталт Бандери чи Шухевича.

«Алеї Героїв» в регіоні стають танцмайданчиками і... туалетами

Низка тернопільських сайтів 12 серпня оприлюднила відео, на якому видно трьох дівчат, котрі виконують танець біля «Алеї Героїв». Безпосередньо позаду них розміщені портрети полеглих українських військових. Ролик дівчата самі опублікували у соціальних мережах.

Видання стверджували, що відео знято в одному з населених пунктів Тернопільської області, проте не називають його. Про ідентифікацію чи затримання дівчат інформації наразі немає. 

Під публікацією з відео з’явилися тисячі коментарів. Переважна більшість з них – різко негативні та подекуди образливі. Люди засуджують поведінку дівчат, порушують питання відповідальності батьків та закликають звернути увагу на ситуацію правоохоронців. Особливо гостру реакцію користувачів викликнуло те, що для танцю обрали російську музику, а відео записали саме біля місця вшанування загиблих захисників України.

Своєю чергою, міський голова Калуша Андрій Найда 13 серпня закликав мешканців та гостей міста з повагою ставитися до «Алеї Віри та Надії» – простору, присвяченого військовим, які перебувають у полоні або зникли безвісти.

«Рідні захисників звертають увагу ще на одну важливу проблему. За їхніми словами, не всі відвідувачі належно сприймають призначення цього місця. На Алеї катаються на велосипедах і самокатах, вживають алкоголь, залишають сміття та навіть справляють природні потреби. Тому звертаємося до жителів Калуської громади з проханням берегти Алею Віри та Надії та ставитися до неї з належною повагою», – написав мер Калуша у Фейсбуці.

«Алея Віри та Надії – це не майданчик для активного катання на велосипедах чи самокатах і не місце для відпочинку з алкоголем. Це простір, який має особливе значення, передусім, для родин захисників, котрі щодня живуть у невідомості та очікуванні повернення своїх рідних. Просимо батьків пояснювати дітям, що для катання на велосипедах і самокатах є спеціально призначені місця, а дорослих – не вживати на Алеї алкогольних напоїв, не залишати після себе сміття та дотримуватися елементарних правил поведінки», – додав він.

Нагадаємо, що на початку травня цього року у Рівному 12-річна дівчинка танцювала під російську музику біля меморіалу полеглим військовим на Алеї Героїв. Дитину разом із матір'ю запросили до управління поліції. Школярка пояснила, що їй стало нудно, тому вона вирішила зняти танець під популярну серед однолітків музику, а щодо локації – «не подумала».