Західна Україна за минулий тиждень: На Закарпатті готуються до партизанської війни, а в Польщі – до реституції культурних цінностей

У Польщі прагнуть реституції культурних цінностей в Західній Україні

У Польщі виникла судова суперечка навколо двох картин із колекції Львівського історичного музею, які були вивезені з України після початку повномасштабної війни. Представники спадкоємців князя Анджея Любомирського, якому колись належали ці картини, домагаються заборони на вивезення полотен з Польщі до завершення судового розгляду. Про це 24 липня повідомила польська газета Rzeczpospolita.

Йдеться про твори, які нині експонують на виставці «Пограниччя Європи – зі скарбниці Львівського історичного музею» у Музеї Центрального Помор’я в польському Слупську. Експозицію відкрили 10 червня, вона має тривати до 18 жовтня 2026 року. На ній представлені понад 600 музейних предметів, зокрема живопис, археологічні артефакти з Єгипту, Месопотамії, Древньої Греції та Риму, військові обладунки.

Серед експонатів є два портрети, які, за твердженням представників спадкоємців Любомирських, походять із колишньої колекції Пшеворської ординації Анджея Любомирського. Це олійний портрет Роксолани (дружини султана Сулеймана І, уродженки міста Рогатин на Прикарпатті) невідомого автора XVI століття, та «Портрет юнака» (1850) авторства Алоїза Рейхана. Загальна вартість картин оцінюється приблизно у 150 тисяч злотих (майже 1,8 мільйони гривень).

Представник спадкоємців, адвокат Мачей Обрембський, подав до Окружного суду в Слупську заяву про забезпечення позову, в якому просить заборонити відчуження та вивезення картин із території Польщі до завершення розгляду справи щодо права власності на них. У Музеї Центрального Помор’я підтвердили отримання судових документів 20 липня та повідомили, що наразі аналізують їхній зміст.

Обрембський стверджує, що колекція Музею Любомирських, яка історично була пов’язана зі львівським «Оссолінеумом», має залишатися доступною польському суспільству. Одним із можливих варіантів він називає передачу картин на зберігання до майбутнього Музею князів Любомирських при Національному закладі імені Оссолінських у Вроцлаві.

Водночас юрист критикує дії польських судів, які, на його думку, повідомляють музею про подані заяви ще до ухвалення рішення щодо забезпечення позову. За його словами, це дозволяє оперативно повернути експонати до України, що унеможливлює подальший судовий розгляд.

Як приклад він наводить виставку «Геній Львова. Львів як центр мистецтва та його художні колекції», яка експонувалася у Королівському замку Варшави наприкінці 2023 – на початку 2024 року. Тоді представники спадкоємців також звернулися до суду із вимогою забезпечити збереження 12 картин із колекції Любомирських загальною вартістю близько 1,2 млн злотих. Однак після того як музей отримав інформацію про позов, виставку достроково закрили, а частину експонатів повернули до Львова ще до розгляду клопотання. Згодом суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки картини вже не перебували на території Польщі.

У Міністерстві культури Польщі відкинули припущення про будь-який вплив на суди та наголосили, що питання права власності на культурні цінності вирішуються виключно у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

У відомстві також нагадали про механізм так званого «музейного імунітету», який захищає іноземні експонати, передані для тимчасових виставок у Польщі, від арешту чи конфіскації. Саме організатори виставок мають звертатися до міністерства із відповідною заявою. За інформацією польських журналістів, щодо експонатів зі Львова таких заяв ані Королівський замок у Варшаві, ані Музей Центрального Помор’я не подавали.

При цьому у Львівському історичному музеї заявили, що історичні процеси переміщення культурних цінностей у XX столітті, зокрема внаслідок рішень радянської влади після Другої світової війни, не можуть ототожнюватися з діями незалежної України чи українських музейних установ.

Як у польському, так і в західноукраїнському сегментах соціальних мереж одразу ж пригадали про інший спадок князів Любомирських на території нинішньої України. Йдеться насамперед про класичний бароковий палац Любомирський XVIII століття з оригінальним скульптурним декором на Площі Ринок у Львові, та про палац Любомирських того ж періоду в Дубенському замку.

Повернення цих будівель нащадки Любомирських нині не вимагають. Проте в разі подальшої ескалації польсько-українських стосунків така вимога цілком може з’явитися. Адже не далі як у червні 2026 року група польських журналістів, політиків та громадських діячів звернулася з відкритим листом до президента Польща Кароля Навроцького, в якому закликала повернути пам’ятки із історичної колекції графа Оссолінського, що нині знаходяться у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника.

На Закарпатті майже тисяча людей готувалася до партизанської війни

В Хустському районі Закарпатської області 18-20 липня відбувся всеукраїнський польовий збір з підготовки населення до національного спротиву «Карпатський щит – 2026», який став наймасштабнішим за всю історію проведення. Цьогоріч у заході взяли участь понад 800 учасників із 18 областей України.

За словами керівника центру підготовки населення до національного спротиву Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Юрія Белякова, програма польового збору загалом охоплювала 10 військово-облікових напрямків, а цьогорічна географія учасників стала найбільшою за весь час проведення заходу.

