Західна Україна за минулий тиждень: Політики – навідники ворожих ракет, та військові – переправники ухилянтів
Бізнес з переправлення ухилянтів за кордон процвітає на Закарпатті не перший рік. Проте якщо раніше ним займалися цивільні контрабандисти, нині за подібну діяльність все частіше затримують військових.
Мер Львова готує населення до холодних квартир та подорожчання води
Міський голова Львова Андрій Садовий, який у наступному році відзначить двадцятиріччя свого перебування на посаді мера міста, на минулому тижні авторизував своє велике інтерв’ю київському порталу «Громадське». Градоначальник не приховував передвиборного характеру інтерв’ю, проте вибрав незвичний спосіб загітувати виборців: не стільки щось їм обіцяти, скільки лякати майбутніми проблемами в стилі «а без мене буде ще гірше».
Власне, обіцянок в інтерв’ю було дві: у наступному році, коли очікуються місцеві вибори, нарешті запустити в експлуатацію у Львові крематорій та сміттєпереробний завод. Про те, як Садовий хвалився «європейськими печами» крематорію, наше видання докладно розповідало кілька тижнів тому, і цей заклад справді може запрацювати навесні 2026 року. А от з переробкою сміття, яка є однією з головних проблем міста ось уже друге десятиліття, ситуація складніше. Однак «вічний мер» Львова, який обіцяв збудувати сміттєпереробний завод ще до 2019 року, звично киває на інших.
За його словами, польська компанія Control Process виграла тендер на будівництво заводу у Львові на міжнародних торгах. «Але вони вирішили, якщо довго будувати, то можна більше заробити, бо інфляція і так далі. І ту роботу, яку можна було зробити за рік, розтягують на три-чотири роки. Ми зверталися навіть до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, щоб якось їх там підкрутити. Зате це буде такий перший завод в Україні. Вже завезли обладнання. Сама конструкція збудована, триває монтаж. Зробимо все можливе, щоб наступного року він був відкритий», – утримався від конкретних обіцянок мер Львова.
Зате «страшилок» для мешканців міста у нього вистачало. По-перше, Садовий заявив, що енергетичні об’єкти Львова не мають запасу міцності, і треба готуватися до ще триваліших відключень електроенергії. «На 2022 рік ми мали семикратний запас міцності. Сьогодні ми є по нулях, навіть у мінусі. І якщо будуть масовані атаки, то це будуть проблеми. Насамперед я хвилююся за людей у лікарнях, тому що їм найважче. Тому всі наші міські лікарні мають альтернативну генерацію – у нас вибудована система твердопаливних котлів із запасом дров і палет. Щодо всіх мешканців міста, то понад половину укриттів міста мають пічки й дрова. Це такий дідівський метод, але він працює», – сказав мер.
По-друге, Садовий визнав: немає гарантії того, що місто отримає взимку об’єми газу, необхідні для нормального опалення житла. На пряме запитання – чи розглядається варіант, що в разі дефіциту газу будуть зменшувати температуру гарячої води й у батареях? – мер відповів: «Таке може бути. В українських містах, згідно зі стандартами, температура опалення є на 2-3 градуси вищою, ніж, наприклад, у Великій Британії, де +18. Але ми до цього важко звикаємо».
Нарешті, мер пожалівся на київські власті, які не дозволяють мерії Львова в кілька разів підняти вартість води, і висловив надію, що це вдасться змінити. «І що найцікавіше: олігархам чомусь можна підіймати оплату за енергоресурси, які вони продають людям. Тобто ми купуємо цю дорогу електроенергію, яка є левовою часткою тарифу на воду, але тариф ми не маємо права міняти. Це абсурд, бо виходить, що ми з місцевого бюджету маємо дотувати такі речі. Але ж бюджет – не гумовий, тому що в нас держава кожного року забирає гроші. Зокрема й частину ПДФО в нас забирають. З одного боку, гроші ми віддаємо, з іншого – кожного дня командири військових підрозділів благають про допомогу, і ми її даємо на мільйони», – ображено сказав Андрій Садовий.
При цьому 21 листопада начальник Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький розкритикував Садового якраз за недостатню допомогу військовим. «Окремо варто відзначити Львівську громаду, яка формує близько 38% усіх місцевих бюджетів області. Попри це, станом на 1 листопада вона спрямувала на оборону понад 980 мільйонів гривень, що становить лише 8,3% до загальних видатків бюджету громади без цільових трансфертів – показник, який залишається стабільно низьким», – написав губернатор у соціальних мережах.
В ударах по Львову і Тернополю звинуватили політиків-хвальків
У згаданому інтерв’ю журналісти фактично звинуватили Андрія Садового ще й у тому, що його присутність на відкритті муніципального індустріального парку Sparrow у Львові та відеоролики у соцмережах, де мер хвалився новим об’єктом, «який допоможе нашому війську», призвели до удару по цьому парку у жовтні. Мер назвав такі закиди «російським наративом».
«У Львові є декілька індустріальних парків. Можливо, комусь не сподобалося, що я поїхав в один, а не поїхав в інший. Мене туди запросили колеги, які інвестували кошти, і попросили приїхати й зробити промо. Але це не має ніякого стосунку до обстрілів. Бо тоді будь-яка публічна поїздка президента чи прем’єра може бути використана – що вони десь були, а потім там прилетіло. То що, всі мають сидіти по підвалах і нікуди не їздити?! А як ти будеш інформувати мешканців, що у Львові щось робиться? А як ти будеш запрошувати підприємців, щоб вони приїжджали й інвестували? Без публічної інформації це неможливо робити», – виправдовувався він.
