Західна Україна за минулий тиждень: День Соборності без ЗУНР та майже мільйон доларів на Волинській митниці

День Соборності в регіоні відзначили практично без згадок про ЗУНР

В четвер, 22 січня в областях Західної України відзначили «День Соборності України та 108-му річницю проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР)». Саме так урочисті акції іменувалися в прес-релізах органів влади та місцевого самоврядування, про Західно-Українську народну республіку (ЗУНР), яка в цей день у 1919 році об’єдналася з УНР, в офіційних документах принципово не згадували.

Наймасовішими були урочистості у Львові. Тут на Соборній площі біля храму Святого Андрія зібрались представники влади, духовенства та громадськості, а також чомусь представники кримських татар та громади Маріуполя. Розпочали захід спільним виконання державного гімну України та молитвою «За Україну та її захисників».

На завершення у виконанні Галицького академічного камерного хору та оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пролунали пісні Українських січових стрільців (УСС). УСС – військова формація австро-угорської армії, завдяки якій значною мірою 1 листопада 1918 року було проголошено ЗУНР. Ця республіка спочатку контролювала майже всю Східну Галичину, тобто території нинішніх Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.

При цьому губернатор Львівської області Максим Козицький та перший віце-мер Львова Андрій, які виступили на заході, ні словом не обмовилися про ЗУНР. Їх слухали менше двох сотень людей, більшість з яких становила масовка зі студентів та рятувальників у формі.

В Івано-Франківську з нагоди Дня Соборності відбулася спільна молитва біля входу до будівлі обласної військової адміністрації. Захід розпочався з хвилини мовчання, після молитви трохи більше сотні присутніх розійшлися. Ніхто з представників влади на акції не виступав.

У Тернополі з нагоди свята в міському Українському домі відбулася урочиста імпреза під назвою «Україна – єдина і соборна держава». Під час заходу виступив Тернопільський муніципальний духовий оркестр «Оркестра Волі».

В цей час новопризначений губернатор Тернопільської області Тарас Пастух перебував в Кам’янці-Подільському, де День Соборності спільно відзначали представники чотирьох областей: Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької.

«У нас є ця ініціатива, яка переходить, як своєрідна естафета, між нашими областями, що є найбільш дотичними, власне, до події, оскільки колись річка Збруч розділяла Українську Народну Республіку та Західно-Українську Народну Республіку», – сказав Пастух журналістам. Він виявився єдиним галицьким чиновником, який хоч таким чином згадав про ЗУНР.

В Кам’янці-Подільському перебував також Руслан Осипенко, новий губернатор Буковини, яку в листопаді 1918 року теж проголосили частиною ЗУНР. Варто відзначити, що в самих Чернівцях масових акцій з нагоди Дня Соборності не було.

Зате відбулися вони в Закарпатті, яке ЗУНР вважала своєю територією, і навіть надіслала туди в грудні 1918 року підрозділи УСС – які одразу ж стали займатися мародерством. Тому закарпатські русини не хотіли приєднання до ЗУНР, а на своєму з’їзді 21 січня 1919 року в місті Хуст проголосили про приєднання краю напряму до УНР, з якою Закарпаття навіть не мало спільного кордону. Власне, саме на Хустському з’їзді, а не на об’єднанні УНР і ЗУНР, акцентували увагу під час урочистостей в Ужгороді.

Нагадаємо, 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві був проголошений так званий «Акт Злуки» УНР та ЗУНР (тому 22 січня довго називали «Днем Злуки»). Насправді це була анексія ЗУНР, яка де-юре зрікалася своєї незалежності та перетворювалася в «Західну область УНР». Проте «соборна Україна» проіснувала лише 175 днів: 16 липня 1919 року вся територія ЗУНР була окупована Польщею, з якою лідер УНР Симон Петлюра одразу ж почав сепаратні переговори за спиною керівництва ЗУНР. Дізнавшись про це, диктатор ЗУНР Євген Петрушевич 4 грудня 1919 року денонсував «Акт Злуки».

