Західна Україна за минулий тиждень: Зміна губернаторів та візит «Орєшніка»

У двох областях регіону будуть нові губернатори

В четвер, 8 січня, Володимир Зеленський підписав укази про звільнення двох начальників обласних військових адміністрацій (ОВА) в Західній Україні – Тернопільської (В’ячеслава Негоди) та Чернівецької (Руслана Запаранюка). Новим губернатором Буковини став поліцейський генерал з Донбасу, а от посада начальника Тернопільської ОВА досі вакантна, хоча Зеленський і заявив, що кандидатуру наступника Негоди нібито узгоджено.

Таким чином, Тернопільська область підтвердила свій імідж «цвинтаря губернаторських кар’єр». Нагадаю, попередника Негоди, Володимира Труша, звільнили  29 грудня 2023 року. Звільненню передувало затримання влітку 2023 року детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка та двох заступників Труша на вимаганні хабаря у місцевого бізнесмена. Посада губернатора Тернопільщина залишалася вакантною до 24 серпня, коли на неї призначили колишнього мера Тернополя (1990-1998)  та екс-заступника міністра розвитку громад та територій України В’ячеслава Негоду.

Однак непомітність, яку Негода протягом багатьох років практикував у Києві, працюючи в будівельному блоці уряду при Ющенкові, Януковичі, Порошенкові та Зеленському, в рідному Тернополі зіграла з губернатором злий жарт. Його самого «не помічали» не лише бізнесмени, але й чиновники та депутати. Останньою краплею стало рішення Тернопільської обласної ради про підтримку закону, який обмежував незалежність НАБУ. Воно було ухвалене не лише без санкції Офісу президента, але й без відома губернатора. Це викликало різке незадоволення Києва, адже під тиском Заходу згадані закони довелося оперативно скасовувати.

Восени 2025 року з Києва у Тернопіль прислали нового віце-губернатора – Володимира Василенка, протеже віце-прем’єра Олексія Кулеби. Василенко, якого позиціонували в якості наступника Негоди, почав переформатовувати команду Тернопільської ОВА під себе, насамперед змусив звільнитися першого віце-губернатора Степана Куйбіду. Тому коли 4 січня 2026 року В’ячеслав Негода публічно підвів підсумки своєї роботи на посаді начальника ОВА і підтвердив, що йде з неї, в Тернополі очікували указу про призначення Василенка губернатором.

Проте в Києві почалися апаратні ігри. 5 січня до Зеленського викликали Володимира Шматька, мера одного з най більших міст Тернопільської області – Чорткова. Але Шматько відмовився змінити пост мера на губернаторський, і 8 січня до Тернополя для вирішення ситуації на місці прибув голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він точно провів співбесіди з Василенком та ще одним віце-губернатором – Тарасом Пастухом, і можливо – з низкою інших чиновників. Однак станом на 9 січня указ про призначення начальника Тернопільської ОВА не підписаний, і невідомо, скільки ще область залишатиметься без повноцінного керівника.

До Руслана Запаранюка, на відміну від В’ячеслава Негоди, у Офісу президента особливих претензій не було. Проте з чиновником зіграла злий жарт приналежність до неформальної «групи Єрмака» та тісні зв’язки з «чернівецьким кланом» – екс-прем’єром Арсенієм Яценюком та нинішнім главою Нацбанку Андрієм Пишним. В Києві злякалися, що втратять контроль над регіоном, і призначили губернатором Буковини уродженця Донбасу генерал-майора Руслана Осипенка, який досі був начальником поліції Донецької області.

Чернівецькі коментатори відзначили, що за весь період роботи Осипенка на Донеччині – з листопада 2021 до січня 2026 року – в ЗМІ не з’явилося жодних публікацій про корупційні схеми, зловживання службовим становищем, конфлікти з керівництвом чи серйозні провали в роботі. Однак особливими заслугами генерала вважаються тисячі заарештованих мешканців Донецької області, звинувачених у «колабораціонізмі», та сотні дітей, відібраних у сімей в населених пунктах, які нині перейшли під контроль Росії. Руслан Осипенко також був ініціатором створення штурмової бригади Національної поліції «Лють», яка фактично стала «штрафною» для поліцейських, викритих у зловживаннях та злочинах на роботі.

