Чи переживе Україна зиму 2026/2027 років
Наступної зими в Україні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки увімкнень електроенергії. Зростає ризик масштабного блекауту і втрати цілісності енергосистеми.
З 1 серпня в Україні на 25% зросли тарифи на передачу електроенергії магістральними мережами «Укренерго», і на 30% – тарифи на вантажні перевезення «Укрзалізниці» (УЗ). Такі рішення уряду прямо б’ють по промисловому та аграрному секторах економки, а також можуть зірвати підготовку до зими, яка нині є пріоритетним завданням влади на всіх рівнях. В результаті як підприємства, так і населення в сильні морози можуть опинитися не лише без електроенергії, але й без води та каналізації.
У зверненні Всеукраїнської аграрної ради та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» до прем’єр-міністра Сергія Корецького, оприлюдненому 4 серпня, сказано, що зростання тарифів УЗ – це спроба перекласти проблеми державної монополії на бізнес, який уже працює на межі збитковості. Наслідками цього можуть стати скорочення виробництва, падіння експорту, втрата валютної виручки та нові збитки для бюджету, підкреслили українські аграрії. За оцінками аналітиків, нові тарифи додадуть близько 5 доларів до вартості транспортування кожної тонни зерна.
Раніше з подібним зверненням до уряду виступили також українські промисловці: вони попередили про ризик значних втрат, скорочення виробництва та виведення у простій ряду підприємств, що негативно вплине на доходи держбюджету та зайнятість. Для промислових гігантів нові розцінки УЗ означають чергове вимушене зростання собівартості продукції, яке оцінюють у 15 доларів на тонну. При цьому відмовитися від залізничного транспорту на користь автомобільного промисловість, на відміну від аграріїв, просто не може.
Та найголовніше – нові тарифи УЗ можуть зірвати підготовку України до зими. Справа в тому, що дорожчі залізничні перевезення автоматично збільшать вартість доставки палива, вугілля та мазуту. У результаті енергокомпаніям доведеться витрачати більше на логістику саме тоді, коли гроші потрібні для відновлення пошкодженого обладнання, ремонтів енергоблоків і формування запасів на зиму.
Звісно, можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно це збільшить витрати теплової генерації та створить нові ризики, і зірве підготовку країни до зими. Тобто новий уряд підходить до економіки як до «Охрімової свити» – латає діри в одному місці, просто «відрізаючи» в іншому.
При цьому керівництво України готує бізнес та населення до найважчої зими в історії її незалежного існування. Наприкінці липня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю британському телеканалу SkyNews заявив: «Нам треба підготуватися до дуже важкої зими. Ніхто навіть не може уявити, якою буде зима...»
«Україна повинна мислити найгіршим з усіх сценаріїв у плані стану енергетики взимку. Таким чином вдасться краще підготуватися до можливих наслідків російських атак», – сказав прем’єр-міністр України Сергій Корецький на нараді з послами у Києві 3 серпня.
А міністр енергетики України Денис Шмигаль в опублікованому наступного дня інтерв’ю брюссельському виданню Politico заявив, що майбутній опалювальний сезон може стати найважчим для української енергосистеми з початку повномасштабної війни. За його словами, Росія прагне остаточно вивести з ладу критичну інфраструктуру країни, щоб послабити економіку та оборонну промисловість.
Шмигаль наголосив, що торік основними цілями російських ударів були електростанції та об’єкти теплопостачання. Тепер, за його словами, російські війська змінили тактику й дедалі частіше намагаються атакувати системи водопостачання. Міністр пояснив, що без електроенергії українці ще можуть певний час виживати за наявності газу та води, однак без водопостачання й каналізації наслідки можуть бути значно серйознішими.
Як відомо, внаслідок російських ударів пошкоджено або зруйновано понад 80% українських генеруючих потужностей. Якщо до початку повномасштабного вторгнення Україна виробляла близько 54,5 ГВт електроенергії, то після окупації частини територій цей показник скоротився до 32 ГВт, а після останньої хвилі атак фактична генерація становить лише близько 12 ГВт.
При цьому Україна не готова до оперативного відновлення своєї енергосистеми у разі серйозних атак росіян на енергетику взимку. Західні партнери, які наче стерв’ятники накинулися на виділені Києву мільярди євро, продовжують неквапливо займатися постачанням енергетичного обладнання. Гроші на це були виділені в березні цього року, в червні лише оголосили тендери, реалізація яких займе рік.