«Перший щит, то був такий собі між собою, тільки Закарпаття зібралося. На другий щит приїхали з п’яти сусідніх регіонів. На третій щит вже всі побачили, що так, це потрібно, це цікаво і це інформативно. І вже приїхало 18 регіонів», – сказав чиновник. Таким чином, йдеться про створення мережі підготовки до партизанської війни на території практично всієї України.

«Сюди зібралися керівники центрів нацспротиву по областях України, інструктори цих центрів і, скажемо так, випускники, вихованці цих центрів, ті, які вже пройшли курси нацспротиву і ті, які зараз навчаються на таких курсах. Виставки озброєнь, кінологи, тактика, тактична медицина, виживання, гірська підготовка. Ну, повністю весь спектр», – уточнив Беляков.

Навчання проходили одночасно на кількох локаціях. Як розповів керівник Київського міського центру підготовки з національного спротиву Володимир Авдєєнко, учасників вчили комунікувати між собою звуковими командами під час виконання завдань, основам топографії, пересування та маскування, мінування та мінної безпеки, керуванню безпілотниками та діям у кризових ситуаціях.

Під час вишколу учасники виконували завдання, максимально наближені до реальних умов: облаштовували інженерні споруди, орієнтувалися на місцевості, зокрема в гірських умовах, відпрацьовували пошук засідок, евакуацію поранених і надання домедичної допомоги. За перебігом навчань спостерігали представники НАТО, Латвії, Литви та Норвегії. Незважаючи на те, що навчання були анонсовані заздалегідь, жодних спроб удару по них не було.

У відкритті заходу взяв участь начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Він ознайомився з маршрутом і завданнями вишколу, а також вручив грамоти та подяки організаторам і всім, хто зробив вагомий внесок у розвиток системи національного спротиву в області. «Символічно, що вишкіл проходив саме на Хустщині, де свого часу зароджувався український визвольний рух „Карпатської Січі”», – заявив губернатор.

Як відомо, створена ОУН воєнізована структура «Карпатська Січ» у 1938-1939 роках намагалася створити на території Закарпаття так звану «Карпатську Україну», яка мала стати союзницею нацистської Німеччини. У 2019 році на Закарпатті була створена неонацистська організація «Карпатська Січ», яка у 2013-му увійшла до складу «Правого сектору». Нині назву «Карпатська Січ» також носить 49-й окремий штурмовий батальйон у складі Сухопутних військ ЗСУ.

На Прикарпатті «джипери» виступили проти екоінспекції

З іншого боку Карпатського хребта, у місті Яремче на Івано-Франківщині, на минулому тижні виник конфлікт між організаторами «джип-турів» та екологічними службами. Група осіб намагалася перешкодити роботі пункту екологічного контролю після посилення перевірок у регіоні.

Інцидент стався 22 липня 2026 року біля Пункту екологічного контролю №1 у Яремче. Там зібралися місцеві підприємці, які надають послуги «джип-турів» Карпатами. Організатори зібрання намагалися заблокувати роботу екопоста. Ситуація загострилася після того, як днем раніше інспектори спільно із працівниками Карпатського національного природного парку та поліцією провели рейди для припинення незаконного проїзду транспорту територією природно-заповідного фонду. Як повідомила тоді Державна екологічна інспекція Карпатського округу, на порушників склали 7 адміністративних протоколів, які вже перебувають на розгляді в суді, сума розрахованої шкоди за цими випадками склала 41 724 гривні.

У Карпатському національному природному парку заявили, що не припинятимуть рейди з виявлення незаконного «джипінгу», попри протести окремих перевізників туристів. Установа наголосила, що діє виключно в межах чинного законодавства та продовжить захищати природно-заповідний фонд. За словами природоохоронців, рух позашляховиків поза дорогами загального користування призводить до руйнування ґрунтів, знищення рослинності, порушення місць існування диких тварин, забруднення водойм та прискорення ерозійних процесів.

Своєю чергою, представники Асоціації власників джипів і квадроциклів, які організовують туристичні перевезення у Карпатах, звернулися до громади Яремче, Державної екологічної інспекції Карпатського регіону, Карпатського національного природного парку, поліції та прокуратури із відкритим листом. Вони закликають не забороняти «джипінг», а врегулювати його правила. «Це наш хліб та хліб наших дітей, а ще це одна з ланок туризму, яка розвинута в багатьох країнах світу», – йдеться у зверненні.

В Асоціації також наголосили, що надають роботу місцевим жителям і переселенцям, допомагають військовим, а також організовують поїздки для ветеранів та інших людей з інвалідністю, які не можуть самостійно піднятися в гори. «Джиперів» підтримав і мер Яремче Андрій Мироняк, який вважає, що такий туризм має право на життя за умови легалізації бізнесу та затвердження чітких маршрутів поза заповідними зонами.

За інформацією місцевих коментаторів, нині прикарпатські «джипери» ведуть переговори з «ветеранськими організаціями», намагаючись отримати їхню офіційну підтримку в протистоянні з екоінспекцією та адміністрацією Карпатського національного природного парку.

В минулі роки на незаконний «джипінг» на заповідних територіях скаржилися у Держекоінспекції в Закарпатській області. Проте з початку 2026 року адміністративних протоколів за незаконний проїзд транспорту на такі території природоохоронці не складали, хоча «джип-тури» в області тривають та активно рекламуються.