Але під час обстрілу згаданого індустріального парку, принаймні, ніхто не загинув. На відміну від Тернополя, де 19 листопада українським силам ППО вдалося відхилити на житловий будинок ракету, яка летіла на розташоване неподалік підприємство «Оріон», що виробляє радіоелектроніку. І одразу ж виявилося, що «навідником» міг стати депутат Верховної Ради від президентської партії «Слуга народу» Олександр Федієнко, голова підкомітету з безпеки в кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Федієнко опублікував у вільному доступі на YouTube відео з виставки українських виробників засобів радіоелектронної боротьби, та радісно розповідав у ньому про продукцію тернопільського заводу «Оріон», – але після ракетного удару по Тернополю видалив відео. Проте частина відео збереглася у журналістки телеканалу 1+1 Юлії Кирієнко-Мерінової, яка й опублікувала у соціальних мережах донос на депутата.
Журналістка наголосила, що працювала на десятках виставок зброї, «і в жодному випадку не називалось ані місце проведення, ані місто виготовлення, навіть назва компанії не завжди». «А тут просто справа для СБУ. Сподіваюсь, вони помітили це відео», – написала вона. Своєю чергою, начальник Тернопільської ОВА В’ячеслав Негода повідомив, що «відео, яке ворог міг використати для підготовки удару по Тернополю, передано СБУ».
Натомість фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що відео, яке розміщував Федієнко, було відзняте в Києві, а в приміщеннях заводу «Оріон» в Тернополі нібито давно не виробляється військова продукція. «Але, звичайно це урок всім і мені теж, не варто взагалі згадувати нічого навіть те, що не таємне, бо завтра щось трапиться і будеш винен», – додав він.
Сам же Федієнко заявив, що виставка була комерційною, а не військовою, відкритою, та проходила у Києві ще в середині літа, при цьому локація заводу «Оріон» доступна для всіх охочих у відкритому доступі на сайтах тендерних закупівель. Чи переконає це СБУ в тому, що депутат не є «російським навідником», покаже час.
На Закарпатті переправниками ухилянтів все частіше стають військові
На території Закарпатської області, яка межує з чотирма країнами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, – бізнес з переправлення за кордон чоловіків мобілізаційного віку процвітає не перший рік. Проте якщо раніше ним займалися цивільні контрабандисти, нині за подібну діяльність все частіше затримують військових.
Як поінформували на початку минулого тижня у Спеціалізованій прокуратурі в сфері оборони Західного регіону, на Закарпатті військовослужбовець одного з правоохоронних органів спеціального призначення організовував переправлення ухилянтів за кордон до Румунії. При цьому військовий використовував службову інформацію для організації незаконної втечі.
«Після прохання знайомої допомогти її військовозобов’язаному приятелю виїхати за кордон, він погодився посприяти за винагороду – 2 тисячі доларів США. За ці гроші він надіслав «клієнту» файл із координатами і детальним маршрутом, як обійти прикордонні наряди», – сказано у повідомленні. У прокуратурі також додали: щоб приховати отримані кошти, військовий виводив їх на криптогаманець. Затримали військовослужбовця після отримання чергової суми грошей.
21 листопада ця ж прокуратура повідомила про те, що ще один військовий разом зі спільником налагодили схему незаконного перетину кордону для ухилянтів. Вони визначали час і місце переправлення, збирали гроші з охочих виїхати за кордон та забезпечували нічний перехід кордону човном через річку Тиса до Угорщини.
«Вартість послуги становила 3 тисячі доларів з людини: частину коштів переказували на банківську картку, решту передавали одному зі співучасників готівкою. Спільників затримали прикордонники під час спроби переправити трьох клієнтів за 9 тисяч доларів», – розповіли правоохоронці.
А от співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) вполювали цілу групу військових на чолі з командиром роти, капітаном ЗСУ. Військовий діяв у змові з кількома підлеглими та двома цивільними. Через посередників вони знаходили охочих виїхати з країни, ціна втечі складала 10 тисяч доларів за одного ухилянта.
«Підлеглі командира контролювали процес логістики ухилянтів, яких переодягали у форму, перевозили службовим авто з військовими номерами та супроводжували до прикордонної зони. Гроші мали передавати їхні близькі родичі вже після того, як ухилянти подзвонять з-за кордону та підтвердять, що переправлення пройшло успішно», – розповіли в ДБР. Правоохоронці затримали порушників за 400 метрів від кордону з Румунією.
В усіх згаданих випадках відкрито кримінальні провадження за статтею 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення чоловіків через державний кордон, вчинене групою з корисливих мотивів). Санкція статті передбачає від 7 до 9 років ув’язнення з конфіскацією майна. Проте зовсім не факт, що на затриманих військових чекає в’язниця.
20 листопада з’явилася інформація, що Великоберезнянський районний суд Закарпаття визнав старшого сержанта зенітно-артилерійського відділення винним у незаконному переправленні чоловіків за кордон. Суд призначив йому покарання у вигляді 5 років ув’язнення. Проте реальний термін покарання суд замінив на 2 роки умовного. Тобто чоловік і надалі зможе переправляти ухилянтів, носячи військову форму – адже про його звільнення з лав ЗСУ не повідомлялося.