А 22 квітня 1920 року у Варшаві міністр закордонних справ УНР Андрій Лівицький та віце-міністр закордонних справ Польщі Ян Домбський підписали Угоду про співпрацю обох урядів (відома як Пакт Пілсудського-Петлюри). Цим документом Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою остаточно денонсувала «Акт Злуки» між УНР і ЗУНР, і відмовилася на користь Польщі не лише від Східної Галичини, але й від Західної Волині, Холмщини, Берестейщини, Підляшшя й частини Полісся.

НАБУ проти людей Офісу президента на митниці. Почали з Волині

Для волинських митників День Соборності виявився зовсім не святковим. Обшуки, що розпочались 21 січня близько 17:00 і тривали майже до ранку 22 січня, відбулися на робочих місцях та за місцем проживання окремих посадовців митного поста «Луцьк» Волинської митниці. Проводили обшуки співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Слідчі дії були санкціоновані судом в рамках кримінальної справи, розпочатої в 2024 році за фактами, які мали місце з 2022 року на Волинській митниці.

Вранці 22 січня депутати Верховної Ради Данило Гетманцев і Ярослав Желєзняк, а також журналіст Євген Плінський опублікували в соціальних мережах фото близько 70 пачок купюр в 100 доларів, які нібито вилучили під час обшуків. В постах стверджувалося, що на фото мільйон доларів, хоча місцеві коментатори пишуть про 850 тисяч доларів.

«Мільйон доларів вам у стрічку, але не на фарт. НАБУ проводить обшуки в Волинській митниці. Гроші за контрабанду, яка далі іде в країну, і реалізується без документів через величезні контрабандні мережі. Це те, чому ми не маємо підвищувати податки, а маємо прикрити діри та солодкі схемки системної корупції, що збагачують кілька сот сімей, вбиваючи інших! Ну і звичайно, це не могло відбуватися без участі окремих правоохоронців», – написав Гетманцев.

«Підписники скинули – «чорна каса» Волинської митниці за імпорт. За один місяць – говорять, за грудень. Схема з сертифікацією. Волинська (ще Чернівецька та Одеська), до речі, координуються прямо Офісом Президента. Як вам? Ще є питання про необхідність реформи митниці?», – риторично запитав Желєзняк.

Більше подробиць було в пості Плінського. «Детективи НАБУ викрили схему розмитнення на Волинській митниці близько 2000 автомобілів за підробленими сертифікатами EUR.1 (які надають преференцію зі сплати мита у 10%, зменшуючи його до 1,8%). Схема була організована керівництвом Волинської митниці на посту «Луцьк», де для її реалізації було залучено керівництво цього посту та кількох сторонніх осіб, які займалися збутом бланків сертифікатів EUR.1. Лише за період 2023–2024 років зафіксовано втрати бюджету на понад 105 мільйонів гривень», – написав журналіст.

За його словами, коли детективи НАБУ прийшли з обшуками на Волинську митницю, їм настільки пощастило, що разом з доказами схеми по авто вони випадково накрили ще й місячну касу, зібрану з різних схем на Волинській митниці за грудень. «Мільйон доларів! Ви уявляєте, скільки взагалі крадеться на митниці, якщо лише Волинь генерує таку суму за місяць?», – написав Євген Плінський.

При цьому речниця Волинської митниці Валентина Черниш в коментарі журналістам заперечила вилучення готівки під час обшуків. «Слідчі НАБУ вилучили документи. Ніяких грошових коштів не вилучали. Те, що в соцмережах називають «чорною касою Волинської митниці» – не відповідає дійсності. Ми не розуміємо, звідки взялись ці фото, наскільки вони реальні. Їх походження – сумнівне», – сказало вона, і додала, що під час обшуків підозри нікому не оголошували.