У чернівецькому сегменті соціальних мереж жартують, що Буковина, яка колись «експортувала» на Донбас губернатора-міліціонера (йдеться про Геннадія Москаля, голову Луганської обласної державної адміністрації у 2014-2015 роках), тепер отримала «отвєтку». Москаль у абсолютно чужому для нього Луганську протримався менше року. Скільки протримається в Чернівцях Руслан Осипенко, який західніше Києва не служив, – покаже час.

Львів став першим в Західній Україні містом, по якому прилетів «Орєшнік»

У Львові дуже люблять бути першими – якщо не в масштабах всієї України, то принаймні Західної. Проте з початку повномасштабної війни це вдалося хіба навесні 2022 року, коли протягом кількох місяців у Львові працював майже десяток посольств, які евакуювалися з Києва. Та й першим містом-героєм в Західній Україні у жовтні 2025 року став не Львів, а Старокостянтинів – завдяки своєму реконструйованому за стандартами НАТО аеродрому, по якому регулярно прилітали російські ракети і дрони.

Але 9 січня 2025 року мер Львова Андрій Садовий, який не втрачає надій позмагатися за пост президента України, отримав свої «15 хвилин слави». Напередодні по Львівській області прилетіла російська надзвукова ракета «Орєшнік», і Садовий акцентував, що удар було завдано саме по території Львова. При цьому проліт ракети помітили не лише у Львівській, але й в Івано-Франківській і Тернопільській областях.

Варто відзначити, що зафіксовані камерами спостереження кадри влучання «Орєшніка» з точністю локалізувати важко: на тлі малоповерхової сільської забудови видно приліт плазмових куль і подальшу пожежу. Саме велика пожежа, а також призупинення газопостачання в одному з передмість Львова (село Рудне) призвели до виникнення версії, що ракета прилетіла по найбільшому в Європі підземному сховищу газу (ПСГ) – Більче-Волицько-Угерському, розташованому в 55 кілометрах від Львова, поблизу міста Стрий.

Версію удару по ПСГ поширювали як російські, так і українські джерела, при цьому офіційно повідомлялося лише про ураження неназваного «об’єкту критичної інфраструктури». Однак пізніше з’ясувалося, що ціллю «Орєшніка» стала територія Львівського авіаремонтного заводу, де нині зараз випускають безпілотні літальні апарати – між селами Рудне і Скнилів в межах об’їзної дороги Львова. Пізніше це фактично підтвердив Андрій Садовий.

«Коли атакують Львів, включається сирена, ми знаємо, що є якийсь час, поки ракети чи дрони долетять до Львова. Цього разу все було максимально швидко, дуже потужні вибухи, і тільки вже після вибухів ми отримали інформацію, що це була балістика. Наші вороги говорять, що це був "Орєшнік". Це перший раз в історії по Львову влупили балістикою, 13 тисяч кілометрів за годину», – заявив мер Львова. За його словами, Львів розташований менш ніж за 70 кілометрів від кордону з Європейським Союзом, тож це чіткий сигнал для міжнародних партнерів.

Згодом начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що на місці ракетної атаки у Львові провели лабораторні дослідження. «Радіаційний фон у межах норми. Перевищення рівня шкідливих речовин у повітрі не виявили», – було сказано у повідомленні. Пізніше СБУ оприлюднила фото нібито уламків «Орєшніка», проте оцінити їхню достовірність неможливо. Жертв серед цивільних осіб немає, як і відкритої інформації про руйнування на об’єкті немає.

Відеозвернення Садового, де мер на тлі неприбраного поруч зі Львівською міськрадою снігу з трагічним виразом обличчя розповідає про перший в історії удар «Орєшніком» по Львову, широко розійшлося світовими ЗМІ. Особливо активно коментували його в Польщі, де досі зберігаються фантомні болі після втрати Львова у 1939 році.

При цьому коментарями в польських ЗМІ справа не обмежилась. Одразу ж після візиту «Орєшніка» до Львова у Варшаві відбулася екстрена зустріч президента і прем’єра Польщі – Кароля Навроцького та Дональда Туска, які терпіти одне одного не можуть і не спілкувалися напряму протягом кількох місяців. Незважаючи на чергові вето, які Навроцький вранці 9 січня наклав на урядові законопроекти, того ж дня Туск прибув до президентського палацу.

Головною темою розмови, за повідомленням прес-секретаря президента Польщі, стали «умови досягнення миру в Україні». Не виключено, що сторони обговорили, за скільки десятків секунд «Орєшнік» подолає відстань від Львова до польського Жешува, де розташований головний хаб з постачання зброї для Києва.