За таких темпів значна частина необхідного обладнання навіть не приїде в Україну до початку опалювального сезону. А оскільки між західними виробниками та постачальниками теж іде шалене змагання за українські контракти, результати тендерів цілком можуть бути оскаржені, причому як в українських, так і в європейських судах. Не варто також забувати, що ті ж американці мають такий «туз в рукаві», як НАБУ, спроможне заблокувати будь-яку оборудку.
Київське видання «Економічна правда» днями потішило своїх читачів оптимістичнім сценарієм проходження Україною зими. Згідно з ним, будуть своєчасно завершені всі ремонти, введені нові генеруючі потужності, масованих ударів не буде, а погода взимку буде помірною. У такому разі масштабних обмежень вдасться уникнути, можливі лише локальні аварійні або короткочасні погодинні відключення, а системи теплопостачання і водопостачання працюватимуть без істотних перебоїв.
Однак куди більш реалістичним є сценарій, за яким атаки на енергетичні об’єкти України триватимуть протягом усієї зими, а відновлення пошкоджених потужностей не завжди компенсуватиме втрати. В такому випадку в дні найбільшого навантаження погодинні та аварійні відключення можуть тривати від 8 до 14 годин на добу, також можливі додаткові обмеження для бізнесу.
Найскладніший же сценарій передбачає поєднання масованих ударів по енергетичній інфраструктурі, зокрема тій, яка забезпечує імпорт електроенергії з ЄС, з тривалими сильними морозами. В такому випадку в Україні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки увімкнень електроенергії. Електропостачання буде доступне 4-8 годин на добу, бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах. Велика ймовірність каскадної аварії, тобто масштабного блекауту і втрати цілісності енергосистеми України.
При цьому найбільш небезпечним є припинення енергопостачання Бортницької станції аерації під Києвом – єдиної системи, яка очищає стічні води Києва та прилеглих міст і селищ. Дублюючої системи не існує в принципі, модульні очисні споруди не можуть вирішити проблему. У разі повної зупинки станції наслідки на собі відчує половина населення України, адже неочищені стоки з Бортничів потраплять у Дніпро. А ця річка є джерелом питної води для Черкас, Кременчука, Дніпра, Запоріжжя, Херсона та значної частини Донецької і Харківської областей через канальні системи.
Достатньо позбавити станцію в Бортничах живлення на кілька діб, і біологічне очищення стоків просто «помре» разом з активним мулом. Це перетворить комунальну аварію в Києві на гуманітарну катастрофу в усій Україні, яка за своїми наслідками може бути порівняна з Чорнобилем.
Ще кілька тижнів тому виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький стверджував, що українці зберігають певний оптимізм і говорять про складну зиму як про віддалене очікування. Це був якраз розпал оголошеної Зеленським кампанії «40 днів примусу Росії до миру», і українці тішилися виглядом палаючих російських танкерів, НПЗ та складів маркетплейсу «Вайлдберріз».
Проте відповідь не забарилася, і Росія завдала ударів по українській логістиці, насамперед портах, по АЗС, а також по складах звичних для кожного українця «Нової пошти», «Епіцентру», «Розетки», «Сільпо» та Novus. Кожен день простою портів Великої Одеси затримує відвантаження українських товарів приблизно на $70 млн, та й з імпортом теж скоро виникнуть проблеми, адже доставка товарів залізницею чи автотранспортом через західний кордон України обходиться значно дорожче.
Досі київські соціологи фіксували, що 60-70% українців вірять у прийнятне для країни завершення війни. Чи варто чекати більш адекватних настроїв після кількох тижнів життя зі світлом 4-8 годин на добу? Запитання видається риторичним, от тільки ціна такого зволікання може стати надмірною.
Сто років тому легендарний український сатирик Остап Вишня написав про своїх співвітчизників гумореску «Чухраїнці». Одні з головних рис «чухраїнців» описувалися словами «Якось то воно буде!», «Якби ж знаття?» і «Я так і знав…» Наразі громадяни України оцінюють ризики майбутньої зими першою фразою. Залишається сподіватися, що коли вони перейдуть до наступних, енергетична система країни ще не буде повністю зруйнована.