З лютого 2025 року Волинську митницю очолює Дмитро Стасенко. Його батько Ігор Стасенка обіймає посаду керівника Департаменту документального забезпечення Офісу президента України. Призначення Дмитра Стасенка відбулося вже після того, як НАБУ розпочало розслідування схеми продажу посад у Державній митній службі.

Як нагадав 22 січня близький до НАБУ портал «Наші гроші», у липні 2024 року детективи НАБУ повідомили про підозру  щодо торгівлі керівними посадами у структурі Державної митної служби Назару Шептицькому, пасинку Олександра Рувіна, очільника найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. За даними слідства, через Шептицького керівництву Держмитслужби пропонували $1 млн за призначення своєї людини на посаду керівника Львівської митниці, ще $500 тисяч та $200 тисяч – за посади очільників Волинської і Чернівецької митниці відповідно.

Згідно з оприлюдненими НАБУ аудіозаписами, один з фігурантів вихвалявся власним досвідом «заробітку» на Волинській митниці – 4-5 мільйонів доларів щомісяця. Крім того, фігуранти обговорювали перспективи «заробітку» на Чернівецькій митниці та доцільність призначення там «свого» начальника. Враховуючи той факт, що недавно керівником Чернівецької області призначений колишній генерал-лейтенант поліції Руслан Осипенко, наступні обшуки слід очікувати на Чернівецькій митниці.

Закарпаття залишається «вікном в Європу» для українських водіїв

Служба безпеки України 19 січня повідомила про підозру двом закарпатським приватним підприємцям, які під прикриттям міжнародних перевезень «оформляли» 47 військовозобов’язаних чоловіків як водіїв міжнародних рейсів.

Дві паралельні схеми діяли у місті Чоп. Підозрювані мали ліцензії на міжнародні перевезення і формально працевлаштовували чоловіків, які намагалися уникнути мобілізації. Через систему «Шлях» такі працівники отримували право офіційно виїхати за межі України, але назад не поверталися.

Підозрюваним підприємцям інкриміновано перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ч. 1 ст. 114-1 КК України). Максимальна санкція статті – до 8 років позбавлення волі.

Раніше подібні схеми активно діяли в інших областях Західної України, насамперед у Львівській, Волинській та Тернопільській, але там їх давно перекрили. Тепер черга дійшла і до Закарпаття, пишуть місцеві коментатори.

Однак закарпатські водії тікають за кордон і без всяких схем. Як повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби, 22 січня на словацько-українському кордоні сталася пробу його силового прориву.

Рейсовий автобус сполученням «Кошице-Свалява» прямував на в’їзд в Україну через пункт пропуску «Ужгород». Під час перевірки документів прикордонники з’ясували, що 49-річний водій перебуває у розшуку в державному електронному реєстрі «Оберіг». Побоюючись затримання, водій розвернув автобус у зворотному напрямку та рушив на швидкості в бік Словаччини.

«Прикордонний наряд намагався зупинити транспортний засіб, втім чоловік не реагував на законні вимоги військовослужбовця та вчинив спробу наїзду на нього. Оскільки такі дії наражали життя прикордонника на небезпеку, він був змушений зупинитися», – розповіли в ДПСУ. Після цього прикордонники застосувати засоби для примусової зупинки транспортних засобів на виїзді з пункту пропуску.

«Завдяки швидкому реагуванню їм вдалося запобігти спробі прориву автобуса через кордон та зберегти свої життя. Водій зрозумів, що не зможе продовжити рух автобусом, залишив його та побіг в бік Словаччини. Усі його документи залишилися на території України», – повідомили в ДПСУ.

Близький до СБУ ужгородський журналіст Віталій Глагола з посиланням на очевидців додав, що водій кинув автобус, повний пасажирів, залишивши людей на нейтральній смузі. Наразі чоловік перебуває у словацьких прикордонників. Поки невідомо, чи передасть словацька сторона водія українським правоохоронцям.