Західна Україна за минулий тиждень: Скандал після ударів по главках СБУ та повернення воєнкома-корупціонера
На Галичині серед білого дня під ударами опинилися будівлі управлінь СБУ. Це вразило не лише звичайних мешканців, але й мера Львова. Він поцікавився, де антидронові системи, які місто купило військовим.
Удар по управліннях СБУ в Галичині спричинив скандал
На минулому тижні під ударами вперше з початку війни опинилися будівлі управлінь СБУ в Івано-Франківській та Тернопільській областях. Російський дрон летів і по львівському главку СБУ, який вже атакували 18 березня, проте його відхилили на пам’ятку архітектури. Це викликало публічну перепалку між мером Львова Андрієм Садовим та командувачем Сил безпілотних систем Робертом Бровді («Мадяром»).
Вибух у Тернополі пролунав близько 16:50. Про це повідомив начальник Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) Тарас Пастух, при цьому повітряної тривоги в області не оголошували. За словами міського голови Тернополя Сергія Надала, БпЛА влучив в «адмінбудівлю на проспекті Степана Бандери поруч з міською дитячою лікарнею». За цим формулюванням було приховано будівлю управління СБУ в Тернопільській області.
Після удару було тимчасово обмежено рух на проспекті Степана Бандери в обох напрямках, там працювали рятувальники служби з надзвичайних ситуацій. Офіційної інформації про пошкодження будівлі СБУ та постраждалих там досі не було. Повідомили лише про те, що вибуховою хвилею пошкоджено вікна в педіатричному підрозділі міської лікарні №2. Діти перебували в укритті, постраждалих серед пацієнтів та колективу лікарні немає.
Про дрони в небі над Прикарпаттям о 17:04 повідомила начальниця Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук. Водночас міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків написав про роботу протиповітряної оборони та закликав мешканців не знімати відео. Тим часом в місцевих телеграм-каналах з’явилися відео з дроном, який падає в центральній частині міста, після чого лунає вибух та підіймається стовп диму.
Після цього Руслан Марцінків повідомив, що була спроба удару «по одній із адміністративних будівель». «На жаль, є пошкоджені вікна, зокрема, пологового будинку і довколишніх будівель. У перинатальному центрі всі були в укриттях. Залишилися всі живі й неушкоджені», – сказав Марцінків. Загальновідомо, що поруч з пологовим будинком розташована будівля управління СБУ в Івано-Франківській області.
Пізніше Світлана Онищук повідомила, що внаслідок атаки по центру Івано-Франківська загинули двоє людей, ще четверо людей постраждали. Руслан Марцінків додав, що загиблі – військовослужбовець Національної гвардії України та його донька. Пізніше з’ясувалося, що вони загинули у дворі пологового будинку, серед пацієнтів та лікарів якого постраждалих немає.
Своєю чергою, перший вибух у Львові пролунав приблизно о 16:19. Судячи з опублікованих відео, дрон напряму влучив у будинок на площі Соборній. Будинок є пам’яткою архітектури та входить до спадщини ЮНЕСКО, при цьому відреставровано лише його фасад, з двору він абсолютно занедбаний. Поруч розташований колишній монастир бернардинів, в якому зараз працює центральний архів, та церква Св. Андрія. Внаслідок удару постраждала вежа храму, пожежею була охоплена покрівля будинку, постраждали квартири на верхньому поверсі. Було повідомлено про кількох поранених, жертв немає.
Очевидно, що дрон летів у будівлю Львівського обласного управління СБУ, яка розташована за кілька сотень метрів і вже була атакована ввечері 18 березня. Тоді начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що «уламки бойового безпілотника впали на територію управління СБУ у Львівській області», в самій же спецслужбі визнали, що «ворожий дрон атакував будівлю управління СБУ». Різночитання подальшого розвитку не отримало, а от удар по Львову 24 березня викликав куди серйозніший конфлікт.
Мер Львова Андрій Садовий ввечері того ж дня в коментарі місцевому телеканалу сказав, що у нього є «дуже багато питань до усіх». «Ми – місто, яке щодня купує дрони, антидронові системи. Все, що нас просять – купуємо і передаємо. Ми левову долю бюджету міста витрачаємо на підтримку військових», – ображеним тоном заявив Садовий.
На його слова відреагував командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр»). «Пане мер серцю милого міста Лева! Перепрошую, але отой ваш вечірній докір чи рекламацію покупця "маю дуже багато питань до усіх, будемо мати розмову з військовими, щодня купуємо…" – припиніть, зробіть ласку. Не Вам дорікати тим, хто збиває денно і нощно», – написав Бровді в соціальних мережах.
Ситуацію прокоментував і Максим Козицький. «Дякую всім громадам, які допомагають нашим оборонцям. Але хочу наголосити: підтримка війська – це не привід для політичних заяв і не тема для самовихваляння. Це ваш обов’язок», – заявив він. Губернатор зазначив, що цього року на зміцнення ППО з обласного бюджету скерували 25 мільйонів гривень.
Наступного дня Садовий у соціальних мережах попросив вибачення за свої слова. «Моя реакція на запитання журналістки була емоційною і некоректною. У той момент я стояв перед палаючим будинком у центрі міста і бачив наслідки російської атаки», – виправдовувався мер. Він наголосив, що з повагою ставиться до сил ППО та загалом до усіх захисників України, і додав, що військові, які ухвалюють рішення про використання техніки та ресурсів, «точно краще знають, де це потрібно найбільше».
