Західна Україна за минулий тиждень: Протест родичів військових в Івано-Франківську і торгівля саном священика на Закарпатті

Нового міністра енергетики Київ знову вибирає серед західно-українців

Ось уже кілька днів Україна фактично живе без міністра енергетики. Як відомо, 10 листопада в Києві спалахнув гучний корупційний скандал, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про викриття схеми, організатори якої отримували до 15% вартості контрактів національної акціонерної компанії (НАК) «Енергоатом» у вигляді «відкатів». Загалом їм вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.

Ключовими особами схеми були друг Володимира Зеленського та співвласник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч, екс-міністр енергетики, чинний міністр юстиції Герман Галущенко, його колишня радниця, а нині міністр енергетики Світлана Гринчук, і колишній віце-прем’єр України Олексій Чернишов. 12 листопада Галущенко та Гринчук подали у відставку, і хоча формально рішення про це Верховна Рада ухвалить лише на наступному тижні, обидва міністерства де-факто обезголовлені.

У четвер, 13 листопада, українська редакція видання Forbes з посиланням на двох співрозмовників у президентській партії «Слуга народу» повідомила, що на посаду міністра енергетики розглядаються два кандидати – голова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький та начальник Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький. «Серед претендентів – Корецький та Козицький, але процес динамічний, будуть ще кандидати», – сказав виданню один із співрозмовників у «Слузі народу». Обидва кандидати народилися, виросли і зробили кар’єру в Західній Україні, а також пов’язані зі сферою енергетики – хоч і по-різному.

Сергій Корецький народився у 1978 році у Луцьку, навчався на машинобудівному факультеті Луцького технічного університету, який закінчив у 2001-му. Ще під час навчання, у 1997 році, почав працювати у аналітичному відділі групи компаній «Континіум», яка займалася торгівлею та виробництвом палива (відома за маркою своїх автозаправних станцій – WOG).  Пройшов шлях до генерального директора WOG, ставши ним у 2013 році. За ініціативи Корецького були започатковані нові напрямки діяльності WOG, зокрема, кав’ярні за межами заправних станцій.

Сергій Корецький залишився на посаді генерального директора WOG після смерті одного з двох співвласників компанії – Ігоря Єрємєєва, що призвела до корпоративного конфлікту, який триває досі. У 2018-му Корецький все ж покинув WOG, пройшов навчання за програмою Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес школі та у наступному році заснував кавову компанію повного циклу IDEALIST Coffee Co.

Однак уже через кілька місяців досвід та зв’язки взяли своє: восени 2019-го бізнесмен став співзасновником та головою правління енерготрейдера Centurion Group SA (Швейцарія). В листопаді 2022 року уряд України призначив Корецького директором компаній «Укрнафта» (найбільша нафтогазовидобувна компанія України) та «Укртатнафта» (володіє найбільшим нафтопереробним заводом країни, розташованим у Кременчуці). А у травні 2025 року він став головою правління НАК «Нафтогаз України» (до грудня 2024-го цю посаду обіймав згаданий Олексій Чернишов).

Максим Козицький народився у 1981 році у Львові. У 2004-му закінчив Львівський медичний університет, у 2004-2006 пройшов інтернатуру і став магістром медицини з лікувальної справи, проте лікарську кар’єру не продовжив. З 2007 року Козицький перебував на керівних посадах у компаніях свого батька, Зиновія Козицького, який займається енергетичним бізнесом на Львівщині та в Західній Україні загалом: видобутком нафти і газу, торгівлею паливом та електроенергією, спорудженням вітряних на сонячних електростанцій.

Максим Козицький заочно закінчив Києво-Могилянську академію (магістр менеджменту організацій) та у Львівський національний університет імені Франка (спеціаліст з обліку і аудиту). У 2015 він невдало балотувався до Львівської обласної ради від партії «Самопоміч» (лідер – мер Львова Андрій Садовий), а в лютому 2020 року Максима Козицького було призначено губернатором Львівської області. У Львові переконані, що це рішення про лобіював його батько, який за минулі п’ять з гаком років отримав чимало зиску з посади сина.

Тому не дивно, що Максим Козицький одразу ж назвав неправдою чутки про своє призначення керівником Міністерства енергетики. Сергій Корецький, якого телеканал «Суспільне» з посиланням на Офіс президента назвав основним кандидатом на пост міністра енергетики, інформацію про своє можливе призначення не коментував.

Варто відзначити, що до 2014 року міністрами енергетики були виключно вихідці з Південно-Східної та Центральної України. Проте після державного перевороту у лютому 2014 році три з п’яти міністрів були західно-українцями: Герман Галущенко та Володимир Демчишин народилися та почали кар’єру у Львові, а Ігор Насалик – в Калуші (Івано-Франківська область).

Рідні військових Івано-Франківської бригади тероборони вимагають вивести її із Запорізької області

Івано-Франківську бригаду територіальної оборони добивають під Гуляйполем, і її потрібно негайно вивести на відпочинок та доукомплектування. Про це заявили рідні військовослужбовців 102-ї бригади на пікетах біля входу до будівлі Івано-Франківської ОВА, які відбулися 10 та 14 листопада.

На перший пікет приїхали родичі воїнів із різних населених пунктів Прикарпаття, а також мер Калуша Андрій Найда, адже з Калуського району мобілізовано найбільше військових у 102-гу бригаду. Матері, дружини та діти військових просили організувати евакуацію поранених, забезпечити підкріплення, гуманітарну допомогу та взяти під контроль ситуацію на позиціях підрозділу. За словами учасників акції, військові перебувають у важкому становищі та просять про розголос.