Справді, меру Львова зараз абсолютно не потрібен конфлікт з губернатором, адже 26 березня Львівська міська рада затвердила так званий «план стійкості громади», на який просить 1,1 мільярда гривень з державного бюджету. Але навіть щоб надіслати запит на це до Києва, потрібне погодження Львівської ОВА.
Проте Київ фактично визнав неефективність систем протиповітряної оборони в Західній Україні. Спочатку Володимир Зеленський пообіцяв, що у західних областях України посилять ППО, а 27 березня командувач безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко заявив про початок «створення нового рубежу повітряного захисту» в регіоні.
Фігурант кількох кримінальних справ знову очолив Закарпатський обласний ТЦК
Екс-керівник Закарпатського обласного ТЦК полковник Андрій Савчук, звільнений на початку року на тлі гучних скандалів, повернувся до виконання обов’язків. Наказ про його тимчасове призначення викликав неабиякий резонанс в області.
Інформацію про повернення Савчука на минулому тижні офіційно підтвердив начальник управління комунікацій Сухопутних військ ЗСУ Андрій Подік. За його словами, згідно з розпорядженням Оперативного командування «Захід», полковника відряджено з батальйону резерву до Закарпатського обласного ТЦК на термін 30 діб, починаючи з 21 березня 2026 року.
Андрій Савчук очолив Закарпатський обласний ТЦК у жовтні 2023 року, і його діяльність супроводжувалася серією серйозних обвинувачень. Закарпатський обласний ТЦК та його районні підрозділи багато разів опинялися у центрі скандалів, з початку мобілізації там до смерті забили понад десяток мобілізованих чоловіків. В грудні 2025 року Савчуку оголосили неповну службову відповідність, стосовно нього було відкрито справу за фактами незаконного позбавлення волі громадян України.
Найбільш резонансним став його конфлікт з волонтеркою Властою Рейпаші, яка оприлюднила факт загибелі на полігоні одразу після «бусифікації» закарпатця В’ячеслава Бека. Після того, як жінка попросила Савчука про допомогу в похованні загиблого як військового, їй та її пораненому чоловіку стали погрожувати вбивством. Чоловіка волонтерки, який перебував на лікуванні, спробували відправити у бойову частину, а коли це не вдалося – звільнили в запас прямо під час лікування.
Нині Державне бюро розслідувань за заявою Рейпаші розслідує стосовно Савчука справи щодо погрози вбивством, перевищення влади або службових повноважень військовою службовою особою, службової недбалості та підроблення документів.
Наприкінці грудня 2025 року СБУ та Національна поліція провели у Андрія Савчука обшуки на робочому місці та вдома, під час них було виявлено 100 тисяч доларів, не внесених у декларацію військового. 10 січня 2026 року Савчука було офіційно звільнено з посади керівника обласного ТЦК та переведено до батальйону резерву Оперативного командування «Захід» у Рівному.
Повернення скомпрометованого офіцера до керівництва стратегічно важливою структурою навіть на 30 днів виглядає як «кадровий маневр». Громадськість та волонтерська спільнота Закарпаття висловили занепокоєння таким рішенням командування. Головне питання: чи справді це відрядження обмежиться лише місяцем, чи воно є кроком до повноцінного відновлення Савчука на посаді – попри незавершені розслідування.
Варто відзначити, що одразу після повернення Андрія Савчука до керівництва Закарпатським обласним ТЦК його підлеглі викликали чергову хвилю обурення. Правда, цього разу йдеться не про «бусифікацію» чи катування мобілізованих в підвалах ТЦК. Співробітники Рахівського районного ТЦК 26 березня завітали до Косівсько-Полянської школи, щоб провести «урок патріотизму» до Дня Нацгвардії. Проте замість розчулення, офіційний звіт ТЦК викликав у мешканців Рахівщини лише роздратування та купу незручних запитань.
За офіційною версією, військові розповідали учням про службу, бойові завдання та захист держави. Учні нібито «з цікавістю слухали та ставили запитання». Проте реальні настрої в громаді Косівської Поляни та всього району дещо інші. На тлі жорсткої мобілізації в районі, поява представників ТЦК у закладах освіти сприймається людьми як спроба «привчити до форми» змалечку та психологічний тиск. Присутність людей у формі з ТЦК у стінах школи багато хто вважає недоречною під час активної фази мобілізації.
У соцмережах під звітом Рахівського ТЦК про захід у школі сотні обурених коментарів. Люди запитують: чому уроки патріотизму проводять саме представники ТЦК, а не ветерани, які повернулися з фронту і займаються реальною реабілітацією? «Ви спочатку батьків поверніть додому, а потім дітям казки розповідайте. Виглядає як знущання: зранку тата в бус, по обіді сину – лекцію про патріотизм», – написав один із коментаторів у місцевій групі.
«Громада вимагає від ТЦК прозорості в роботі, а не фотосесій з дітьми. Подібні заходи лише підсилюють соціальну напругу, показуючи прірву між офіційними звітами та реальною ситуацією на вулицях району», – вважають журналісти порталу «Новини Закарпаття».
Як відзначило видання, статистика сервісу OpenDataBot і Офісу Генпрокурора за 2025 рік показує дисбаланс: відкрито десятки тисяч справ проти громадян за порушення мобілізації – і лише 147 корупційних справ проти працівників ТЦК. До речі, доля знайдених у Савчука 100 тисяч доларів досі залишається невідомою. Закарпатські коментатори не виключають, що саме за ці гроші воєнком «відкупив» собі посаду начальника обласного ТЦК.