Родини повідомили, що мають зв’язок із військовими. За їхніми словами, оборонні споруди на позиціях були облаштовані неналежним чином, військові залишилися без достатнього забезпечення, а евакуація поранених не проводиться. Пікетники також передали обласній владі письмове звернення до оперативного командування ЗСУ «Південь». Міський голова Калуша Андрій Найда заявив журналістам: «Ми хочемо, щоб Міністерство оборони звернуло увагу на цей напрямок фронту».

Марія, дружина одного з військовослужбовців, розповіла, що бійці потребують відновлення та ротації: «Хлопці просили ще два місяці тому дати їм відпочити. Вони люди, а не машини. Потрібно зберегти їхні життя, щоб вони повернулися з новими силами». Наталія, у якої на передовій служать чоловік і син, зазначила: «Вони воюють за Україну й перебувають у складній ситуації. Нам потрібен дозвіл на виведення та евакуацію, щоб зберегти їхні життя».

Катерина, у якої батько служить у 102-й бригаді з перших днів війни, сказала: «Ситуація на позиціях дуже складна: проблеми з логістикою, бійців не можуть забрати з поля бою. Єдине рішення – вивести їх у безпечне місце». Марія – дружина військовослужбовця Івано-Франківської бригади та ініціаторка акції – розповіла, що на нараді з представниками обласної влади обговорили всі озвучені питання та прохання, визначили відповідальних осіб, влада продовжує роботу та буде інформувати родичів про результати. «Нам потрібні наші хлопці. Ми робимо все можливе, і влада теж», – зазначила жінка.

Вочевидь, дії влади не задовольнили рідних військовослужбовців 102-ї бригади, оскільки 14 листопада вони зібралися на другий пікет. Цього разу до них приєднався Олег Савчук, голова Отинії – великого селища між Івано-Франківськом та Коломиєю, а також родичі військових з Чернівецької, Хмельницької та інших областей. До пікетників вийшли заступники начальника Івано-Франківської ОВА Віталій Ільчишин та Володимир Бабанін, вони попросили сформувати ініціативну групу і запросили її на зустріч з чиновниками без преси. Про результати зустрічі наразі інформації немає.

Як відомо, протягом минулого тижня російські війська зайняли низку населених пунктів на північ від Гуляйполя Запорізької області, та фактично припинили сполучення цього міста з Дніпропетровською областю. Саме цю ділянку фронту утримують залишки 102-ї бригади, формально створеної для захисту Івано-Франківської області.

Єпископ ПЦУ на Закарпатті продавав посвідчення священнослужителів

Львівське управління СБУ розслідує схему видачі фіктивних посвідчень священнослужителів Православної церкви України (ПЦУ) військовозобов’язаним чоловікам для ухилення від мобілізації. У матеріалах справи вказано, що сан священика або диякона могли незаконно отримати 25 чоловіків.

«Керуючий Ужгородсько-Хустською єпархією ПЦУ єпископ Кирил за грошову винагороду організував видачу військовозобов’язаним особам фіктивних посвідчень про духовний сан диякона або священика, надавав допомогу у вирішенні проблемних питань клієнтів з працівниками ТЦК – шляхом переконання посадових осіб у їхніх намірах мобілізувати осіб з числа дияконів чи ієреїв ПЦУ. Використання вказаних посвідчень створювало у працівників ТЦК хибне уявлення про приналежність вказаної категорії осіб до духовенства, яке нібито не може брати участі у бойових діях», – сказано в одній з ухвал Галицького районного суду Львова. Іншими ухвалами цього ж суду, які було оприлюднено 12 листопада, слідчі СБУ отримали доступ до документів та записів телефонних дзвінків людей, які фігурують у справі.

Слідчі підозрюють, що єпископ ПЦУ організував та впровадив механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ, залучивши до схеми інших чинних та колишніх священнослужителів. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань). Сан диякона або священика могли незаконно отримати 25 чоловіків, серед яких мешканці Закарпаття, Львова, Стрия та Івано-Франківська. Досудове розслідування кримінального провадження триває.

Єпископ Кирил (Михайлюк) заявив журналістам, що вперше довідався про кримінальне провадження 12 листопада від знайомого, який прочитав цю інформацію в інтернеті. Він заперечив свою провину та заявив, що йому не оголошували підозру у цій справі. «Там немає жодного слова правди, я можу відповісти за кожного свого священнослужителя», – сказав ієрарх ПЦУ.

Священний Синод ПЦУ ввечері 13 листопада вирішив відсторонити преосвященного Кирила, єпископа Ужгородського і Хустського, від керування Ужгородсько-Хустською єпархією ПЦУ на період розслідування висунутих проти нього звинувачень. Кирилу заборонили звершення Таїнства Хіротонії (рукоположення), а також надавати будь-які грамоти, довідки і посвідчення щодо приналежності до духовенства будь-яких осіб як від свого імені, так і від імені Ужгородсько-Хустської єпархії. Також утворено комісію Священного Синоду для вивчення стану справ в Ужгородсько-Хустській єпархії на чолі з митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.

Як відомо, на початку червня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила «Перелік юридичних осіб – релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», священнослужителі яких мають право на відстрочку від мобілізації. До переліку увійшли 7 726 релігійних організацій – від традиційних для України ПЦУ, УГКЦ та РКЦ до рідновірів та буддистів. При цьому релігійні організації найбільшої християнської конфесії України – Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) – до переліку не внесли, і священників та дияконів УПЦ МП регулярно мобілізують.